Постанова
Іменем України
01 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 303/7334/16-ц
провадження № 61-23525св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - іноземне підприємство "Петро Карбо Хем-Мукачево",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 14 червня 2017 року у складі колегії суддів: Мацунича М. В., Кожух О. А., Куштана Б. П.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до іноземного підприємства "Петро Карбо Хем-Мукачево" про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Позовна заява мотивована тим, що відповідно до наказу від 20 листопада 2010 року № 128/ОС він був прийнятий на посаду менеджера з персоналу та адміністративної діяльності іноземного підприємства "Петро Карбо Хем-Мукачево".
На підставі наказу військового комісара Берегівського об`єднаного міського військового комісаріату від 08 липня 2016 року № 90 його було прийнято на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу до Збройних сил України до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію.
Згідно з наказом від 21 листопада 2016 року № 165-ос його було звільнено з роботи на іноземному підприємстві "Петро Карбо Хем-Мукачево" на підставі частини третьої статті 36 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у зв`язку з прийняттям на військову службу за контрактом.
Позивач посилався на те, що звільнений без законної підстави, оскільки на час винесення оскаржуваного наказу діяла норма закону про збереження місця роботи, посади та середнього заробітку за працівниками, призваними на військову службу в особливий період.
Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просив скасувати наказ директора іноземного підприємства "Петро Карбо Хем-Мукачево" від 21 листопада 2016 року № 165-ос "Про припинення трудового договору", поновити його на посаді менеджера з персоналу та адміністративної діяльності іноземного підприємства "Петро Карбо Хем-Мукачево" та стягнути з іноземного підприємства "Петро Карбо Хем-Мукачево" на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з моменту звільнення по день ухвалення судом рішення.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 02 березня 2017 року у складі судді Заболотного А. М. позов ОСОБА_1 задоволено. Скасовано наказ директора іноземного підприємства "Петро Карбо Хем-Мукачево" від 21 листопада 2016 року № 165-ос "Про припинення трудового договору". Поновлено ОСОБА_1 на посаді менеджера з персоналу та адміністративної діяльності іноземного підприємства "Петро Карбо Хем-Мукачево".
Стягнуто з іноземного підприємства "Петро Карбо Хем-Мукачево" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу без відрахування податків та платежів за період з 22 листопада 2016 року по 02 березня 2017 року в розмірі 18 295 грн 99 коп. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць.
Рішення суду першої інстанції мотивоване незаконністю звільнення позивача з посади, оскільки звільнення відбулось під час дії визначеного статтею 1 Закону України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" особливого періоду, відповідач допустив порушення частини третьої статті 119 КЗпП України, а тому позивач підлягає поновленню на раніше займаній посаді з виплатою середнього заробітку.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 14 червня 2017 року апеляційну скаргу іноземного підприємства "Петро Карбо Хем-Мукачево", задоволено.
Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 02 березня 2017 року, скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що на момент укладання контракту з позивачем мобілізація не проводилася, оскільки закінчилась 17 серпня 2015 року, особливий стан не був запроваджений, як не був оголошений і воєнний стан, а отже, на позивача не поширюються гарантії, встановлені частиною третьою статті 119 КЗпП України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 липня 2017 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 листопада 2017 року справу за позовом ОСОБА_1 до іноземного підприємства "Петро Карбо Хем-Мукачево" про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу призначено до судового розгляду в складі колегії з п`яти суддів.
Відповідно до пункту 6 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діяв у межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", за якими судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Згідно з підпунктом 4 пункту 1 розділу XIIІ "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
15 травня 2018 року справу передано до Верховного Суду.
У червні 2019 року згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана судді-доповідачеві.
Ухвалою Верховного Суду від 11 вересня 2019 року зупинено касаційне провадження у справі № 303/7334/16-ц (провадження № 61-23525св18) за позовом ОСОБА_1 до іноземного підприємства "Петро Карбо Хем-Мукачево" про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 813/402/17 (провадження № 11-609апп19) за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області, третя особа - Мостиський районний військовий комісаріат, про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на службі, стягнення середньомісячного заробітку, за касаційною скаргоюГоловного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 березня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2017 року.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що відповідно до частин третьої та четвертої статті 119 КЗпП України передбачено, що за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві. Суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки тому, що 30 червня 2016 року позивач уклав контракт на проходження військової служби за контрактом осіб офіцерського складу Збройних сил України. Таким чином, звільнення позивача проведено з порушенням вимог частини третьої статті 119 КЗпП України.
Відзив на касаційну скаргу відповідач не подав.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
На підставі наказу від 20 листопада 2010 року № 128/ОС ОСОБА_1 прийнятий на посаду менеджера з персоналу та адміністративної діяльності іноземного підприємства "Петро Карбо Хем-Мукачево" (а.с. 11, 12).
30 червня 2016 року із ОСОБА_1 укладено контракт про проходження військової служби у Збройних силах України. ОСОБА_1 взяв на себе зобов`язання проходити військову службу у Збройних силах України протягом строку контракту, а в разі настання особливого періоду - понад установлений контрактом строк. Контракт був укладений на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію (а. с. 14).
Згідно з наказом військового комісара Берегівського об`єднаного міського військового комісаріату від 08 липня 2016 року № 90 майора ОСОБА_1, прийнятого на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу Збройних сил України строком до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію, з 08 липня 2016 року зараховано в списки складу.
Відповідно до наказу Міністра оборони України від 30 червня 2016 року № 591 ОСОБА_1 призначено на посаду старшого офіцера відділення комплектування Берегівського об`єднаного міського військового комісаріату (а.с.14).
Згідно з наказом від 21 листопада 2016 року № 165-ос ОСОБА_1 звільнено з роботи на іноземному підприємстві "Петро Карбо Хем-Мукачево" на підставі пункту 3 частини першої статті 36 КЗпП України у зв`язку з прийняттям на військову службу за контрактом (а.с. 15).
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частина шоста статті 43 Конституції України ґарантує громадянам захист від незаконного звільнення.
Пункт 9 частини першої статті 106 Кодексу цивільного захисту України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), серед підстав для звільнення осіб рядового і начальницького складу із служби цивільного захисту виокремлює призов на строкову військову службу на підставі рішення районної (міської) призивної комісії.
Відповідно до підпункту 9 пункту 176 Положення № 593 контракт про проходження служби цивільного захисту припиняється (розривається), а особи рядового і начальницького складу звільняються із служби цивільного захисту у зв`язку з призовом на строкову військову службу на підставі рішення районної (міської) призовної комісії.
Пункт 179 Положення № 593 визначає, що у випадках, передбачених підпунктом 9 пункту 176 цього Положення, особи рядового і начальницького складу, які відповідно до Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25 березня 1992 року № 2232-XII підлягають призову на строкову військову службу, звільняються зі служби цивільного захисту у триденний строк з дня надходження до відповідного органу чи підрозділу цивільного захисту рішення районної (міської) призовної комісії про призов цієї особи на строкову військову службу.
Водночас порядок проходження служби у Збройних силах України та інших військових формуваннях врегульовано спеціальними нормативно-правовими актами, які покладають на громадян, які перебувають на такій службі, додаткові обов`язки і відповідальність, встановлюють гарантії військовослужбовцям.
Так, саме Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25 березня 1992 року № 2232-XII здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, він також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, отже, є спеціальним у частині регулювання гарантій та пільг для громадян України, які призвані на строкову військову службу.