1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


19 серпня 2020 року

м. Київ


справа № 752/21906/16

провадження № 61-2978св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - судді Кузнєцова В. О.,

суддів: Жданової В. С., Карпенко С. О. (судді-доповідача), Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,


учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку

"Медик 1", Товариство співвласників будівництва житла "Медик",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Приватне акціонерне товариство "Трест Київміськбуд-1",

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 26 листопада 2018 року, постановлену суддею

Чобіток А. О.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2016 року ОСОБА_1 звенувся із позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Медик 1" (далі - ОСББ

"Медик 1"), Товариства співвласників будівництва житла "Медик" (далі - ТСБЖ "Медик"), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Приватне акціонерне товариство "Трест Київміськбуд-1", про визнання правочину недійсним.

В обґрунтування позову вказував, що будинок АДРЕСА_1 збудовано в 2007 році за кошти Закритого акціонерного товариства (далі - ЗАТ) "Трест "Київміськбуд-1" згідно з договором № 10/1 від 4 липня 2003 року, укладеним з ТСБЖ "Медик". За умовами вказаного договору ЗАТ "Трест "Київміськбуд-1" виступило інвестором та забудовником, а ТСБЖ "Медик" - замовником будівництва. Актом Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації про прийняття в експлуатацію від 27 червня 2007 року № 774 вказаний будинок частково прийнятий в експлуатацію та обліковується на балансі інвестора ЗАТ "Трест "Київміськбуд-1". ОСББ "Медик 1" створене співвласниками будинку АДРЕСА_1 . 25 вересня

2016 року на загальних зборах ОСББ "Медик 1" ухвалено рішення про прийняття вказаного будинку в управління. 29 листопада 2016 року

ТСБЖ "Медик" передало будинок на баланс ОСББ "Медик 1", про що складено акт прийому-передачі з балансу на баланс.

Позивач вказував, що ТСБЖ "Медик" не мав достатньої правомочності власника або балансоутримувача для вчинення будь-яких дій щодо розпорядження майном та майновими правами, пов`язаними з будинком, оскільки дані функції належать виключно інвестору та балансоутримувачу -

ЗАТ "Трест "Київміськбуд-1" на підставі договору № 10/1 від 4 липня

2003 року, укладеного з ТСБЖ "Медик".

Зазначав, що ОСББ "Медик 1" на підставі акта прийому-передачі незаконно набуло нерухоме майно та майнові права, тому просив вказаний правочин визнати недійсним.

Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 3 вересня 2018 року, ухваленим у складі судді Чередніченко Н. П., позов задоволено. Визнано недійсним акт прийому-передачі житлового будинку АДРЕСА_1 від 29 листопада 2016 року, укладений між ТСБЖ "Медик" та ОСББ "Медик 1".

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що рішення загальних зборів ОСББ "Медик 1" в частині прийняття будинку на баланс визнано недійсним, тому ОСББ "Медик 1" не мало достатніх повноважень на підписання вказаного акту та прийняття будинку на баланс.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 26 листопада 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 3 вересня 2018 року визнано неподаною та повернено позивачу.

Ухвала мотивована невиконанням заявником вимог ухвали про залишення його апеляційної скарги без руху, тому суд вважав наявними підстави для визнання апеляційної скарги неподаною та її повернення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 26 листопада 2018 року і передати справу до апеляційного суду для продовження розгляду.

Касаційна скарга мотивована помилковістю висновків апеляційного суду про повернення апеляційної скарги з підстав невиконання вимог ухвали про залишення її без руху, оскільки заявник не отримував вказану ухвалу суду.

Заявник вказує на неврахування апеляційним судом того, що невиконання особою, яка подала апеляційну скаргу, її недоліків можливе лише тоді, коли особа обізнана про існування таких недоліків, та строком, протягом якого їх необхідно усунути.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Провадження у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 18 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження у справі і ухвалою цього ж суду від 10 серпня

2020 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

8 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Частиною другою розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 26 листопада 2018 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 8 лютого 2020 року.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України у редакції, чинній на час подання касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України у тій же редакції під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи касаційної скарги, суд дійшов таких висновків.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 3 вересня 2018 року позов задоволено. Визнано недійсним акт прийому-передачі житлового будинку АДРЕСА_1 від 29 листопада 2016 року, укладений


................
Перейти до повного тексту