Постанова
Іменем України
05 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 187/998/16-ц
провадження № 61-603св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Журавель В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
за позовом ОСОБА_1 :
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за зустрічним позовом ОСОБА_2 :
позивач - ОСОБА_2,
відповідач - ОСОБА_1,
третя особа - ОСОБА_3,
за зустрічним позовом ОСОБА_3 :
позивач - ОСОБА_3,
відповідач - ОСОБА_1,
третя особа - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 20 червня 2018 року у складі судді Караула О. А. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 грудня 2018 року у складі колегії суддів: Демченко Е. Л., Куценко Т. Р., Макарова М. О.
Описова частина
Короткий зміст вимог заяви про забезпечення позову
У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, у якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 13 червня 2018 року просив стягнути солідарно з відповідачів борг за договором позики у розмірі 17 031 139,10 грн.
Ухвалою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 14 червня 2018 року накладено арешт на нежитлове приміщення АДРЕСА_1 загальною площею 443,30 кв. м, яке належить ОСОБА_3
14 червня 2018 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 уклали договір дарування вищезазначеного нежитлового приміщення, у зв`язку з чим виконати ухвалу від 14 червня 2018 року виявилося неможливим.
20 червня 2018 року ОСОБА_1 повторно подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив до вирішення спору по суті накласти арешт на багатофункціональну будівлю загальною площею 4 597,30 кв. м на АДРЕСА_2 .
Заяву обґрунтовував тим, що 03 вересня 2015 він і ОСОБА_2 уклали договір, відповідно до умов якого останній отримав позику в розмірі 382 464 доларів США строком до 15 жовтня 2016 року.
Даний договір позики відповідач уклав за згодою своєї дружини ОСОБА_3, про що остання вчинила відповідний напис.
У встановлений договором строк позичальник гроші не повернув, у зв`язку з чим він (позивач) просив стягнути з нього борг у сумі 12 074 140,80 грн, за вказаним вище договором позики.
13 червня 2018 року він збільшив позовні вимоги до 17 031 139,10 грн.
Зазначав, що існує реальний ризик невиконання рішення суду щодо повернення коштів та вартість майна ОСОБА_2, на яке судом накладено арешт, не є співмірною з позовними вимогами, у зв`язку з чим просив заяву про забезпечення задовольнити.
Короткий зміст ухвали та постанови судів попередніх інстанцій
Ухвалою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 20 червня 2018 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 04 грудня 2018 року, заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено.
Накладено арешт на багатофункціональну будівлю загальною площею: 4 597,30 кв. м на АДРЕСА_2 .
Суди виходили з того, що розмір збільшених позовних вимог становить 17 031 139,10 грн, а заходи забезпечення позову, вжиті ухвалами суду від 04 листопада 2016 року та від 11 червня 2018 року, не в повній мірі забезпечують ефективний захист та поновлення порушених прав.
При цьому суди врахували, що вартість майна, на яке позивач просить накласти арешт, є співмірною з розміром збільшених позовних вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У січні 2019 року до суду касаційної інстанції від ОСОБА_2 надійшла касаційна скарга, у якій він, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення та прийняти постанову про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 18 січня 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
ОСОБА_2 зазначає, що ціна позову станом на 11 червня 2018 року становила 12 074 140,80 грн, а не 15 252 083,93 грн, як про це зазначили суди в оскаржених рішеннях.
Докази, надані позивачем, а саме висновки про вартість нерухомого майна від 31 травня 2018 року та від 12 червня 2018 року, складені ТОВ "УКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТР ОЦІНКИ "ЕКСПЕРТ", а також звіт з оцінки майна, складений ФОП ОСОБА_5, є недопустимими доказами, оскільки вони не відповідають нормам Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", пункту 54 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440.
Внаслідок вжитих заходів забезпечення позову його обмежено у праві розпорядження власним майном.
Короткий зміст відзиву
Від представника ОСОБА_1 надійшов відзив, у якому він просить касаційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Колегія відхиляє аргументи, наведені в касаційній скарзі, з таких мотивів.
У жовтні 2016 року ОСОБА_1 подав до суду позов до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики в сумі 9 864 052,53 грн та відсотки в розмірі 2 210 088,27 грн, а всього 12 074140,80 грн.
Ухвалою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 04 листопада 2016 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 01 лютого 2017 року, накладено арешт на нерухоме майно ОСОБА_2 у межах ціни позову, а саме, на:
- квартиру АДРЕСА_3 ;
- земельну ділянку площею 0,15 га на АДРЕСА_4 ;
- 11/30 частку підземного автопаркінгу на 6 машиномісць (вбудоване приміщення № 01) загальною площею 291,5 кв. м., частину вбудованого приміщення 01 площею 182,1 кв. м у будинку АДРЕСА_5 ;
- приміщення спортивного залу (вбудоване приміщення № 105) загальною площею 297,1 кв. м. у будинку АДРЕСА_5 ;
- квартиру АДРЕСА_6 ;
- квартиру АДРЕСА_7 ;
- квартири № 1 та АДРЕСА_9 ;
- квартиру АДРЕСА_10 .
Ухвалою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 30 січня 2018 року, залишеною без змін постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 травня 2018 року, заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою від 04 листопада 2016 року, частково скасовано та знято арешт з майна ОСОБА_2, а саме: земельної ділянки площею 0,15 га на АДРЕСА_4 ; квартири АДРЕСА_3 ; квартири АДРЕСА_6, квартир № 1 та АДРЕСА_9 . В іншій частині ухвалу Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 04 листопада 2016 року залишено без змін.
Вартість майна, що залишилася під арештом в якості забезпечення позову, відповідно до висновків про вартість нерухомого майна, складених суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_7, становить 12 807 469 грн, що на час розгляду клопотання про часткове скасування заходів забезпечення позову відповідала розміру вартості майна в сумі 12 074 140,80 грн.
30 січня 2018 року у зв`язку зі зміною ставки НБУ та курсу долара США до гривні позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог з 12 074 140,80 грн до 15 252 083,93 грн, тобто різниця між сумою коштів, що вже була забезпечена ухвалою від 04 листопада 2016 року та збільшеними позовними вимогами, становила 3 177 943,13 грн.
Ухвалою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 11 червня 2018 року накладено арешт на майно ОСОБА_2, а саме на: