Постанова
Іменем України
07 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 534/2045/15-ц
провадження № 61-1285св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "Дельта Банк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 20 березня 2018 року в складі судді Солохи О. В. та постанову Полтавського апеляційного суду від 11 грудня 2018 року в складі колегії суддів: Карпушина Г. Л., Прядкіної О. В., Хіль Л. М.,
ВСТАНОВИВ :
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2015 року публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк") звернулося з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути на свою користь з відповідача заборгованість по кредитному договору в сумі 1 165 437,85 грн.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що ОСОБА_1 не виконує взятих на себе зобов`язань за укладеним з акціонерним товариством інноваційним комерційним банком "УкрСиббанк" (далі - АТ "УкрСиббанк"), правонаступником якого він є, кредитним договором від 14 лютого 2008 року, у зв`язку з чим у відповідача утворилась заборгованість перед банком, що станом на 28 липня 2015 року становила 1 165 437,85 грн, з яких: 509 070,30 грн - заборгованість за прострочення сплати за тілом кредиту та 656 367,55 грн - заборгованість за відсотками.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Комсомольського міського суду Полтавської області від 20 березня 2018 року закрито провадження у справі в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованості за тілом кредиту у сумі 509 070,30 грн у зв`язку з наявністю рішення суду, що набрало законної сили, з приводу спору між сторонами в цій частині.
Зазначену ухвалу суду банк не оскаржував.
Рішенням Комсомольського міського суду Полтавської області від 20 березня 2018 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 11 грудня 2018 року, позовні вимоги ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за відсотками у сумі 656 367,55 грн залишено без задоволення.
Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, виходив із того, що пред`явивши вимогу до ОСОБА_1 про дострокове стягнення заборгованості кредитор змінив строк виконання основного зобов`язання і позовні вимоги його правонаступника про стягнення кредитної заборгованості задоволено заочним рішенням Комсомольського міського суду Полтавської області від 31 січня 2012 року. Після пред`явлення вимоги про дострокове стягнення всієї суми заборгованості укладений між сторонами кредитний договір припинив свою дію та усі наступні платежі, передбачені графіком сплати щомісячних платежів, не підлягали нарахуванню.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У січні 2018 року ПАТ "Дельта Банк" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У своїй касаційній скарзі ПАТ "Дельта Банк" вказує, що суди безпідставно відмовили в задоволенні позовних вимог, оскільки строк кредитного договору, за яким позивач просить стягнути заборгованість, встановлено до 13 лютого 2015 року та до цієї дати банк має право нараховувати відсотки за договором, а наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносини сторін кредитного договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання й не позбавляє права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України.
Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 28 січня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувані матеріали справи із суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Судами встановлено, що 14 лютого 2008 року між акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк", правонаступником якого є позивач, та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11299093000, згідно якого відповідач отримав кредит в розмірі 26 920,00 доларів США з терміном погашення в строк до 13 лютого 2015 року.
Умовами пункту 1.2.2. зазначеного договору передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути кредит у повному обсязі в термін та розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту згідно додатку №1 до договору (якщо сторонами визначено такий графік погашення та укладено додаток №1 до договору) але в будь-якому випадку не пізніше "13" лютого 2015, якщо тільки не застосовується інший термін погашення кредиту відповідно до умов договору та/або умов відповідної угоди сторін.
Згідно п.п. 3.4.3. кредитного договору позичальник зобов`язується достроково повернути банку всю суму кредиту та повністю сплатити плату за кредит у разі застосування Банком права вимоги дострокового повернення кредиту в порядку, визначеному розділом 6 договору та/або умов "Кредитного договору".
Відповідно до п.п. 6.1.2. банк має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав згідно з п. 1.2.2. договору, та вимагати від позичальника дострокового повернення всієї суми кредиту та повної сплати плати за кредит, змінивши при цьому терміни повернення кредиту та плати за кредит в сторону зменшення. У відповідності до п.6.2. в разі застосування банком права, передбаченого пунктом 6.1.2. договору, порядок дострокового повернення всієї суми кредиту та дострокової сплати плати за кредит є наступним, а саме: банк повідомляє позичальника про встановлення нового (дострокового) терміну повернення всієї суми кредиту та сплати плати за користування таким кредитом за договором шляхом направлення відповідної письмової вимоги поштою (цінним листом з описом та повідомленням про вручення) за адресою позичальника.