1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду




Постанова

Іменем України

20 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 1519/2-5133/11

провадження № 61-21037св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: підрозділ виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Укрспецреалізація",

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Ланський Анатолій Вікторович, публічне акціонерне товариство "Сведбанк", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Омега Банк", ОСОБА_3, правонаступником якого є ОСОБА_4,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 24 квітня 2017 року у складі судді Мазун І. А. та постанову Одеського апеляційного суду від 22 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Погорєлової С. О., Таварткіладзе О. М., Заїкіна А. П.,

у справі за позовом ОСОБА_5 до підрозділу виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Укрспецреалізація", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Ланський Анатолій Вікторович, публічне акціонерне товариство "Сведбанк", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Омега Банк", ОСОБА_3, правонаступником якого є ОСОБА_4, про визнання прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна недійсними.

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2011 року ОСОБА_5 звернулась до суду із позовом до підрозділу виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, ТОВ "Торговий дім Укрспецреалізація", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Ланський А. В., ПАТ "Сведбанк", правонаступником якого є ПАТ "Омега Банк", ОСОБА_3, правонаступником якого є ОСОБА_4 , про визнання прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна недійсними.

В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_5 зазначала, що їй стало відомо, що 10 грудня 2010 року відбулися прилюдні торги, проведені ТОВ "Торговий дім Укрспецреалізація", з реалізації нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, в якому зареєстрована та проживає позивач. ОСОБА_5 не було відомо про проведення прилюдних торгів. Крім того, позивач вказувала, що торги відбулися за адресою: АДРЕСА_2, тобто, за місцем знаходження ТОВ "Торговий дім Укрспецреалізація", а не за місцем проживання, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна, що є порушенням пункту 1.3 Положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна. Також ОСОБА_5 вказувала, що вона не була ознайомлена із висновком експерта, їй не було надано копію акта про проведення прилюдних торгів, що позбавило позивача права прийняти участь в проведенні торгів, оскаржити торги в судовому порядку. Крім того, позивач зазначала, що у реалізованій на прилюдних торгах квартирі зареєстрована неповнолітня дитина, права якої на частку цієї квартири також є порушеними.

Позивач просила визнати недійсними прилюдні торги від 27 грудня 2010 року з реалізації нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, із застосуванням наслідків недійсності.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 24 квітня 2017 року, яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного суду від 22 жовтня 2019 року, позовні вимоги ОСОБА_5 було залишено без задоволення.

Рішення місцевого суду, з яким погодився суд апеляційної інстанції, мотивоване тим, що при проведенні прилюдних торгів 27 грудня 2010 року по реалізації квартири АДРЕСА_3 підрозділом примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області та ТОВ "Торговий дім Укрспецреалізація" не було допущено порушень діючого законодавства, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_5, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким визнати прилюдні торги недійсними.

Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тому у тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі, витребувано її з Малиновського районного суду м. Одеси.

11 серпня 2020 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що у квартирі зареєстрована неповнолітня дитина, права якої на частку цієї квартири є порушеними; ОСОБА_5 не була ознайомлена із оцінкою майна, переданого на реалізацію; торги відбулися за місцезнаходженням ТОВ "Торговий дім Укрспецреалізація", а не за місцем проживання, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна, що є порушенням пункту 1.3 Положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна.

У касаційній скарзі зазначається, що судами попередніх інстанції неправильно застосовано пункт 5 частини першої статті 26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" від 18 листопада 2018 року № 1255-IV щодо можливості реалізації заставленого майна на підставі виконавчого напису нотаріуса, оскільки на момент виникнення спірних правовідносин вказана норма не існувала.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники справи не надіслали відзив на касаційну скаргу.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суд установив, що 20 жовтня 2006 року між АКБ "ТАС-КОМЕРЦБАНК", ОСОБА_5 та ОСОБА_3 був укладений договір іпотеки, згідно якому ОСОБА_5 та ОСОБА_3 передали в іпотеку АКБ "ТАС-КОМЕРЦБАНК", правонаступником якого в подальшому стало ПАТ "Сведбанк", квартиру АДРЕСА_3 в якості забезпечення кредитного договору № 030/10.06/88-191 КЛ, укладеного 20 жовтня 2006 року між ОСОБА_6 та АКБ "ТАС-КОМЕРЦБАНК" (т. 1 а. с. 50, 51).

26 червня 2008 року ВАТ "Сведбанк" на адресу ОСОБА_5 та ОСОБА_3 було направлено досудову вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором від 20 жовтня 2006 року № 030/10.06/88-191 КЛ та попереджено, що у разі невиконання даної вимоги у вказаний строк, на підставі статті 35 Закону України "Про іпотеку", банк має право звернути стягнення на предмет іпотеки (т. 1. а. с. 47).

26 березня 2009 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н. А. вчинено виконавчий напис № 3758, згідно якого, в порядку стягнення заборгованості в розмірі 64 958,00 дол. США, що еквівалентно 500 181,53 грн, запропоновано звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_3, яка належить ОСОБА_5 та ОСОБА_3 (т. 1 а. с. 176).

30 липня 2010 року до підрозділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області звернулося ПАТ "Сведбанк", яке є правонаступником ВАТ "Сведбанк", яке в свою чергу виступає правонаступником АКБ "ТАС-КОМЕРЦБАНК", із заявою про відкриття виконавчого провадження по виконавчому напису, вчиненому приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н. А. та стягнення з ОСОБА_5 та ОСОБА_3 заборгованості у розмірі 64 958, 64 дол. США, що еквівалентно 500 181,53 грн та 5 080 грн за оплату послуг приватного нотаріуса за здійснення виконавчого напису (т. 1 а. с. 175).

02 серпня 2010 року головним державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Кудіновичем О. В. відкрито виконавче провадження № 20607889 про примусове виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Іллічової Н. А. № 3758, виданого 26 березня 2009 року, про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_3, яка належить ОСОБА_5 та ОСОБА_3, за рахунок реалізації якої погасити вимоги ВАТ "Сведбанк" у розмірі 505 261,53 грн. Копія постанови про відкриття виконавчого провадження була направлена сторонам виконавчого провадження та отримана ОСОБА_3 09 серпня 2010 року (т. 1 а. с. 177 - 179, 186).

17 серпня 2010 року постановою головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Кудіновича О. В. накладено арешт на квартиру АДРЕСА_3 (т. 1 а. с. 181).

Постановою головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Кудіновича О. В. від 18 серпня 2010 року призначено судову експертизу, проведення якої доручено ТОВ "Інтер-Консалт-Плюс" з виконанням судовим експертом Рапачем К. В. з питання визначення ринкової вартості арештованого майна, належного ОСОБА_5 та ОСОБА_3, а саме квартири АДРЕСА_3 . Копія вказаної постанови направлена сторонам виконавчого провадження (т. 1 а. с. 182, 183).

В матеріалах справи наявний висновок ТОВ "Інтер-Консалт-Плюс" від 20 серпня 2010 року № 66/10 про проведення судової будівельно-технічної експертизи по визначенню ринкової вартості квартири АДРЕСА_3, яка складає 249 333,00 грн (т. 2 а. с. 105).

25 серпня 2010 року листом підрозділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області позивача повідомлено про те, що відповідно до експертного висновку ринкова вартість квартири АДРЕСА_3 складає 249 333,00 грн та роз`яснено, що сторони виконавчого провадження можуть з ним ознайомитися, а також мають право оскаржити оцінку майна до суду.

Відповідно до договору № 0-16030 про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна від 30 вересня 2010 року, укладеного між підрозділом примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області та ТОВ "Торговий дім Укрспецреалізація", відділ передає спеціалізованій організації нерухоме майно, а саме - квартиру АДРЕСА_3, а спеціалізована організація надає послуги з організації та проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", іншими законами України, Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5 (т. 1 а. с. 95 - 97).

На запит підрозділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області від 19 листопада 2010 року КП ЖКС "Черьомушки" надало довідку від 02 грудня 2010 року про те, що у квартирі АДРЕСА_3 зареєстрована ОСОБА_5 (т. 1 а. с. 189, 190).

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).


................
Перейти до повного тексту