1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



07 жовтня 2020 року

м. Київ

Справа № 904/7234/15



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Пєскова В.Г.,



за участю секретаря судового засідання - Ксензової Г.Є.;



за участю представників:

ПрАТ "Агро-Союз" - адвоката Живоглядової У.С.,

АТ "Альфа Банк" - адвоката Галаса П.В.



розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Агро-Союз"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.06.2020

та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.09.2015



у справі 904/7234/15

за позовом Акціонерного товариства "Альфа-банк",

до Приватного акціонерного товариства "Агро-Союз",

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Агро-Союз",

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Корпорація"Агро-Союз"

про стягнення заборгованості за кредитним договором, -



ВСТАНОВИВ:



Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (правонаступником якого є Акціонерне товариство "Альфа-банк" (далі - АТ "Альфа-банк", позивач) звернулось з позовом до Приватного акціонерного товариства "Агро-Союз" (далі - ПрАТ "Агро-Союз", відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором № 126-СВ від 03.09.2010 ( з урахуванням усіх додаткових договорів, змін, доповнень та додатків до нього ) у розмірі 78 985 831,59 грн та 1570766,01доларів США.



Позовні вимоги обґрунтовані порушенням Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Агро-Союз" зобов`язань за кредитним договором № 126-СВ від 03.09.2010 щодо повного та своєчасного повернення кредиту та відсотків.



З урахуванням укладеного між ПАТ "Укрсоцбанк" (Банк), ТзОВ "Виробниче підприємство "Агро-Союз" (Позичальник ) та ПрАТ "Агро-Союз" (Поручитель) договору поруки №06.1-20/236, спірну суму заборгованості заявлено до стягнення з відповідача.



Ухвалою суду від 18.08.2015 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Агро-Союз".



Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції



Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 29.09.2015 у справі №904/7234/15 позов задоволено. Стягнуто з ПрАТ "Агро-Союз" на користь ПАТ "Укрсоцбанк": 35 728 900 грн - суму заборгованості за кредитом, 4 108 823,50 грн - суму заборгованості за відсотками, 22 112 649,68 грн - неустойки за несвоєчасне повернення кредиту, 997 083,98 грн - неустойки за несвоєчасне повернення відсотків, 15 399 155,90 грн - інфляційних втрат за кредитом, 639 218,53 грн - інфляційних втрат за відсотками, 1 480 622,13 доларів США - суму заборгованості за кредитом, 90 143,88 доларів США - суму заборгованості за відсотками, 73 080 грн. витрат по сплаті судового збору.



В основу оскаржуваного рішення покладено висновок місцевого господарського суду про наявність передбачених законом підстав для задоволення позовних вимог позивача, оскільки в ході вирішення спору встановлений факт наявності заборгованості ТзОВ "Виробниче підприємство "Агро-Союз" за кредитним договором № 126-СВ від 03.09.2010 у вказаній сумі і з урахуванням умов договору поруки № 06.1-20/236 від 27.02.2014, яка підлягає стягненню з відповідача.



Не погоджуючись з даним рішенням, ПрАТ "Агро-Союз" подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.09.2015 у справі № 904/7234/15 та прийняти нове рішення, яким припинити провадження у справі.



Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.06.2020 здійснено заміну сторони - позивача - АТ "Укрсоцбанк" на його правонаступника - АТ "Альфа-Банк".



Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 04.06.2020 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.09.2015 у справі № 904/7234/15 залишено без змін.



Апеляційний господарський суд, враховуючи правову природу укладеного договору поруки № 06.1-20/236 від 27.02.2014, кореспондуючі права та обов`язки його сторін, дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з поруки, які (приписи), в свою чергу, згідно статей 553, 554, 543 ЦК України передбачають можливість застосування загальних положень про відповідальність Поручителя перед Кредитором за порушення зобов`язання Боржником.



Взявши до уваги встановлену статтею 204 ЦК України та не спростовану в межах цієї справи в порядку статті 215 цього Кодексу презумпцію правомірності означеного договору, апеляційний суд визнав його належною у розумінні статей 11, 509 ЦК України та статей 173, 174 ГК України підставою для виникнення та існування обумовлених таким договором кореспондуючих прав і обов`язків сторін, які відповідачем виконані не були, і як наслідок - наявність підстав для задоволення позову.



Обставини встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

03.09.2010 між ТзОВ "Виробниче підприємство "Агро-Союз" (Позичальник) та ВАТ "УніКредит Банк" (правонаступником якого є ПАТ "Укрсоцбанк" (Кредитор) був укладений Кредитний договір № 126-СВ, за умовами пункту 1.1 якого Кредитор відповідно до умов та на термін цього договору надає Позичальнику револьверну кредитну лінію без зобов`язання надання (кредит) із загальною сумою кредиту 4400000 доларів США з можливістю отримувати в доларах США, євро та гривні та з терміном кредиту до 03.09.2011 р., з урахуванням обмежень, визначених у договорі, зокрема, але не обмежуючись, у пп. 3.2.(h) - 3.2(j) договору.



Згідно з умовами п. 3.2 кредитного договору Кредитор надає кошти Позичальнику однією або кількома сумами (частка або частки).



Додатковою угодою № 11 від 09.12.2013 до кредитного договору сторони домовились змінити кредитний договір та викласти його з усіма додатками до нього у новій редакції. Сторонами були погоджені наступні умови кредитного договору: відповідно до п. 1.1 кредитного договору Кредитор відповідно до умов цього договору надає Позичальнику фінансування із загальною сумою фінансування 8 625 397,50 доларів США з можливістю отримувати в доларах США, євро, гривні та терміном фінансування до 31.07.2014; згідно з п. 1.2 кредитного договору фінансування надається з метою фінансування обігових коштів позичальника, а також шляхом відкриття непокритих акредитивів та надання гарантій.



Додатковою угодою №14 від 30.01.2015 до кредитного договору термін фінансування за кредитним договором було продовжено до 28.02.2015.



За умовами п. 5.1 кредитного договору позичальник сплачує банку проценти за отримані та непогашені частки (згідно із визначенням, погодженим сторонами в кредитному договорі, частка - частина фінансування, що надається позичальнику в рамках загальної суми фінансування), якщо інше передбачено договором.



Згідно з п. 5.2 кредитного договору процентна ставка для часток в доларах США та Євро змінюваною і складається з маржі 12% річних та ставки LIBOR (відповідно до валюти частки). При цьому максимальний розмір збільшення процентної ставки для частки в доларах США та Євро складає 17% річних (підпункт 5.2.1 кредитного договору). Процентна ставка для часток в гривні є фіксованою і на дату укладення цього договору становить 28% річних (підпункт 5.2.2 кредитного договору).



Відповідно до п. 5.2.3 кредитного договору, незважаючи на викладене п.5.2.2 цього договору, для кожної частки в гривнях, крім часток, що надаються згідно з пп. 3.5.1, 3.6.1, 3.6.2 цього договору, процентна ставка додатково погоджується сторонами у письмовій формі у відповідній заявці на отримання частки та буде застосовуватись до такої частки до дати повернення частки, але в будь-якому випадку до дати фактичного погашення позичальником такої частки, якщо інше не буде передбачене умовами цього договору.



Порядок сплати процентів погоджений у п. 5.4 кредитного договору. Зокрема, нараховані проценти за кожен процентний період, крім останнього, сплачуються позичальником протягом строку сплати процентів, а за останній процентний період - в термін сплати процентів. Сплата процентів здійснюється шляхом переказу коштів на внутрішньобанківський рахунок.



Згідно з погодженими сторонами в кредитному договорі визначеннями термінів: строк сплати процентів - означає період у часі, що дорівнює 6 календарним дням, протягом якого позичальник зобов`язаний сплатити проценти, нараховані за відповідний процентний період, крім випадків, коли застосовується термін сплати процентів. Якщо останній день строку сплати процентів припадає на вихідний, святковий або інший день, що не є робочим днем, днем закінчення цього строку є наступний за таким днем робочий день; термін сплати процентів означає календарну дату, в яку позичальник зобов`язаний сплатити проценти і застосовується при строковому остаточному погашенні останньої частки, де така календарна дата збігається з датою повернення частки та у будь-якому випадку з останнім днем терміну фінансування.



Згідно з п. 7.1 кредитного договору повернення або дострокове погашення частки або будь-якої частини здійснюється у валюті, в якій така частка була надана; проценти сплачуються у валюті виданої частки.



За умовами п. 6.6 кредитного договору в разі несплати позичальником в належний термін будь-якої суми за цим договором, Позичальник сплачує неустойку за період з дати прострочення оплати до дати фактичної оплати включно за ставкою, яка складається з подвійної облікової ставки Національного банку. Неустойка за несплату позичальником в належний термін будь-якої суми в Євро або доларах США за цим договором сплачується позичальником у гривневому еквіваленті. Сторони погодилися, що строк позовної давності до вимог, що пов`язані з неустойкою, зазначеною у цьому пункті, та строк її нарахування становить 3 роки.



27.02.2014 між ПАТ "Укрсоцбанк" (Банк), ТзОВ "Виробниче підприємство "Агро-Союз" (Позичальник ) та ПрАТ "Агро-Союз" (Поручитель) був укладений Договір поруки №06.1-20/236, згідно із п. 1.1 якого, Поручитель поручається перед Банком за виконання Позичальником у повному обсязі усіх існуючих та майбутніх грошових зобов`язань Позичальника за кредитним договором, у тому числі, але не виключно, і щодо сплати усіх процентів, комісій, неустойки, регрес них та інших сум, що належить до сплати Позичальником у відповідності із кредитним договором.



Відповідно до п. 1.3 договору поруки Поручитель, як солідарний боржник, зобов`язується сплатити Банку всі суми, належні до сплати Позичальником за кредитним договором, в разі порушення Позичальником зобов`язання щодо сплати відповідної суми коштів за кредитним договором, протягом 2 робочих днів з дати надіслання Банком відповідної письмової вимоги без будь-яких заперечень, перевірок або запитів щодо обґрунтованості вимоги, без будь-яких взаємозаліків, вирахувань або утримань. Такі платежі повинні бути сплачені Поручителем на рахунки Банку, вказані у вимозі.



Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач виконав своє зобов`язання по договору № 126-СВ від 03.09.2010 шляхом надання ТзОВ "Виробниче підприємство "Агро-Союз" кредиту у розмірі 2 247 442,13 доларів США та 54 884 900 грн, що підтверджується меморіальними ордерами за період з 08.12.2010 по 09.04.2014. Підставою на перерахування грошових коштів були заявки ТзОВ "Виробниче підприємство "Агро-Союз" на отримання частки кредиту. ТзОВ "Виробниче підприємство "Агро-Союз" частково повернуло кредит та заборгованість перед Позивачем станом на 14.07.2015 складала 1480622,13 доларів США та 35 728 900 грн.



31.07.2015 позивачем на адресу Позичальника та Поручителя була направлена вимога № 08.42-186/67-15526 від 31.07.2015 про виконання порушеного зобов`язання з вказівкою на необхідність протягом 2 робочих днів погасити заборгованість за кредитним договором.



Невиконання Позичальником зобов`язань за договором призвело до виникнення заборгованості станом на 14.07.2015 у розмірі: 78 985 831,59 грн (з яких: 35 728 900 грн - заборгованість за кредитом, 4 108 823,50грн - відсотки, 22112 649,68грн - неустойка за несвоєчасне повернення кредиту за період з 30.10.2014 по 13.07.2015, 997083,98 грн - неустойка за несвоєчасне повернення відсотків з 30.10.2014 по 13.07.2015, 15 399 155,90 грн - інфляційні втрати за кредитом за період жовтня 2014 року - червня 2015 року, 639218,53грн - інфляційні втрати за відсотками за період жовтня 2014 року - червня 2015 року ) та 1 570 766,01 доларів США (1480622,13 доларів США - заборгованість за кредитом, 90143,88 доларів США - відсотки).



Відтак, враховуючи нездійснення наразі відповідачем, як Поручителем та солідарним боржником, сплати Банку суми, належної до сплати Позичальником за кредитним договором, враховуючи порушення Позичальником зобов`язання щодо сплати відповідної суми коштів, протягом 2 робочих днів з дати надіслання Банком відповідної письмової вимоги, ПАТ "Укрсоцбанк" звернулось з позовом до ПрАТ "Агро-Союз" про стягнення означеної суми.



Короткий зміст вимог касаційної скарги



В касаційній скарзі ПрАТ "Агро-Союз" (скаржник) просить Суд скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.06.2020 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.09.2015, винести нове рішення, яким залишити без розгляду заяву АТ "Альфа-Банк".

Скаржник вважає, що оскаржувані рішення та постанова винесені з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, зокрема частини 4 статті 559 ЦК України, оскільки суди не врахували, що кредитор на виконання вказаної норми протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`являв вимоги до поручителя, отже порука припинилась.

На підтвердження вказаної позиції ПрАТ "Агро-Союз" посилається на правову позицію, висловлену в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.03.2018 у справі № 910/1408/15-г та від 02.05.2018 у справі №922/1275/17, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.06.2018 у справі №408/8040/12.

В касаційній скарзі ПрАТ "Агро-Союз" звертає увагу на те, що оскільки на момент винесення судом апеляційної інстанції оскаржуваної постанови стосовно ПрАТ "Агро-Союз" відкрито провадження у справі про банкрутство № 909/1278/15, в якій була постановлена ухвала, перегляд якої в апеляційному порядку не закінчився, щодо відмови у задоволені АТ "Альфа-Банк" (правонаступник ПАТ "Укрсоцбанк") про визнання кредитором в межах справи №909/1278/15 про банкрутство ПрАТ "Агро-Союз", грошові вимоги якого грунтуються на договорі поруки № 06.1-20/236 від 27.02.2016, тому суд апеляційної інстанції був зобов`язаний скасувати рішення суду першої інстанції та залишити позов без розгляду або зупинити провадження у справі до розгляду пов`язаної з нею справи № 909/1278/15 в частині розгляду грошових вимог ПАТ "Альфа-Банк".

Крім того, на думку скаржника, оскаржувані рішення та постанова прийняті без врахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 918/420/16, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №908/4057/14, від 11.07.2018 у справі № 922/3040/17, від 29.11.2019 у справі №908/130/15-г і № 923/1194/17, від 05.05.2020 у справі № 921/557/15-г стосовно необхідності концентрації абсолютно всіх справ щодо боржника (відповідача), в межах справи про його банкрутство. Тому дана справа №904/7234/15 підлягала безумовній передачі Центральним апеляційним господарським судом до Західного апеляційного господарського суду для розгляду в межах справи про банкрутство ПрАТ "Агро-Союз" з огляду на положення статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства.

Доводи інших учасників справи



У відзиві на касаційну скаргу та додаткових поясненнях до неї АТ "Альфа-Банк" заперечує проти її змісту та вимог, вважає їх необґрунтованими, безпідставними, просить оскаржувані судові рішення залишити без змін, а скаргу - без задоволення.



Вважає, що відповідач у касаційній скарзі посилається на норми законодавства, які не існують та не існували при винесенні оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції. При цьому вказує, що судом апеляційної інстанції не враховано положення Закону України "Про відновлення кредитування" та положення статті 559 ЦК України, в редакції, що діяли на дату ухвалення рішення.



Крім того, скаржник вказує на обізнаність поручителя із умовами кредитного договору, пунктом 11.12 якого передбачено, що договір зберігає силу до повного виконання зобов`язань, що спростовує доводи відповідача про узгодження строку дії договору до 31.07.2014.



Стосовно доводів касаційної скарги про необхідність зупинення провадження у справі, залишення позовної заяви без розгляду, передачі судом апеляційної інстанції заяви Банку до Західного апеляційного господарського суду за встановленою підсудністю в межах справи про банкрутство зазначає, що в суду апеляційної інстанції не існувало правових підстав залишити позов без розгляду або передати справу до іншого суду, оскільки розгляд справи по суті у даному провадженні закінчився ухваленням рішення суду першої інстанції 29.09.2015, в той час як провадження у справі про банкрутство було порушено ухвалою суду від 03.12.2015.



Посилання в касаційній скарзі на правові позиції Верховного Суду, вважає безпідставними, оскільки правові висновки у вказаних скаржником справах надавались за результатами оцінки норм права у інших правовідносинах.



ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції


................
Перейти до повного тексту