Постанова
Іменем України
20 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 466/5672/18
провадження № 61-6295св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
третя особа - Львівська міська рада,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 26 грудня 2018 року у складі судді Невойт П. С.та постанову Львівського апеляційного суду від 27 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Цяцяка Р. П., Левика Я. А., Шеремети Н. О.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - Львівська міська рада,про виділ частки у праві спільної часткової власності.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м. Львова із вищевказаним позовом.
В позовній заяві, просила суд виділити в натурі ОСОБА_1 в окремий об`єкт нерухомості належні їй 2/9 частки у праві спільної часткової власності на будинок АДРЕСА_1 та виділити в користування частину наданої для обслуговування будинку АДРЕСА_1 земельної ділянки; припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 на 2/9 частки будинку АДРЕСА_1, визнавши за ОСОБА_1 право індивідуальної приватної власності на виділену частку в будинку АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 26 грудня 2018 року заяву ОСОБА_1 про залишення позову без розгляду від 26 листопада 2018 року задоволено.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - Львівська міська рада, про виділ частки у праві спільної часткової власності - залишено без розгляду.
Ухвала Шевченківського районного суду м. Львова від 26 грудня 2018 року мотивована тим, що ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, якою просила залишити позовну заяву без розгляду та відкликати ухвалу суду про призначення судової експертизи без виконання.
Постановою Львівського апеляційного суду від 27 лютого 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 26 грудня 2018 року - без змін.
Постанова Львівського апеляційного суду від 27 лютого 2019 року мотивована тим, що ОСОБА_1 не відкликала раніше подану заяву про залишення позову без розгляду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, що надійшла до Верховного Суду у березні 2019 року, ОСОБА_1, посилаючись на порушення норм процесуального права просить скасувати оскаржувані рішення суду першої та апеляційної інстанцій і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тому у тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 17 квітня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою Верховного Суду від 20 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у зазначеній справі та витребувано її із Шевченківського районного суду м. Львова.
13 жовтня 2020 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі позивач посилається на те, що суд помилково виніс ухвалу про залишення позову без розгляду, не визнавши явку позивача обов`язковою та не перевіривши чи відповідає така її волі.
Доводи інших учасників справи
У липні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_2 із посиланням на необґрунтованість доводів касаційної скарги та відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, ухвалених у відповідності до законодавчих вимог.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 26 грудня 2018 року задоволено заяву ОСОБА_1 від 26 листопада 2018 року та залишено без розгляду її позов до ОСОБА_2 і ОСОБА_3, третя особа - Львівська міська рада, про виділ частки у праві спільної часткової власності - з підстав, що передбачені пунктом 5 частини першої статті 257 ЦПК України (а. с. 82).
Інтереси позивача (апелянта) ОСОБА_1 в суді першої інстанції представляв адвокат Блонський М. А. (а. с. 17, 18), який і подав до суду позов в інтересах позивача (а. с. 1-3) та заявив клопотання про призначення по справі судової експертизи (а. с. 5-6, 46-47), яке ухвалою суду від 26 вересня 2018 року було задоволено та призначено по справі судову будівельно-технічну експертизу (а. с. 51-52).
26 листопада 2018 року в суд першої інстанції надійшла заяву ОСОБА_1, у якій вона "у зв`язку з непередбачуваними обставинами" просить "справу за (її) позовом залишити без розгляду і відкликати документи та ухвалу на проведення експертизи" (а. с. 62).
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.