Постанова
Іменем України
07 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 521/15425/18
провадження № 61-15743св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - акціонерне товариство "Комерційний банк "ПриватБанк",
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 28 лютого 2019 року у складі судді Гуревського В. К. та постанову Одеського апеляційного суду від 16 липня 2019 року у складі колегії суддів: Колеснікова Г. Я., Вадовської Л. М., Сєвєрової Є. С.,
ВСТАНОВИВ:
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ "КБ "ПриватБанк") про захист прав споживача.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що на підставі договору про розрахунково-касове обслуговування підприємства/організації з видачі заробітної плати/стипендії з використанням платіжних карток від 08 лютого 2011 року № 11208000097, укладеного між АТ "КБ "ПриватБанк" та комунальним підприємством "Одеська обласна дитяча клінічна лікарня" (далі - КП "Одеська обласна дитяча клінічна лікарня", їй, як працівникові цієї установи, у липні 2014 року банк відкрив картковий рахунок для виплати заробітної плати та видав зарплатну платіжну банківську картку № НОМЕР_1, а також кредитну картку № НОМЕР_2 .
08 квітня 2017 року, у вихідний день (суботу), на її фінансовий телефон почали надходити СМС-повідомлення про спроби списання коштів з її карткових рахунків, які супроводжувались дзвінками з номеру телефона особи, яка представлялась як співробітник АТ "КБ "ПриватБанк" та намагалась дізнатися її персональні дані за картками.
З метою запобігання заволодінню невідомими особами її коштами, вона відразу зателефонувала на цілодобовий телефон підтримки АТ "КБ "ПриватБанк" та заблокувала свої картки. Працівник банку переконав її, що жодної операції за її рахунками неможливо здійснити до перевипуску карток та їх особистого отримання нею у відділенні банку.
На підтвердження зазначеного на її фінансовий телефон надійшло відповідне СМС- повідомлення від відповідача.
При зверненні у робочий день до відділення АТ "КБ "ПриватБанк" вона дізналась про списання 08 квітня 2017 року з зарплатної картки її особистих коштів в розмірі 15 000 грн та з кредитної картки кредитних коштів у розмірі 13 000 грн.
Зазначала, що дії щодо розблокування карток вона не проводила, жодних СМС-повідомлень про списання грошей та вхід до сервісу "Приват24" на її телефон не надходило.
14 квітня 2017 року вона подана заяву до правоохоронних органів, відомості за якою внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Відповіді від банку щодо списання коштів з її карткових рахунків вона не отримала.
Посилаючись на викладені обставини та норми Закону України "Про захист прав споживачів", позивач просила:
- визнати недійсними транзакції зі списання 08 квітня 2017 року коштів на загальну суму 15 000 грн з картки АТ "КБ "ПриватБанк" № НОМЕР_1, виданої на її ім`я;
- стягнути з АТ "КБ "ПриватБанк" на її користь 15 000 гривень;
- визнати недійсною транзакцію зі списання 08 квітня 2017 року коштів у сумі 13 000 грн з картки АТ КБ "ПриватБанк" за № НОМЕР_2, виданої на її ім`я.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Малиновського районного суду міста Одеси від 28 лютого 2019 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 16 липня 2019 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Визнано недійсними транзакції зі списання 08 квітня 2017 року коштів у сумі 15 000 грн з картки АТ "КБ "ПриватБанк" за № НОМЕР_1, виданої на ім`я ОСОБА_1 .
Стягнуто з АТ "КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 15 000 грн.
Визнано недійсною транзакцію зі списання 08 квітня 2017 року коштів у сумі 13 000 грн з картки АТ "КБ "ПриватБанк" за № НОМЕР_2, виданої на ім`я ОСОБА_1 .
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Оскільки, ОСОБА_1 виконала свої обов`язки, передбачені пунктами 1.1.2, 1.1.2.1 Умов і правил надання банківських послуг, а саме: інформувала банк та правоохоронні органи про факт втручання в її банківські картки, що підтверджено роздруківкою СМС-повідомлень та письмовою заявою до правоохоронних органів, суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний суд зробив висновок про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погодившись із таким вирішенням спору, АТ "КБ "ПриватБанк" подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 у повному обсязі.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга аргументована тим, що суди неповно дослідили обставини справи, не надали їм належної правової оцінки та дійшли помилкових висновків при вирішенні спору.
Суди безпідставно вважали, що позивачка вжила необхідних заходів, передбачених Умовами та Правилами у випадку розголошення персональних даних, і своєчасно повідомила банк та правоохоронні органи про вказаний вище факт.
Всі операції здійснювалися з введенням персональних даних через Приват24, а тому в банку не було підстав для відмови в обслуговуванні її рахунків, в тому числі й у розблокуванні карток та проведенні платежів.
З боку банку дотримано процедури ідентифікації клієнта, підстав для визнання транзакцій недійсними за відсутності вироку в кримінальній справі та встановлення в кримінальній справі того, що операції здійснювала не позивачка, немає. Сам по собі факт її звернення до правоохоронних органів не є підставою для визнання вказаних транзакцій недійсними. Переказ коштів що відбувся, неможливий без знання особистої інформації клієнта (номеру картки, терміну її дії, СУУ коду та ін.).
Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 23 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" про захист прав споживача.
Витребувано із Малиновського районного суду м. Одеси цивільну справу № 521/15425/18.
У задоволенні клопотання акціонерного товариства "КБ "ПриватБанк" про зупинення виконання рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 28 лютого 2019 року та постанови Одеського апеляційного суду від 16 липня 2019 року відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду від 28 вересня 2020 року вищезазначену справу призначено до судового розгляду упорядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.
Обставини справи
Суди встановили, що ОСОБА_1 є клієнтом АТ "КБ "ПриватБанк" відповідно договору про розрахунково-касове обслуговування підприємства/організації з видачі заробітної плати/стипендії з використанням платіжних карток від 08 лютого 2011 року № 11208000097, укладеного між АТ "КБ "ПриватБанк" та КП "Одеська обласна дитяча клінічна лікарня".
На підставі вказаного договору ОСОБА_1 отримала зарплатну платіжну банківську картку № НОМЕР_1 та кредитну картку № НОМЕР_2 .
08 квітня 2017 року позивачці надійшли дзвінки з номеру НОМЕР_3 від особи, яка представилась співробітником АТ "КБ "ПриватБанк", та намагалась дізнатися її персональні данні за картками.
З метою запобігання заволодінню невідомими особами її коштами, позивач невідкладно зателефонувала на цілодобовий телефон підтримки АТ "КБ "ПриватБанк" з проханням заблокувати її картки, при цьому, працівник банку запевнив її, що жодної операції за її рахунками неможливо здійснити до перевипуску карток та їх особистого отримання у відділенні АТ "КБ "ПриватБанк".
На підтвердження зазначеного на фінансовий телефон позивача надійшло відповідне СМС- повідомлення від відповідача.
При зверненні до відділення АТ "КБ "ПриватБанк" позивачка дізналася про списання 08 квітня 2017 року з її зарплатної картки № 5168-7572-5802-8143 ї особистих коштів у розмірі 15 000 грн та списання з кредитної картки № НОМЕР_2 кредитних коштів у розмірі 13 000 грн.
Операція щодо переказів відбулася з допомогою Приват24, всі операції здійснювалися з введенням конкретних персональних даних.
Блокування зарплатної та кредитної карток позивача здійснено банком 08 квітня 2017 року о 13 год. 01 хв..
Із зарплатної картки № НОМЕР_1, виданої на ім`я позивачки, 08 квітня 2017 року о 14 год. 06 хв. здійснено списання коштів у сумі 10 000 грн та у цей же день о 14 год. 07 хв. - списання коштів в сумі 5 000 грн з призначенням платежу - поповнення аккаунта MAIL.RU.
Із кредитної картки ОСОБА_1 № НОМЕР_2 здійснено списання коштів в сумі 13 000 грн з призначенням платежу - поповнення аккаунта MAIL.RU.
Службовим розслідуванням, проведеним АТ "КБ "ПриватБанк", встановлено, що 08 квітня 2017 року за телефонним дзвінком ОСОБА_1 на гарячу лінію ПриватБанку 3700 було заблоковано карткові рахунки НОМЕР_4 та НОМЕР_5 .
Однак, в подальшому через інтернет-сервіс Приват24 вказані картки були розблоковані та здійснено три фінансові операції з переказу коштів.
Також установлено, що відбулася компроментація своїх персональних даних держателем картки або передання паролю від входу "Приват24", або повідомлення персональних даних третім особам, або повідомлення коду чи СМС-паролю, який надходить на фінансовий телефон держателя картки, що призвело до здійснення оспорюваних фінансових операцій.
14 квітня 2017 року ОСОБА_1 звернулася з заявою про вчинення злочину до правоохоронних органів, про що до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості та відкрито кримінальне провадження №120171604900018321 та триває слідство.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги.
Мотивувальна частина
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосування норм права
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
У частині першій статті 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України (в редакції, чинній на момент укладення кредитного договору) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).