Постанова
Іменем України
08 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 671/1064/18
провадження № 61-5715св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Журавель В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
заявник - Волочиська міська рада Хмельницької області,
заінтересована особа - Волочиська районна державна адміністрація,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Волочиської міської ради на рішення Волочиського районного суду Хмельницької області від 20 грудня 2018 року у складі судді Ніколової С. В. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 27 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Талалай О. І., Корніюк А. П., П`єнти І. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2018 року Волочиська міська об`єднана територіальна громада в особі Волочиської міської ради Хмельницької області (далі - Волочиська міська рада) звернулася до суду з заявою, в якій просила визнати спадщину, що відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті ОСОБА_1 у вигляді земельної ділянки площею 3,10 га, відумерлою та передати її у комунальну власність Волочиської міської ради.
Вимоги заяви мотивовано тим, що ОСОБА_1 на підставі сертифікату серії ХМ 018843 на право на земельну частку (пай) належала земельна ділянка, площею 3,10 га, яка розташована за межами с. Курилівка Волочиського району Хмельницької області.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 померла. Після її смерті відкрилася спадщина, яку ніхто не прийняв у встановленому законом порядку.
Посилаючись на викладене, Волочиська міська рада просила заяву задовольнити.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Волочиського районного суду Хмельницької області від 20 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 27 лютого 2019 року, в задоволенні заяви Волочиської міської ради відмовлено.
Суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив із того, що правовідносини щодо спадкування майна ОСОБА_1 регулюються ЦК Української РСР 1963 року, норми якого не передбачають набуття органами місцевого самоврядування права на спадкове майно в порядку визнання спадщини відумерлою.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Волочиська міська рада подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким заяву задовольнити.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга Волочиської міської ради аргументована тим, що суди неправильно застосували норми статті 1277 ЦК України та пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 25 березня 2019 року відкрито касаційне провадження в справі за заявою Волочиської міської ради, заінтересована особа - Волочиська районна державна адміністрація, про визнання спадщини відумерлою та передачу нерухомого майна в комунальну власність.
Витребувано із Волочиського районного суду Хмельницької області зазначену справу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Кушнирівка Волочиського району Хмельницької області померла ОСОБА_1 .
За життя ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 вчинила заповіт, згідно з яким заповіла усе належне їй майно ОСОБА_2 .
Спадковим майном після смерті ОСОБА_1 є право на земельну частку (пай) площею 3,10 га по колишньому КСП "Росія" у с. Курилівка Волочиського району Хмельницької області, що належало померлій на підставі сертифіката серії ХМ 018843.
Відповідно до довідки від 11 липня 2018 року № 116, виданої старостою с. Курилівка Волочиського району Хмельницької області, на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 перебувала в будинку-інтернаті для громадян похилого віку та інвалідів с. Кушнирівка Волочиського району. У шестимісячний строк з дня відкриття спадщини в управління чи володіння спадковим майном ніхто не вступав.
ОСОБА_2 , на користь якого ОСОБА_1 вчинила заповіт, помер ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується актовим записом про смерть від 28 липня 2003 року № 5, складеним виконавчим комітетом Курилівської сільської ради.
Згідно з інформацією, наданою Волочиською державною нотаріальною конторою, та витягом зі Спадкового реєстру від 26 червня 2018 року № 52428668 спадкова справа після смерті ОСОБА_1, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, не заводилась.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу II"Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Наведені в касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відносини спадкування регулюються правилами Цивільного кодексу України(далі - ЦК України), якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР), у тому числі щодо прийняття спадщини та кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 01 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються ЦК України.
Суди попередніх інстанцій встановили, що спадщина після смерті ОСОБА_1 відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто під час дії ЦК УРСР, а тому положення саме цього Кодексу підлягають застосуванню при вирішенні питання про спадкування майна померлої.
Відповідно до статті 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. Якщо немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом, або жоден з спадкоємців не прийняв спадщини, або всі спадкоємці позбавлені заповідачем спадщини, майно померлого за правом спадкоємства переходить до держави.