ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 жовтня 2020 року
м. Київ
справа №580/46/19
адміністративне провадження №К/9901/29327/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А. Г.,
суддів - Білак М. В., Радишевської О. Р.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокар Петролеум" на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року (судді: Губська Л. В., Карпушова О. В., Степанюка А. Г.) у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокар Петролеум" про застосування заходів реагування,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокар Петролеум" (далі - відповідач), в якому просило:
- застосувати до відповідача заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень АЗС по пр. Броварський, 53-а у м. Києві шляхом опечатування та відімкнення від джерел електроживлення, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки;
- покласти обов`язок щодо забезпечення виконання рішення на позивача.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що за результатом проведеної планової перевірки щодо додержання ТОВ "Сокар Петролеум" вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, позивачем були виявлені порушення вимоги нормативних актів у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, які загрожують життю та здоров`ю людей, які перебувають на АЗС за адресою: пр. Броварський, 53-а, м. Київ, а також особам, які будуть здійснювати гасіння пожежі у разі її виникнення. У зв`язку з чим на виконання повноважень, які передбачені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", позивач звернувся до суду.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 24 травня 2019 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем в межах цього спору не доведено віднесення об`єкта перевірки до об`єкта підвищеної небезпеки, що є обов`язковим для застосування частини першої статті 53 Кодексу цивільного захисту України. Також судом зроблено висновок, що оскільки центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, не забезпечив можливість функціонування системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення шляхом введення в дію пульту централізованого спостереження, відповідач не може бути притягнутий до адміністративно-господарських санкцій у вигляді зупинення діяльності АЗС а адресою: пр. Броварський, 53-а, м. Київ.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року скасовано рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 24 травня 2019 року та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві задоволено. Застосовано заходи реагування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокар Петролеум" у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень АЗС за адресою: пр-т. Броварський, 53-а м. Київ, шляхом опечатування та відімкнення від джерел електроживлення, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки № 426 від 27 листопада 2018 року. Обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення покладено на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що обов`язок Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокар Петролеум" щодо встановлення системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення, передбачений статтею 53 Кодексу цивільного захисту України, не ставиться в залежність від функціонування такої системи, заявлені вимоги щодо притягнення до адміністративно-господарської санкції у вигляді зупинення діяльності товариства за вказане порушення є цілком обґрунтованими.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги.
У касаційній скарзі скаржник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Скаржник у касаційній скарзі вказує на те, що відповідачем усунуто всі виявлені порушення, окрім обладнання АЗС автоматизованою системою раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення, встановлення якої на цей час є неможливим. Оскільки позивачем не забезпечено функціонування пульта централізованого спостереження, який згідно з ДБН В.2.5-76:2014 є обов`язковим.
Також скаржником зазначено, що відповідно до чинного законодавства відповідач не зобов`язаний влаштовувати на зазначеному об`єкті систему раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення, у зв`язку з неврегулюванням цього питання на законодавчому рівні.
Позиція інших учасників справи.
Від позивача до суду надійшов відзив на касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокар Петролеум", в якому він просить відмовити у задоволенні касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокар Петролеум", а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Рух касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 29 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокар Петролеум" на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 19 жовтня 2020 року зазначену адміністративну справу призначив до розгляду.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи.
Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві на підставі наказу від 17 жовтня 2018 року № 625 "Про проведення планових перевірок", вирішено у листопаді провести планові перевірки питань додержання та виконання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки суб`єктів господарювання згідно із додатком (а.с. 14 т. 1).
У період з 14 листопада 2018 року по 27 листопада 2018 року на підставі зазначеного наказу та посвідчення на проведення перевірки від 09 листопада 2018 року № 3638 посадовими особами позивача проведено планову перевірку з питань додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокар Петролеум" за адресою: м. Київ, пр-т. Броварський, 53-а (а.с. 19 т. 1).
За результатами проведеної перевірки складено акт № 426 від 27 листопада 2018 року, яким зафіксовані 16 виявлених порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей (а.с. 20-28 т. 1).
Наведене обумовило звернення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до суду з даним позовом щодо застосування до ТОВ "Сокар Петролеум" заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).
У подальшому відповідач усунув частину порушень і звернувся до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві з проханням провести позапланову перевірку товариства в частині усунених порушень, вказаних в акті перевірки № 426 від 27 листопада 2018 року.
За результатами позапланової перевірки складено акт № 64 від 15 лютого 2019 року, яким зафіксовано наявність одного порушення відповідачем вимог нормативних актів у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, а саме: АЗК не обладнано системою раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення (а.с. 120-125 т. 1).
Застосування до відповідача заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень АЗС по пр. Броварський, 53-а у м. Києві шляхом опечатування та відімкнення від джерел електроживлення, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки і було предметом судового розгляду.
Релевантні джерела права й акти їхнього застосування (у редакції, яка діла на час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій).
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-IX).
Відповідно до пункту 2 "Прикінцеві та перехідні положень Закону № 460-IX касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства (далі КАСУ) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Статтею 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Частиною сьомою статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності регулює та визначає Кодекс цивільного захисту України.
Пунктами 1, 3 та 4 частини першої статті 7 Кодексу цивільного захисту України. передбачено, що цивільний захист здійснюється за такими основними принципами: гарантування та забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності; пріоритетності завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров`я громадян; максимально можливого, економічно обґрунтованого зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій.
За приписами пункту 21 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить: забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 50 Кодексу цивільного захисту України джерелами небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру є потенційно небезпечні об`єкти та об`єкти підвищеної небезпеки.
Статтею 1 Закону України від 18 січня 2001 року № 2245-III "Про об`єкти підвищеної небезпеки" встановлено, що суб`єкт господарської діяльності це юридична або фізична особа, у власності або у користуванні якої є хоча б один об`єкт підвищеної небезпеки; об`єкт підвищеної небезпеки - об`єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об`єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.
Частиною першою та четвертою статті 53 Кодексу цивільного захисту України на об`єктах підвищеної небезпеки з метою своєчасного виявлення на них загрози виникнення надзвичайних ситуацій та здійснення оповіщення персоналу та населення, яке потрапляє в зону можливого ураження, створюються та функціонують автоматизовані системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення (далі - автоматизовані системи).
Вимоги до автоматизованих систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та систем оповіщення, а також їх улаштування, експлуатації і технічного обслуговування визначаються правилами, що затверджуються центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Відповідно до частини третьої статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.
Згідно зі статтею 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.