Окрема думка
суддів Великої Палати Верховного Суду Пророка В. В., Антонюк Н. О.
справа № 753/22860/17(провадження № 14-88 цс 20)
15 вересня 2020 року
м. Київ
Велика Палата Верхового Суду розглянула справу запозовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, - ОСОБА_3 та державного нотаріуса Шістнадцятої київської державної нотаріальної контори Дорофеєвої Тетяни Михайлівни, - про встановлення факту родинних відносин, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, визначення розміру частки у цьому майні члена подружжя, встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на спадкове майно, визнання недійсним заповіту за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Апеляційного суду міста Києва від 19 вересня 2018 року і постановою від 15 вересня 2020 року касаційну скаргу залишила без задоволення, а оскаржувану постанову Апеляційного суду міста Києва від 19 вересня 2018 року - без змін.
Водночас з мотивами Великої Палати Верхового Суду не можемо повністю погодитися з огляду на таке.
1. Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду ухвалою від 18 травня 2020 року передав зазначену справа на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини четвертої статті 403 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України),вважаючи за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 щодо можливості оскарження в касаційному порядку постанови суду апеляційної інстанції про забезпечення позову, постановленої за наслідками перегляду ухвали суду першої інстанції про відмову в забезпеченні позову.
2. Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, обґрунтовуючи свою ухвалу, зазначив, що не може бути оскаржена в касаційному порядку постанова суду апеляційної інстанції про забезпечення позову, якщо судом апеляційної інстанції було скасовано ухвалу суду першої інстанції про відмову у забезпеченні позову і постановою суду апеляційної інстанції вжиті заходи забезпечення позову, оскільки її оскарження у статті 389 ЦПК України, яка є спеціальною нормою процесуального права, що регламентує право касаційного оскарження судових рішень у касаційному порядку, не передбачено.
3. Розглянувши справу, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що підстав для відступу від її попереднього висновку (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18) немає, одночасно відступивши від висновку, який сформулював Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 15 травня 2019 року у справі № 755/10786/16-ц та вказавши, що крім ухвали суду апеляційної інстанції про забезпечення позову (пункт 3 частини першої статті 389 ЦПК України), у касаційному порядку можна оскаржити ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову та постанову апеляційного суду про залишення зазначеної ухвали без змін, а також постанову апеляційного суду про забезпечення позову, прийняту за наслідками перегляду ухвали суду першої інстанції про відмову у такому забезпеченні.
4. Водночас стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
5. Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 15 червня 2018 року відмовлено у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.
6. Апеляційний суд міста Києва своєю постановою від 19 вересня 2018 року зазначену ухвалу суду першої інстанції скасував та наклав арешт на ј частину будинку, що належить відповідачці на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 19 січня 2018 року.
7. Відповідно до частин першої та третьої статті 3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних