Постанова
Іменем України
01 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 127/12474/16-ц
провадження №61-22225св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого -Воробйової І. А. (суддя-доповідач),
суддів: Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Державна акціонерна компанія "Укрресурси",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 26 листопада 2019 року у складі колегії суддів: Якименка М. М., Голоти Л. О., Рибчинського В. П.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної акціонерної компанії "Укрресурси" (далі - ДАК "Укрресурси") про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації втраченої частини коштів та відшкодування моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що наказом ДАК "Укрресурси" від 01 грудня 2015 року № 1 змінено дату його звільнення з посади заступника директора заводу "Модуль" з 08 травня 2012 року на 01 грудня 2015 року, а 26 грудня 2015 року видана трудова книжка, однак розрахунку з ним при звільненні не проведено.
Судовими рішеннями стягувався середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні та останнім рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 11 травня 2016 року з відповідача стягнуто на його користь середньомісячний заробіток за затримку розрахунку при звільненні
по 10 травня 2016 року.
Позивач посилався на те, що відповідачем при звільненні не проведено з ним повного розрахунку, чим порушено права позивача.
Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача на його користь середньомісячний заробіток за час затримки повного розрахунку при звільненні за період з 11 травня 2016 року по 10 липня 2016 року в розмірі 27 000 грн або на час вирішення справи судом, компенсацію втраченої частини коштів у розмірі 1 401 325 грн та 100 000 грн моральної шкоди.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 13 липня 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ДАК "Укрресурси" на користь ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за затримку повного розрахунку при звільненні за період з 11 травня 2016 року по 10 липня 2016 року в розмірі
18 000,00 грн, компенсації втрати частини заробітку внаслідок затримки в термінах його виплати у розмірі 26 478,66 грн, а всього 44 478,66 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у зв`язку із непроведенням з працівником повного розрахунку при звільненні, наявні правові підстави для стягнення з відповідача середньомісячного заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та вважав, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню компенсація втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.
Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 29 вересня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 13 липня 2016 року залишено без змін.
Відхиляючи апеляційну скаргу ОСОБА_1, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції.
Постановою Верховного Суду від 07 березня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 29 вересня 2016 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до ДАК "Укрресурси" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Апеляційного суду Вінницької області від 05 липня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 13 липня 2016 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до ДАК "Укрресурси" про стягнення середньомісячного заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати відмовлено.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ДАК "Укрресурси" визнано банкрутом, а тому відсутні правові підстави для стягнення на користь ОСОБА_1 середньомісячного заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати.
Поняття банкрутства, порядок відновлення платоспроможності суб`єкта підприємницької діяльності - боржника або визнання його банкрутом, порядок та умови застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредитора визначаються Законом України від 14 травня 1992 року № 2343-XII "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яким, зокрема, і встановлено порядок розгляду таких спорів.
Ухвалою Верховного Суду від 15 травня 2019 року справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 01 липня 2019 року справу
повернуто на розгляд відповідної колегії Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Постановою Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Постанову Апеляційного суду Вінницької області від 05 липня 2018 року скасовано.
Справу за позовом ОСОБА_1 до ДАК "Укрресурси" про стягнення середньомісячного заробітку за затримку розрахунку при звільненні, компенсації втраченої частини коштів та відшкодування моральної шкоди передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Вінницького апеляційного суду від 26 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 13 липня 2016 року скасовано.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ДАК "Укрресурси" про стягнення середньомісячного заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації втраченої частини коштів та відшкодування моральної шкоди закрито.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що на даний час справа про банкрутство ДАК "Укрресурси" перебуває в провадженні Господарського суду м. Києва. Отже, враховуючи обставини справи, а також наявність спору, стороною якої є боржник - ДАК "Укрресурси", спір стосується стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації втраченої частини коштів та відшкодування моральної шкоди, тому зазначена справа не може розглядатися в порядку цивільного судочинства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та направити справу до апеляційного суду.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 18 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.
У січні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 07 вересня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 01 липня 2019 року. Позовні вимоги ОСОБА_1 повинні розглядатися в порядку цивільного судочинства, оскільки постановою Господарського суду міста Києва від 06 квітня 2012 року ДАК "Укрресурси" визнано банкрутом, тобто до набрання чинності нової редакції Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та до внесення змін до статті 12 Господарсько процесуальним кодексом України.
Відзив на касаційну скаргу відповідач не подав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
З 11 листопада 1992 року ОСОБА_1 працював заступником директора по будівництву Вінницького заводу "Модуль", правонаступником якого є відповідач.
Наказом ДАК "Укрресурси" від 01 грудня 2015 року змінено дату звільнення ОСОБА_1 з 08 травня 2012 року на 01 грудня 2015 року на підставі рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 01 березня
2001 року (т.1 а.с. 10).
У день звільнення позивача відповідачем не проведені всі належні йому виплати.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 11 травня
2016 року частково задоволено позов ОСОБА_1 до ДАК "Укрресурси" та стягнуто з відповідача на користь позивача середньомісячний заробіток за затримку повного розрахунку при звільненні за період з 01 січня 2016 року по 10 травня 2016 року. При розгляді цієї справи встановлено, що на день ухвалення рішення з позивачем такі виплати не проведені (т. 1 а.с. 17-19).
Постановою Господарського суду міста Києва від 06 квітня 2012 року ДАК "Укрресурси" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.