ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 285/3388/14-к
провадження № 51- 527 км19
Верховний Суд колегією суддів Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Голубицького С. С.,
суддів Стороженка С. О., Шевченко Т. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Зайчишина В. В.,
прокурора Чагарного М. П.,
захисника Мухи М. С.,
виправданого ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на вирок Житомирського районного суду Житомирської області від 26 жовтня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 14 листопада 2018 року у кримінальному провадженні № 12014060090000481за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами обставини
За вироком Житомирського районного суду Житомирської області від 26 жовтня 2017 року ОСОБА_1 визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК та виправдано через недоведеність вини у вчиненні злочину.
Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачувався у тому, що він, діючи за попередньою змовою з двома невстановленими особами, 03 травня 2014 року приблизно о 01:20 проник до житлового приміщення ОСОБА_2 у м. Новограді-Волинському Житомирської області, де із застосуванням насильства, небезпечного для життя і здоров`я останнього, а також з погрозами застосування такого насильства до неповнолітнього ОСОБА_3 вчинив розбійний напад, під час якого заволодів грошовими коштами ОСОБА_2 у сумі 6700 грн.
Під час судового розгляду районний суд дійшов висновку, що дослідженими у судовому засіданні доказами не доведено, що цей розбійний напад вчинив саме ОСОБА_1, а тому виправдав його на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК, у зв`язку з недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення.
При перегляді вироку за апеляційною скаргою прокурора Житомирський апеляційний суд ухвалою від 14 листопада 2018 року залишив це рішення без змін.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі перший заступник прокурора Житомирської області Василів О. Б. просить скасувати судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Прокурор вважає, що суд першої інстанції не перевірив ретельно показання ОСОБА_1 про його перебування в іншому місці під час події та безпідставно виправдав у пред`явленому обвинуваченні.
Зазначає, що допит неповнолітніх потерпілих був проведений судом з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, оскільки законним представником неповнолітньої потерпілої ОСОБА_4 суд призначив її рідного брата ОСОБА_5, який також є потерпілим у цьому провадженні і на момент вчинення кримінального правопорушення також був неповнолітнім. При цьому ухвала про залучення ОСОБА_5 представником неповнолітньої потерпілої судом не виносилось.
Вказує, крім того, що в матеріалах кримінального провадження відсутні дані про належне повідомлення останнього про проведення у справі судового засідання 20 вересня 2018 року.
Стверджує, що при постановленні виправдувального вироку суд першої інстанції не дав належної оцінки протоколам пред`явлення особи для впізнання за участю потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_6, а також протоколам проведення слідчих експериментів за участю ОСОБА_3 та ОСОБА_6 .
На думку прокурора, суд апеляційної інстанції формально розглянув доводи його апеляційної скарги та всупереч вимогам статей 23, 404 КПК безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про повторне дослідження доказів у справі, а тому ухвалене цим судом рішення не відповідає вимогам ч. 2 ст. 419 КПК.
Позиція учасників у суді касаційної інстанції
Прокурор у судовому засіданні касаційну скаргу не підтримав і просив залишити судові рішення без зміни.
Захисник Муха М. С. та виправданий ОСОБА_1 просили відмовити у задоволенні касаційної скарги прокурора та залишити оскаржувані судові рішення в силі.
Мотиви Суду
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, наведені в касаційній скарзі, дійшла висновку про таке.
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
У касаційній скарзі прокурор, крім іншого, посилається на неповноту судового розгляду, просить доказам у справі дати іншу оцінку, ніж її дали суди першої та апеляційної інстанцій, тоді як перевірка цих обставин до повноважень касаційного суду законом не віднесена.
За результатами перевірки матеріалів кримінального провадження встановлено, що висновок районного суду про недоведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину та необхідність його виправдання з цих підстав у пред`явленому обвинуваченні ґрунтуються на зібраних органами досудового розслідування і досліджених у судовому засіданні доказах, яким цей суд надав належну оцінку. Вирок районного суду відповідає вимогам ст. 374 КПК та є законним і вмотивованим.