ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 жовтня 2020 року
м. Київ
Справа № 923/766/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Малашенкової Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Хахуди О.В.,
представників учасників справи:
позивача - акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - Литвина П.В.,
відповідача - комунального підприємства "Міськтеплокомуненерго" - не з`яв.,
розглянув касаційну скаргу акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - Компанія)
на рішення господарського суду Херсонської області від 19.12.2019 (суддя Нікітенко С.В.) та
постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 09.06.2020 (головуючий суддя Богатир К.В., судді Бєляновський В.В. і Мишкіна М.А.)
зі справи № 923/766/19
за позовом Компанії
до комунального підприємства "Міськтеплокомуненерго" (далі - Підприємство)
про стягнення 1 314 637,71 грн.,
РУХ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Позов було подано про стягнення заборгованості у розмірі 1 314 637,71 грн., з якої: 102 609,19 грн. - 3% річних та 1 212 028,52 грн. "інфляційних втрат".
2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу природного газу від 28.12.2012 № 13/3057-БО-33 (далі - Договір) у частині своєчасної оплати отриманого за Договором природного газу.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3. Рішенням господарського суду Херсонської області від 19.12.2019 у справі № 923/766/19, залишеним без змін постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 09.06.2020: позов задоволено частково; стягнуто з Підприємства на користь Товариства 1 000 446,41 грн. "інфляційних втрат", 98 257,37 грн. - 3% річних та судові витрати у розмірі 16480,56 грн.; у іншій частині позовних вимог відмовлено.
4. Прийняті судові акти мотивовані тим, що: Підприємство не виконало свої зобов`язання за Договором, дана обставина підтверджена рішенням господарського суду Херсонської області від 09.10.2014 у справі № 923/766/19, доданим до матеріалів справи сальдо Підприємства та операціями по рахунку відповідача; позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, оскільки позивачем помилково проведено розрахунок "інфляційних втрат", тому що інфляційні нарахування Компанією здійснено на суми заборгованостей станом на кінець відповідного місяця із включенням до їх складу "інфляційних втрат" за попередній місяць, що чинним законодавством не передбачено; також підлягає врахуванню клопотання відповідача про застосування позовної давності, що мало наслідком зменшення строку, за який нараховувалися 3 % річних та "інфляційні втрати".
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу
5. У касаційній скарзі до Верховного Суду Компанія, не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду та постановою суду апеляційної інстанції в частині відмови позивачу в стягненні "інфляційних втрат", вважає, що рішення судів у оскаржуваній частині прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права при неповному з`ясуванні обставин справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, та просить: рішення господарського суду Херсонської області від 19.12.2019 та постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 09.06.2020 у справі №923/766/19 у частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення "інфляційних втрат" у сумі 211 582,11 грн. скасувати; прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги Компанії щодо стягнення "інфляційних втрат" у розмірі 211 582,11 грн., у задоволенні яких було відмовлено, задовольнити; судові витрати покласти на відповідача.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
6. За доводами касаційної скарги:
- відмовляючи в задоволенні позовних вимог щодо стягнення "інфляційних втрат" у сумі 211 582,11 грн., суди попередніх інстанцій в оскаржуваному судовому рішенні застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18, від 26.06.2020 у справі №905/21/19;
- Компанія у відповідності до листа Верховного Суду України від 03.04.1997 року № 62-97-р при здійсненні розрахунку "інфляційних втрат" використовує методику розрахунку, за якою збільшення суми боргу на індекс інфляції здійснюється за кожний місяць, при цьому для розрахунку кожного наступного періоду буде використана сума боргу, збільшена на індекс інфляції попереднього місяця;
- таким чином, судами попередніх інстанцій було здійснено невірний перерахунок "інфляційних втрат".
Доводи іншого учасника справи
7. Відзив на касаційну скаргу не надходив.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
8. Суди попередніх інстанцій у прийнятті оскаржуваних судових рішень зі справи встановили та зазначили, зокрема, таке.
9. У зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем зобов`язань за Договором рішенням господарського суду Херсонської області від 09.10.2014 у справі № 923/1682/14: позовні вимоги Компанії задоволено частково; стягнуто з Підприємства на користь Компанії 1 058 940,75 грн. основного боргу, 120 759,73 грн. пені, 127 075,41 грн. "інфляційних втрат", 35 675,89 грн. - 3% річних та 27 646,10 судового збору .
Оскільки рішення господарського суду Херсонської області від 09.10.2014 у справі № 923/1682/14 зі спору між тими ж сторонами, що і у справі № 923/766/19, набрало законної сили, спірні відносини виникли з одного Договору, то обставини, які встановлені рішенням суду у справі № 923/1682/14, є доведеними та не підлягають доказуванню у цій справі № 923/766/19.
10. Згідно з умовами Договору:
- Компанія (продавець) взяла на себе зобов`язання передати у власність Підприємству (покупцю) у 2013 році природний газ, ввезений на митну територію України Компанією, за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, або/та природний газ, видобутий на території України підприємствами, які не підпадають під дію статті 10 ЗУ "Про засади функціонування ринку природного газу" виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами, організаціями та іншими споживачами; в свою чергу, покупець взяв на себе зобов`язання прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору (пункт 1.1);
- приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу (пункт 3.3);
- оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами, шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу (пункт 6.1);
- за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також цим договором (пункт 7.1);
- строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим Договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 (п`ять) років (пункт 9.3).
11. На виконання умов Договору позивач поставив протягом січня 2013 року - грудня 2013 року, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 4 025 494,56 грн., що підтверджено відповідними актами приймання-передачі.
12. Рішенням господарського суду Херсонської області від 09.10.2014 у справі № 923/1682/14 стягнуто з Підприємства на користь Компанії 1 058 940,75 грн. основного боргу, 120 759,73 грн. пені; 127 075,41 грн. "інфляційних втрат" та 35 675,89 грн. - 3% річних за прострочення оплати вартості природного газу, поставленого за Договором у січні - грудні 2013 року, які нараховані за період прострочення виконання зобов`язання з 14.02.2013 по 17.07.2014.
13. Основна заборгованість була сплачена 06.02.2018.
14. Оскільки відповідачем не виконано зобов`язання за Договором у частині своєчасного погашення суми заборгованості, позивач звернувся до господарського суду Херсонської області з позовом у цій справі з вимогами про стягнення 102 609,19 грн. - 3% річних та 1 212 028,52грн. "інфляційних втрат" за період з 18.07.2014 по 05.02.2018.
15. Частково задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з такого:
- з урахуванням заяви відповідача про застосування позовної давності, а також умов пункту 9.3 Договору, положень статті 259 Цивільного кодексу України, та враховуючи, що позовна заява подана до суду 06.09.2019, "інфляційні втрати" та 3% річних правомірно стягнути лише за період з 06.09.2014 по 05.02.2018 включно. Період нарахування відповідних сум позивачем з 18.07.2014 по 05.09.2014 перебуває поза межами 5 річного строку позовної давності для правовідносин сторін у даній справі; у зв`язку з цим необхідно зменшити період, за який нараховувалися 3 % річних та "інфляційні втрати";
- інфляційні втрати за своєю правовою природою є збільшенням суми основного боргу в період прострочення виконання відповідачем його грошового зобов`язання з причини девальвації грошової одиниці України, яка визначається офіційними державними органами за результатами економічних процесів в конкретний місяць, тобто є помісячним індексом. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання;
- розрахунок "інфляційних втрат" позивачем виконано невірно, оскільки інфляційні нарахування здійснено на суми заборгованостей станом на кінець відповідного місяця із включенням до їх складу "інфляційних втрат" за попередній місяць;
- за перерахунком суду стягненню з Підприємства на користь Компанії підлягають 1 000 446,41 грн. "інфляційних втрат" та 98 257,37 грн. - 3% річних за період прострочення з 06.09.2014 по 05.02.2018.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА
стаття 509:
- зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку;