Постанова
Іменем України
07 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 201/4014/18-ц
провадження № 61-13362св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Краснощокова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі - комунальне підприємство "Теплоенерго" Дніпровської міської ради,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 червня 2019 року у складі колегії суддів: Свистунової О. В., Красвітної Т. П., Єлізаренко І. А.,
ВСТАНОВИВ:
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради (далі - КП "Теплоенерго") про визнання незаконним ненадання відповіді на звернення, визнання претензії та стягнення моральної шкоди.
Позов мотивований тим, що 10 квітня 2013 року він уклав з відповідачем договір № 03155 про надання послуг централізованого опалення. В результаті неконтрольованої додаткової подачі води до системи опалення оператором котельні, що обслуговує будинок, в якому знаходиться його квартира, взимку в мороз -10 градусів через переповнення розширювального баку, що знаходиться на даху будинку, відбувся вилив гарячої води і обмерзання зовнішньої стіни будинку АДРЕСА_1 з боку двору, що призвело до залиття його квартири, яка знаходиться на четвертому поверсі вказаного будинку. Пошкодженими через залиття виявилися стеля, стіна та шпалери. З цього приводу він 20 лютого 2018 року звернувся до відповідача з актом-претензією з метою усунення вказаного виливу та відшкодування збитків, але на його звернення відповідач в передбачений законом триденний термін не відповів, чим фактично визнав зазначені в цьому акті обставини.
Позивач просив:
визнати відсутність своєчасної відповіді на акт-претензію до КП "Теплоенерго" Дніпровської міської ради порушенням вимог статті 18 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", пункту 39 "Правил надання послуг централізованого опалення, подачі холодної гарячої води та водовідводу", затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року, пунктів 19, 24 договору про надання послуг централізованого опалення № 03121 від 15 квітня 2013 року і статей 4, 10, 27 Закону України "Про захист прав споживачів";
визнати відсутність на протязі трьох днів відповіді на акт-претензію позивача від 20 лютого 2018 року, що була зареєстрована відповідачем КП "Теплоенерго" Дніпровської міської ради 20 лютого 2018 року, фактом визнання відповідачем неякісного надання послуг теплопостачання, що призвели до залиття квартири позивача;
стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в розмірі 10 000 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 жовтня 2019 року позовну заяву задоволено частково.
Визнано відсутність своєчасної відповіді на звернення, акт-претензію ОСОБА_1 до КП "Теплоенерго" Дніпровської міської ради порушенням вимог статті 18 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", пункту 39 "Правил надання послуг централізованого опалення, подачі холодної гарячої води та водовідводу", затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року, пункту 19, 24 договору про надання послуг по централізованому опаленню № 03121 від 15 квітня 2013 року і статей 4, 10, 27 Закону України "Про захист прав споживачів".
Визнано відсутність на протязі трьох днів відповіді на акт-претензію позивача від 20 лютого 2018 року, що була зареєстрована відповідачем КП "Теплоенерго" Дніпровської міської ради 20 лютого 2018 року, фактом визнання відповідачем некісного надання послуг теплопостачання, що призвели до залиття квартири мешкання позивача.
Стягнуто з КП "Теплоенерго" Дніпровської міської ради на користь позивача ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 3 000 грн.
В задоволенні решти позову ОСОБА_1 до КП "Теплоенерго" Дніпровської міської ради про стягнення моральної шкоди відмовлено.
Вирішено питання про стягнення судового збору.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості та доведеності. Рішення суду мотивовано тим, що позивач подав відповідачу акт-претензію 20 лютого 2014 року, відповідь на його скаргу в передбачений законом строк не була надана. Позивачем надані належні докази наявності моральної шкоди та підтверджено факт заподіяння позивачу відповідачем моральних страждань.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 11 червня 2019 року апеляційну скаргу КП "Теплоенерго" Дніпровської міської ради задоволено.
Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 жовтня 2018 року скасовано та постановлено нове.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до КП "Теплоенерго" Дніпровської міської ради про визнання незаконним ненадання відповіді на звернення, визнання претензії та стягнення моральної шкоди відмовлено у повному обсязі.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що наданий позивачем акт-претензія не мав підстав для його складання у визначеному позивачем порядку, оскільки посилань на відхилення у якості послуг акт не містить, а викладені в ньому обставини вказують на те, що позивач фактично скаржиться на залиття його квартири. Неможливо вважати складений позивачем акт-претензію щодо залиття його квартири внаслідок обмерзання стіни будинку фактом ненадання послуг або надання їх не у повному обсязі.
Позивачем не надано доказів виклику представника виконавця для складання та підписання акту-претензії. Позивач звернувся до відповідача 20 лютого 2018 року, відповідь на його скаргу була надана 26 лютого 2018 року, тобто в передбачений законом строк, та направлена простим листом без повідомлення, оскільки Закон України "Про звернення громадян" не передбачає направлення відповідей на звернення рекомендованою поштою з повідомленням.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази, що підтверджують завдання позивачу моральної шкоди.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 червня 2019 року, залишити в силі рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 жовтня 2018 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що в акті-претензії вказано на порушення технології при підживленні системи опалення, що призвело до переповнювання розширювального баку і витікання теплоносія, що в свою чергу призвело до обмерзання. Це є відхиленням кількісних та якісних показників в наданій послузі з виробництва та постачання теплової енергії, що завдало матеріальної шкоди споживачам в результаті залиття квартири. Висновок суду про відсутність доказів виклику представника відповідача для складання акту-претензії неспроможний і суперечить обставинами справи. Позивач зареєстрований у квартирі № 36 , яка належить йому на праві спільної власності. Моральні збитки заподіяно йому внаслідок порушення відповідачем технології при наданні послуг з виробництва та постачання теплової енергії.
Аргументи інших учасників справи
У вересні 2019 року КП "Теплоенерго" направило відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 червня 2019 року без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Відзив мотивований тим, що з аналізу змісту касаційної скарги вбачається власна незгода позивача з оскаржуваною постановою та власні міркування щодо переоцінки зібраних у справі доказів. Апеляційним судом викладено обґрунтований висновок щодо неможливості вважати складений позивачем акт-претензію щодо залиття його квартири внаслідок обмерзання стіни будинку фактом ненадання послуг або надання їх не у повному обсязі. В матеріалах справи відсутні будь-які докази, які підтверджують завдання позивачу моральної шкоди.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 23 липня 2019 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.