Постанова
Іменем України
30 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 176/2459/19
провадження № 61-11058св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Жовтоводська міська рада,
третя особа - ОСОБА_2,
особа, яка подала апеляційну скаргу, - заступник прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави України в особі Жовтоводської міської ради,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави Україна в особі Жовтоводської міської ради на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 06 липня 2020 року у складі судді Каратаєва Л. О.,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Жовтоводської міської ради, третя особа - ОСОБА_2, про встановлення факту проживання її та спадкодавця ОСОБА_3 однією сім`єю не менше п`яти років до відкриття спадщини та визнання за нею права власності на квартиру на АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 23 квітня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Встановлено факт, що ОСОБА_1 проживала із ОСОБА_3 однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини.
Визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на квартиру АДРЕСА_2 після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
12 червня 2020 року заступник прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави Україна в особі Жовтоводської міської ради оскаржив рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку. Прокурор зазначав, що наявність оскарженого рішення позбавляє міську раду можливості звернутися до суду із заявою про визнання спадщини після смерті ОСОБА_3 відумерлою. При цьому міська рада повідомила прокурора про те, що вона не має наміру оскаржувати рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 06 липня 2020 року апеляційну скаргу заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави Україна в особі Жовтоводської міської ради на рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 23 квітня 2020 року повернуто.
При поверненні апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вказав, що частиною п`ятою статті 357 ЦПК України передбачено, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності. У даному випадку відсутні достатніх законних підстав для представництва прокурором інтересів держави, що в свою чергу виключає можливість прийняття до розгляду поданої прокурором апеляційної скарги, а відтак апеляційна скарга підлягає поверненню в порядку частини п`ятої статті 357 ЦПК України.
Короткий зміст доводів касаційної скарги
У липні 2020 року до суду касаційної інстанції від заступника прокурора Дніпропетровської області надійшла касаційна скарга, у якій він, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржену ухвалу та передати справу до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 07 серпня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі на підставі абзацу 2 частини другої статті 389 ЦПК України (неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права) та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 22 вересня 2020 року справу призначено до судового розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії суддів із п`яти суддів.
Аргументи учасників справи
Доводи касаційної скарги
Прокурор зазначає, що при апеляційному оскарженні рішення суду першої інстанції він дотримався порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру".
Про це свідчить лист прокурора, який направлявся міській раді 05 червня 2020 року, з метою встановлення підстав представництва інтересів держави та повноти вжитих органом місцевого самоврядування заходів щодо апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції.
Листом від 09 червня 2020 року Жовтоводська міська рада повідомила прокуратуру про те, що апеляційне оскарження рішення у справі № 176/2459/19 не планується.
Вказані обставини свідчать про те, що уповноважений орган самоусунувся від обов`язку захищати інтереси держави.
Позиція Верховного Суду
При поверненні апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вказав, що частиною п`ятою статті 357 ЦПК України передбачено, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності. У даному випадку відсутні достатніх законних підстав для представництва прокурором інтересів держави, що в свою чергу виключає можливість прийняття до розгляду поданої прокурором апеляційної скарги, а відтак апеляційна скарга підлягає поверненню в порядку частини п`ятої статті 357 ЦПК України.
Колегія суддів не погоджується із цим висновком апеляційного суду з таких підстав.
У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (частина третя статті 56 ЦПК України)
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу (частина четверта статті 56 ЦПК України)