Постанова
Іменем України
15 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 464/4214/18
провадження № 61-14379св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
представники позивача: Савіхіна Анастасія Миколаївна, Гаренко Надія Володимирівна, Чепіга Дмитро Олексійович, Гнатишак Олег Володимирович, Наконечна Альона Вікторівна,
відповідач - ОСОБА_1,
представники відповідача: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану адвокатом Сторонським Іваном Олександровичем, на рішення Сихівського районного суду міста Львова у склад судді Чорної С. З. від 10 січня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду у складі колегії суддів: Мікуш Ю. Р., Приколоти Т. І., Савуляка Р. В. від 27 червня 2019 року,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2018 року акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 19 серпня 2013 року між АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір б/н, згідно умов якого відповідач отримала кредит у розмірі 8 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, із кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява-анкета разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку складає між нею та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.
У порушення умов кредитного договору, а також статей 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконала, чим порушила умови кредитного договору. Станом на 21 червня 2018 року утворилась заборгованість, яка з урахуванням відсотків за користування кредитом, пені та штрафів становить 19 283,75 грн, яку позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Сихівського районного суду міста Львова від 10 січня 2019 року позов АТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" 11 960,47 грн заборгованості за кредитним договором № б/н від 10 грудня 2012 року, яка складається із: 8 137,55 грн заборгованості за тілом кредитом; 2 428,46 грн заборгованості за відсотками за користування кредитом; 500 грн штрафу (фіксована частина) та 894,46 грн штрафу (процентна складова).
У задоволенні позовних вимог про стягнення пені відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Судове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що оскільки позичальник належним чином не виконувала умови кредитного договору, допустивши порушення термінів повернення кредитних коштів та нарахованих відсотків, які встановлені Умовами і правилами надання банківських послуг, то у неї виникла заборгованість, яка підлягає стягненню з останньої у вигляд тіла кредиту, відсотків за користування кредитом та штрафів (фіксована та процентна складова).
Відмовляючи у задоволені позову про стягнення пені, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором, свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 27 червня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Сихівського районного суду міста Львова від 10 січня 2019 року залишено без змін.
Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що суд першої інстанції, з`ясувавши обставини спору, перевіривши доводи сторін, проаналізувавши зібрані у справі докази, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильного висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Узагальнені доводи вимог касаційної скарги
У липні 2019 року представник ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували, що кредитна заборгованість в сумі 8 137,55 грн, внаслідок якої банком нараховувались проценти, пеня та штрафи виникла не з вини ОСОБА_1, а стала наслідком протиправних злочинних дій її невістки ОСОБА_4, яка таємно від відповідача протягом 2017 року неодноразово знімала кредитні кошти, які використовувала для власних потреб. Вироком Сихівського районного суду міста Львова від 10 травня 2018 року ОСОБА_4 визнано винною за частинами першою, другою статті 185 КК України та призначено їй покарання у вигляді двох років позбавлення волі. На підставі статті 75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання з випробуванням, та задоволено цивільний позов, стягнуто з ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_1 завдану матеріальну шкоду в сумі 12 467 грн. Ураховуючи незадовільний стан здоровʼя ОСОБА_1, остання не могла подати вказаний вирок до суду першої інстанції, про що суд апеляційної інстанції повідомлявся. Суд першої інстанції розглянув справу за відсутності відповідача, яка повідомляла про поважність причини відсутності в судовому засіданні. Крім того, нарахування процентів за користування кредитом, пені та штрафів відповідно до пункту 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг не ґрунтуються на вимогах закону, про що зазначено і в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 342/180/17-ц.
Оскільки судові рішення судів попередніх інстанцій не оскаржуються в частині вирішення позову про стягнення пені, то в цій частині не є предметом касаційного перегляду (частина перша статті 400 ЦПК України).
Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу
У вересні 2019 року АТ КБ "ПриватБанк" подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому, посилаючись на безпідставність доводів касаційної скарги та законність і обґрунтованість ухвалених у справі судових рішень судів попередніх інстанцій, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій без змін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 31 липня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 464/4214/18 з Сихівського районного суду м. Львова. Клопотання ОСОБА_1, подане адвокатом Сторонським І. О., про зупинення виконання рішення Сихівського районного суду міста Львова від 10 січня 2019 року задоволено. Зупинено виконання рішення Сихівського районного суду міста Львова від 10 січня 2019 року до закінчення касаційного провадження.
Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 23 вересня 2020 року вказану справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що 19 серпня 2013 року між АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір б/н, згідно умов якого відповідач отримала кредит у розмірі 8 000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, із кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява-анкета разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку складає між нею та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.
У зв`язку з недотриманням позичальником взятих на себе зобов`язань, станом на 21 червня 2018 року утворилась заборгованість у сумі 19 283,75 грн, яка складається із: 8 137,55 грн заборгованості за тілом кредиту; 2 428,46 грн заборгованості за процентами за користування кредитом; 7 323,28 грн заборгованості за пенею; 500 грн штрафу (фіксована частина); 894,46 грн штрафу (процентна складова).
2.Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1, подану адвокатом Сторонським І. О., на рішення Сихівського районного суду міста Львова від 10 січня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 27 червня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.