Постанова суду № 522/13751/15-ц від 23.09.2020 про визнання законним набувачем майна та визнання права власності

Постанова

Іменем України

23 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 522/13751/15-ц

провадження № 61-21491св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1, яка діє у своїх інтересах та інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2,

представник позивача (відповідача за зустрічним позовом) - ОСОБА_3,

відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_4,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приморська районна адміністрація Одеської міської ради, ОСОБА_5 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1, яка діє у своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2, - ОСОБА_3 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 10 травня 2018 року у складі судді Домусчі Л. В. та постанову Одеського апеляційного суду від 31 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Сегеди С. М., Гірняк Л. А., Цюри Т. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2015 року ОСОБА_1, яка діє у своїх інтересах та інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2, звернулася до суду із позовом до ОСОБА_4, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приморська районна адміністрація Одеської міської ради, ОСОБА_5, про визнання законним набувачем майна та визнання права власності.

Позовна заява мотивована тим, що 08 серпня 2014 року між нею і ОСОБА_5 було укладено договір дарування, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ткаченко О. В. та зареєстрований за № 1399, за умовами якого вона набула у власність квартиру АДРЕСА_1 .

Цього ж дня, 08 серпня 2014 року, між нею і ОСОБА_5 було укладено ще один договір дарування, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ткаченко О. В. та зареєстрований за № 1400, за умовами якого вона набула у власність квартиру АДРЕСА_2 .

27 серпня 2014 року вона на підставі відповідних договорів дарування, посвідчених приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ткаченко О. В. та зареєстрованих за № 1683 і № 1684, подарувала вказані квартири своїй неповнолітній дочці ОСОБА_2 .

Разом з тим, їй відомо, що між ОСОБА_5, яка подарувала їй квартиру АДРЕСА_1 та квартиру АДРЕСА_2, і її колишнім чоловіком ОСОБА_4 існує спір з приводу поділу зазначеного майна.

На підставі вказаного ОСОБА_1, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 29 грудня 2016 року, просила суд:

- визнати її добросовісним набувачем майна, а саме: квартири АДРЕСА_1 і квартири АДРЕСА_2 ;

- визнати ОСОБА_2 законним набувачем нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1 і квартири АДРЕСА_2 ;

- визнати за ОСОБА_2, в інтересах якої діють мати ОСОБА_1 і батько ОСОБА_6, право власності на квартиру АДРЕСА_1 і квартиру АДРЕСА_2 .

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1, яка діє у своїх інтересах та інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2, ОСОБА_4 пред`явив зустрічний позов про визнання договорів дарування недійсними і витребування майна.

Зустрічна позовна заява мотивована тим, що у період з 20 серпня 1993 року до 07 грудня 2006 року він перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5, за час якого ними було придбано квартиру АДРЕСА_1 та квартиру АДРЕСА_2, право власності на які за згодою подружжя було оформлено за ОСОБА_5 .

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 06 листопада 2013 року у справі № 522/12248/13, яке набрало законної сили 25 червня 2014 року, встановлено, що зазначені квартири є спільною сумісною власністю ОСОБА_4 і ОСОБА_5 та здійснено поділ цього майна: визнано за ним право власності на 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 та на 1/2 частини квартири АДРЕСА_2 .

Таким чином, він в установленому законом порядку набув право власності на 1/2 частини вказаних квартир.

Після отримання копії рішення суду, яке набрало законної сили, він звернувся до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області із заявами про державну реєстрацію прав, але рішеннями про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 19 грудня 2014 року № 18151729 і від 19 грудня 2014 року № 18138991 йому було відмовлено в державній реєстрації у зв`язку з реєстрацією права власності на квартири за вищезазначеними адресами за іншою особою на підставі договорів дарування.

З указаного йому стало відомо, що ОСОБА_5, без його згоди, 08 серпня 2014 року відчужила вищевказані квартири ОСОБА_1, яка у свою чергу подарувала їх своїй дочці ОСОБА_2 .

На підставі вказаного ОСОБА_4, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 08 квітня 2015 року, просив суд:

- визнати недійним договір дарування від 08 серпня 2014 року, укладений між ОСОБА_5 і ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Одеської області Ткаченко О. В. та зареєстрований за № 1399;

- визнати недійсним договір дарування від 27 серпня 2014 року, укладений між ОСОБА_1 і ОСОБА_2, в інтересах якої діяв ОСОБА_6, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Одеської області Ткаченко О. В. та зареєстрований за № 1683;

- витребувати від ОСОБА_2 на його користь 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 ;

- витребувати від ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 1/2 частини квартири АДРЕСА_2 ;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 08 серпня 2014 року №15033010 за ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 , прийняте приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Одеської області Ткаченко О. В.;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 08 серпня 2014 року № 15033122 за ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_2, прийняте приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Одеської області Ткаченко О. В.;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 , прийняте приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Одеської області Ткаченко О. В.;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_2, прийняте приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Одеської області Ткаченко О. В.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 10 березня 2016 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, як законного представника неповнолітньої ОСОБА_2, ОСОБА_1 про визнання договорів дарування недійсними та витребування майна прийнято до спільного розгляду з позовною заявою ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_4, третя особа: Приморська районна адміністрація Одеської міської ради, ОСОБА_5, про визнання особи законним набувачем майна, визнання права власності.

04 липня 2016 року ОСОБА_4 подав до суду заяву, в якій просив залишити без розгляду частину позовних вимог, викладених у позовній заяві від 08 квітня 2015 року, а саме, в частині:

- скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 08 серпня 2014 року №15033010 за ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 , прийняте приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Одеської області Ткаченко О. В.;

- скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 08 серпня 2014 року № 15033122 за ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_2, прийняте приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Одеської області Ткаченко О. В.;

- скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 , прийняте приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Одеської області Ткаченко О. В.;

- скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_2, прийняте приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Одеської області Ткаченко О. В.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 04 липня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_4 про скасування вказаних рішень про державну реєстрацію залишено без розгляду.

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 10 травня 2018 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 31 жовтня 2019 року, узадоволенні позову ОСОБА_1, яка діє у своїх інтересах та інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2, відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_4 задоволено частково.

Визнано недійсним договір дарування від 08 серпня 2014 року, укладений між ОСОБА_5 і ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Одеської області Ткаченко О. В. та зареєстрований за № 1399, в частині дарування 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 .

Визнано недійсним договір дарування від 08 серпня 2014 року, укладений між ОСОБА_5 і ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Одеської області Ткаченко О. В. та зареєстрований за № 1400 в частині дарування 1/2 частини квартири АДРЕСА_2 .

Витребувано від ОСОБА_2, в інтересах якої діяв ОСОБА_6, на користь ОСОБА_4 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 та 1/2 частини квартири АДРЕСА_2 .

У задоволенні інших вимог ОСОБА_4 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, суд виходив із того, що вимога про визнання добросовісним набувачем майна заявлена безпідставно, оскільки добросовісним набувачем особа визнається відповідно до вимог статті 388 ЦК України, а такий спосіб захисту як визнання у судовому порядку особи добросовісним набувачем статтею 16 ЦК України не передбачено. Крім того, відсутні підстави, визначені статтею 392 ЦК України, для визнання за ОСОБА_2 права власності на спірні квартири.

Частково задовольняючи зустрічний позов ОСОБА_4, суд виходив із того, що відсутність згоди останнього, як одного із співвласників, на розпорядження нерухомим майном є підставою для визнання оспорюваних правочинів, укладених іншим співвласником щодо розпорядження спільним майном, недійсними.

Оскільки рішенням суду, що набрало законної сили, встановлено, що ОСОБА_4 є власником 1/2 частини спірних квартир, то наявні підстави для витребування цього майна у відповідача ОСОБА_2 у порядку статті 388 ЦК України.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У грудні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1, яка діє у своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2, - ОСОБА_3 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 10 травня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 31 жовтня 2019 року.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 15 квітня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 вересня 2020 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить судові рішення в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_4 скасувати і ухвалити у цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні вказаних вимог відмовити.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій помилково задовольнили вимоги ОСОБА_4, оскільки ОСОБА_1 є добросовісним набувачем спірного майна, оскільки не знала і не могла знати, що це майно є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_4 і ОСОБА_5 та що остання не мала право одноособово розпоряджатися цим майном. Таким чином, ОСОБА_1 у подальшому на законних підставах як власник майна розпорядилася ним та подарувала своїй дочці. З урахуванням вказаного наявний спір щодо поділу майна між подружжям ОСОБА_7 ніяким чином не може стосуватися ОСОБА_2, яка на момент розгляду справи була законним власником майна.

Судові рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, яка діє у своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2, не оскаржуються, тому відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України у цій частині в касаційному порядку не переглядаються.

Також представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 просить передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки за його твердженням у касаційній скарзі наведені приклади і думки, які розкривають підстави для витребування майна з чужого незаконного володіння та/або визнання угод з набуття нерухомого майна недійсними і можливе відступлення від якихось позицій Верховного Суду у подібних правовідносинах.

Відзив на касаційну скаргу учасниками справи не подано

Фактичні обставини справи, встановлені судами

20 серпня 1993 року відділом реєстрації актів громадського стану Одеського міського управління юстиції між ОСОБА_4 і ОСОБА_5 було укладено шлюб, який було розірвано 07 грудня 2006 року, про що у Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис № 342.

За час шлюбу ОСОБА_4 і ОСОБА_5 було придбано квартиру АДРЕСА_1 та квартиру АДРЕСА_2, право власності на які за згодою подружжя було оформлено за ОСОБА_5 .

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 06 листопада 2013 року у справі № 522/12248/13, яке набрало законної сили 25 червня 2014 року, було визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 та на 1/2 частини квартири АДРЕСА_2 .

08 серпня 2014 року між ОСОБА_5 і ОСОБА_1 було укладено договір дарування, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ткаченко О. В. та зареєстрований за № 1399, за умовами якого ОСОБА_1 набула у власність квартиру АДРЕСА_1 .

08 серпня 2014 року між ОСОБА_5 і ОСОБА_1 було укладено договір дарування, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ткаченко О. В. та зареєстрований за № 1400, за умовами якого ОСОБА_1 набула у власність квартиру АДРЕСА_2 .

27 серпня 2014 року між ОСОБА_1 і ОСОБА_2, в інтересах якої діяв ОСОБА_6, укладено договір дарування, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Одеської області Ткаченко О. В. та зареєстрований за № 1683, за умовами якого ОСОБА_2 набула у власність квартиру АДРЕСА_1 .

27 серпня 2014 року між ОСОБА_1 і ОСОБА_2, в інтересах якої діяв ОСОБА_6, укладено договір дарування, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Одеської області Ткаченко О. В. та зареєстрований за № 1684, за умовами якого ОСОБА_2 набула у власність квартиру АДРЕСА_2 .

15 грудня 2014 року ОСОБА_4 звернувся до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області із заявами про державну реєстрацію права власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 та на 1/2 частини квартири АДРЕСА_2, але рішеннями від 19 грудня 2014 року № 18151729 і від 19 грудня 2014 року № 18138991 йому було відмовлено в державній реєстрації у зв`язку з реєстрацією права власності на вказані квартири за іншою особою на підставі договорів дарування.

................

Перейти до повного тексту