ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 344/5950/18
провадження № 61-13249св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - судді Кузнєцова В. О.,
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О. (судді-доповідача), Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
суб`єкт оскарження - заступник начальника Івано-Франківський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Богак Ярема Володимирович,
розглянувши у порядку спрощеного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 19 червня 2019 року, прийняту колегією у складі суддів:
Мелінишин Г. П., Томин О. О., Ясеновенко Л. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог скарги
У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії заступника начальника Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Богака Я. В.
Скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що в Івано-Франківському міському відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області (далі - Івано-Франківський МВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області) перебувало виконавче провадження № 31082840 з примусового виконання виконавчого листа № 2-153/2011, виданого 2 листопада 2011 року Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області, про стягнення зі ОСОБА_1 на користь Закритого акціонерного товариства "ОТП Банк" 1 309 751,95 грн заборгованості.
15 грудня 2015 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції (далі - державним виконавцем ВДВС Івано-Франківського МУЮ) винесено постанову про закінчення виконавчого провадження згідно з пунктом 4 статті 49 Закону України "Про виконавче провадження".
Вказував, що у квітні 2018 року йому стало відомо про скасування виконуючим обов`язки начальника Івано-Франківського ВДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області Богаком Я. В. постанови про закінчення виконавчого провадження № 31082840, підставою якого стало звернення 6 березня
2017 року Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "ОТП Факторинг Україна" до начальника Управління ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області зі скаргою щодо відсутності відомостей про хід виконавчого провадження.
За результатами розгляду скарги 23 серпня 2017 року постановою в. о. начальника Івано-Франківського МВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області Богака Я. В. визнано дії державного виконавця щодо закриття виконавчого провадження № 31082840 такими, що вчинені з порушенням Закону України "Про виконавче провадження"; скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження і зобов`язано державного виконавця вжити всіх заходів щодо повного фактичного виконання рішення згідно з виконавчим документом.
Вважав дії в.о. начальника Івано-Франківського МВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області Богака Я. В. незаконними, оскільки останнім належним чином не мотивовано прийняття такого рішення, не вказано, в чому полягала незаконність дій державного виконавця під час закриття виконавчого провадження. Крім того, стягувачу ТОВ "ОТП Факторинг Україна" було відомо про закінчення виконавчого провадження ще у березні 2017 року, тому ним пропущено строк для оскарження дій державного виконавця.
За таких обставин ОСОБА_1 просив визнати неправомірними дії в. о. начальника Івано-Франківського МВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області Богака Я. В. при винесенні 23 серпня 2017 року постанови про результати перевірки законності виконавчого провадження № 31082840 і скасування процесуального документа та скасувати цю постанову;
скасувати постанову в. о. начальника Івано-Франківського МВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області Богака Я. В. від 23 серпня 2017 року про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження № 31082840 та зупинити виконавче провадження № 31082840 з примусового виконання виконавчого листа № 2-153/2011, виданого
2 листопада 2011 року Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області.
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області
від 11 квітня 2019 року скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Визнано дії в.о. начальника Івано-Франківського МВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області Богака Я. В. при винесенні 23 серпня 2017 року постанови про результати перевірки законності виконавчого провадження № 31082840 і скасування процесуального документа неправомірними.
Скасовано постанову в. о. начальника Івано-Франківського МВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області Богака Я. В. від 23 серпня 2017 року про результати перевірки законності виконавчого провадження № 31082840 та про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження № 31082840.
Зупинено виконавче провадження № 31082840 з виконання виконавчого листа № 2-153/2011, виданого 2 листопада 2011 року Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області.
Задовольняючи скаргу, суд першої інстанції виходив з того, що суб`єкт оскарження не надав доказів щодо правомірності винесення оскаржуваної постанови від 23 серпня 2017 року про скасування постанови, якою закінчено виконавче провадження № 31082840.
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 19 червня 2019 року апеляційну скаргу Івано-Франківського МВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області задоволено частково. Ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 11 квітня 2019 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції не залучив до участі у справі стягувача ТОВ "ОТП Факторинг Україна",
у зв`язку з чим порушив право останнього на судовий захист та надання пояснень суду.
Крім того, суд першої інстанції розглянув скаргу за відсутності представника відділу виконавчої служби, якого не повідомлено належним чином про розгляд справи. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції фактично самоусунувся від розгляду скарги, обмежився загальними фразами і жодного аргументу на підтвердження доводів скаржника не навів. При цьому суд апеляційної інстанції вказував, що суд першої інстанції не перевірив дотримання скаржником строків, встановлених пунктом "а" частини першої статті 449 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 19 червня 2019 року та залишити в силі ухвалу
Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 11 квітня 2019 року.
У касаційній скарзі заявник вказує, що суд апеляційної інстанції скасував ухвалу суду першої інстанції з надуманих підстав. Так, ТОВ "ОТП Факторинг Україна" як сторона виконавчого провадження мало право ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження та оскаржити рішення державного виконавця у спосіб та строки, передбачені статтею 74 Закону України "Про виконавче провадження".
Також посилається на те, що під час розгляду справи у суді першої інстанції представник ВДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області тричі не з`явився в судові засідання і матеріали виконавчого провадження не надав.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Провадження у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 20 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі і ухвалою цього ж суду від 18 грудня
2019 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
8 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 19 червня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла
до 8 лютого 2020 року.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України у редакції, чинній на час подання касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України у тій же редакції під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи касаційної скарги, суд дійшов таких висновків.
Питання судового контролю за виконанням судових рішень врегульовано розділом VII ЦПК України.
Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно зі статтею 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Відповідно до частини першої статті 351 ЦПК України судом апеляційної інстанції у цивільних справах є апеляційний суд, у межах апеляційного округу якого (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду) знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Частиною першою статті 381 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами статті 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у статті 382 цього Кодексу.
Судові рішення - це правозастосовчі акти суду, пов`язані із розглядом конкретної справи.
Види судових рішень передбачені частиною першою статті 258 ЦПК України, у якій зазначено, що судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення;
3) постанови; 4) судові накази.
Аналіз вказаної норми свідчить про те, що узагальнюючий термін "судові рішення" розрізняє такі поняття як ухвала та рішення суду, та які є складовими терміну "судові рішення".
Відповідно до пункту 27 частини першої статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, щодо розгляду скарг на дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби, приватного виконавця.
Стаття 374 ЦПК України містить норму, яка визначає перелік повноважень суду апеляційної інстанції.
Відповідно до змісту частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без змін, а скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення; 3) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині; 4) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково; 5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю; 6) скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції; 7) скасувати ухвалу про відкриття провадження у справі і прийняти постанову про направлення справи для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю;