Постанова
Іменем України
20 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 460/5076/17
провадження № 61-13884св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,
учасники справи:
| позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, |
| відповідач - ОСОБА_3, |
розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 17 серпня 2020 року у складі судді Шандри М. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2017 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності належить по 1/3 частині земельної ділянки на АДРЕСА_1 .
Відповідач ОСОБА_3 користується суміжною земельною ділянкою на АДРЕСА_1 . На підставі свідоцтва про право на нерухоме майно ОСОБА_3 належить на праві приватної спільної часткової власності 47/100 частини у будинку
АДРЕСА_1 .
Протягом багатьох років сусідські відносини між сторонами у справі не складались. Відповідач не дає можливості встановити огорожу на межі їхніх земельних ділянок. Позивачі неодноразово звертались до правоохоронних органів щодо поведінки відповідача. На усні вимоги не завдавати перешкод у встановленні огорожі ОСОБА_3 не реагує.
Посилаючись на вищевказане, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять суд зобов`язати ОСОБА_3 не чинити перешкод у користуванні земельної ділянкою на АДРЕСА_1 та при встановленні огорожі на вказаній земельній ділянці.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 29 листопада 2019 року (у складі судді Карпин І. М.) позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 задоволено.
Зобов`язано ОСОБА_3 не чинити перешкод ОСОБА_1, ОСОБА_2 у користуванні земельною ділянкою та у встановленні огорожі за адресою: АДРЕСА_1 .
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позовні вимоги
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 є обґрунтованими та доведеними, ОСОБА_3 чинить перешкоди позивачам у користуванні належною їм на праві власності земельною ділянкою, тому позовні вимоги слід задовольнити.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_3 оскаржила його в апеляційному порядку.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 17 серпня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Яворівського районного суду Львівської області від 29 листопада 2019 року визнано неподаною та повернуто особі, яка її подала.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що у наданий апеляційний судом строк недоліки апеляційної скарги, вказані в ухвалі апеляційного суду
від 27 січня 2020 року належним чином не усунуті. Тому апеляційну скаргу вірно визнано неподаною та повернуто скаржнику на підставі частини третьої статті 185 ЦПК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій 16 вересня 2020 року, ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу апеляційного суду і передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що ухвалу Львівського апеляційного суду від 27 січня 2020 року про залишення апеляційної скарги без руху
ОСОБА_3 не отримувала, підпису у повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення не ставила. Про наявність ухвали апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху дізналась з ухвали Львівського апеляційного суду від 17 серпня 2020 року про повернення апеляційної скарги як неподаної.
Ухвала апеляційного суду від 17 серпня 2020 року постановлена
з порушенням норм процесуального права та є такою, що позбавила скаржника права на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції,
а тому підлягає скасуванню.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники судового процесу не скористались правом подати відзив на касаційну скаргу, заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що у грудні 2017 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
Рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 29 листопада 2019 року позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 задоволено. Зобов`язано ОСОБА_3 не чинити перешкод ОСОБА_1, ОСОБА_2 у користуванні земельною ділянкою та у встановленні огорожі за адресою: АДРЕСА_1 . Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_3 оскаржила його в апеляційному порядку.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 27 січня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без руху (скаржник на додала до апеляційної скарги документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону) та надано строк, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання цієї ухвали. Запропоновано скаржнику надати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Попереджено про наслідки невиконання вимог вказаної ухвали.
Належно завірена копія ухвали Львівського апеляційного суду від 27 січня 2020 року про залишення апеляційної скарги без руху направлена
ОСОБА_3 рекомендованим листом з повідомленням про вручення, повідомлення про зміну адреси від ОСОБА_3 не надходило. Поштове відправлення було повернуто до апеляційного суду з відміткою поштового відділення - "за закінченням встановленого строку зберігання", тобто не вручено адресату з незалежних від суду причин (а. с. 130).
З метою забезпечення права на апеляційній розгляд копію ухвали Львівського апеляційного суду від 27 січня 2020 року про залишення апеляційної скарги без руху повторно направлено ОСОБА_3 та отримано скаржником 17 квітня 2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 131, 132).
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 17 серпня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Яворівського районного суду Львівської області від 29 листопада 2019 року визнано неподаною та повернуто особі, яка її подала.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першої, третьої статті 406 ЦПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 389 цього Кодексу. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно зі статтею 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права Основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; розумні строки розгляду справи судом; забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частин першої, п`ятої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.
Згідно з частиною першою статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Пунктом 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України передбачено, що до апеляційної скарги додаються, зокрема, документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.