П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2020 року
м. Київ
Провадження № 11-5сап20
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого Князєва В. С.,
судді-доповідача Золотнікова О. С.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю.,
за участю секретаря судового засідання Сороки Л. П.,
учасники справи:
скаржниця ОСОБА_1 ,
представники скаржниці - Корчевний А. В., Рак В. І.,
представник Вищої ради правосуддя - Цуцкірідзе І. Л.,
розглянула в судовому засіданні в режимі відеоконференції скаргу ОСОБА_1 на рішення Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) від 24 грудня 2019 року № 3628/0/15-19, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Першої Дисциплінарної палати від 15 листопада 2019 року № 3002/1дп/15-19, та
ВСТАНОВИЛА:
Короткий зміст вимог скарги та її обґрунтування
1. 03 січня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Великої Палати Верховного Суду зі скаргою на рішення ВРП від 24 грудня 2019 року № 3628/0/15-19 "Про залишення без змін рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 15 листопада 2019 року № 3002/1дп/15-19 про притягнення судді Баришівського районного суду Київської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності".
2. На обґрунтування скарги ОСОБА_1 зазначила, що повністю заперечує проти обставин та висновків, викладених у оскаржуваному рішенні, вважає їх безпідставними та необґрунтованими. При цьому це рішення не містить посилань на визначені законом підстави дисциплінарної відповідальності та мотиви, з яких ВРП дійшла відповідних висновків.
3. Скаржниця також указала, що, виходячи із заявлених у цивільній справі № 355/771/19 позовних вимог та їх обґрунтування, враховуючи той факт, що договірні відносини між позивачкою і відповідачем не існували на момент звернення до суду з позовною заявою, а факт їхнього існування в минулому не зазначався як підстава для звернення до суду, суддя ОСОБА_1 при дослідженні позовної заяви та заяви про забезпечення позову дійшла обґрунтованого висновку про те, що немає підстав та причин для відмови у відкритті провадження у справі з підстави необхідності розгляду справи за правилами виключної підсудності. Оскільки позивачка звернулася до суду з позовом про захист прав споживачів, то такий спір за правилами альтернативної підсудності, визначеними статтею 28 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), міг розглядатися Баришівським районним судом Київської області.
4. На переконання ОСОБА_1, факт порушення нею при постановлені ухвали від 24 травня 2019 року про відкриття провадження у справі № 355/771/19 правил територіальної юрисдикції (підсудності) може бути встановлений виключно на підставі постанови суду апеляційної інстанції, яким надається оцінка законності та обґрунтованості рішенню суду першої інстанції. При цьому оцінка судового рішення на предмет дотримання вимог процесуального законодавства не входить до повноважень ВРП, визначених статтею 3 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII "Про Вищу раду правосуддя" (далі - Закон № 1798-VIII). До того ж відповідно до пункту 6 частини першої статті 44 Закону № 1798-VIII дисциплінарна скарга залишається без розгляду та повертається скаржнику, якщо така ґрунтується на доводах, що можуть бути перевірені виключно судом вищої інстанції в порядку, передбаченому процесуальним законодавством.
5. Скаржниця наголосила на тому, що за загальним правилом розгляд заяви про забезпечення позову здійснюється без повідомлення учасників справи. Виняткових підстав для того, щоб викликати особу, яка подала заяву про вжиття заходів забезпечення позову, для надання пояснень, додаткових доказів чи з`ясування питань, що пов`язані із зустрічним забезпеченням позову, а також для призначення до розгляду заяви про вжиттязаходів забезпеченняпозову в судовому засіданні, судом не встановлено. Імперативного обов`язку суду здійснювати виклик учасників справи для розгляду заяви про забезпечення позову цивільним процесуальним законодавством України не визначено.
6. ОСОБА_1 також послалась на те, що:
- вона об`єктивно, не з власної вини, не мала можливості розглянути заявлені Товариством з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія Скайап" (далі - ТОВ "Авіакомпанія Скайап") заяву про роз`яснення судового рішення та клопотання про скасування заходів забезпечення позову в межах встановленого процесуальним законодавством строку з урахуванням поданої апеляції на ухвалу про забезпечення позову, а тому ці обставини не можна вважати такими, що підтверджують наявність у поведінці судді істотного дисциплінарного проступку саме умисного характеру, який був спрямований на умисне порушення процесуальних строків;
- члени Першої дисциплінарної палати ВРП при прийнятті рішення від 15 листопада 2019 року вийшли за межі поданих скарг та проводили перевірку постановленої ухвали, яка учасниками справи не оскаржувалась, оскільки адвокат Толкачов Д. І., який діє в інтересах ТОВ "Авіакомпанія Скайап", та народний депутат України ОСОБА_3 у своїх скаргах та доповненнях до них не оскаржували черговість розгляду суддею заяв, не піддавали сумніву ухвалу від 24 липня 2019 року про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача, Громадської організації "Комітет з питань захисту прав потерпілих від злочинів" (далі - ГО "Комітет з питань захисту прав потерпілих від злочинів") та прийняття до спільного розгляду з первісним позовом позову вказаної третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору;
- факт відкриття кримінального провадження, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань і здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні не є і за жодних обставин не можуть вважатися відомостями, що підтверджують наявність у поведінці судді ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку;
- не видається за можливе розглядати ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову у справі, яка не спричинила жодних наслідків для юридичної особи, її діяльності, економічних показників її діяльності та її матеріального становища, втручанням у її господарську діяльність, оскільки протягом усього строку дії ухвали Баришівського районного суду Київської області від 24 травня 2019 року про забезпечення позову у справі № 355/771/19 ТОВ "Авіакомпанія Скайап" вільно, безперешкодно та в повному обсязі здійснювало господарську діяльність. Жоден авіарейс компанії не був скасований чи затриманий внаслідок та/або з підстав існування вказаної ухвали;
- в оскаржуваному рішенні ВРП не навела, які саме негативні наслідки настали для ТОВ "Авіакомпанія Скайап", а також не обґрунтувала та не підтвердила відповідними доказами негативні наслідки, які б свідчили про підрив авторитету правосуддя в цілому, у зв`язку з постановленням згаданої ухвали;
- ВРП та її Дисциплінарна палата не встановили, що суддя ОСОБА_1 саме умисно при постановленні вказаної ухвали про забезпечення позову порушила норми процесуального права, а також те, що постановлення такої ухвали було складовою частиною узгоджених дій судді та позивачки, яка звернулася з клопотанням про вжиття заходів забезпечення позову. Не встановлено в яких саме діях судді наявний умисел на порушення норм процесуального права;
- ВРП та її Дисциплінарний орган не обґрунтували, чому немає підстав для застосування до судді більш м`якого виду дисциплінарного стягнення, ніж подання про звільнення з посади, з урахуванням того, що принцип пропорційності є обов`язковим при застосуванні дисциплінарного стягнення відносно судді;
- 24 грудня 2019 року при розгляді скарги судді Баришівського районного суду Київської області ОСОБА_1 на рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП від 15 листопада 2019 року № 3002/1дп/15-19 про притягнення до дисциплінарної відповідальності ВРП порушила порядок та процедуру розгляду скарги, оскільки протягом усього розгляду скарги на засіданні ВРП під час доповіді, обговорення та навіть під час голосування був присутній член Першої Дисциплінарної палати ВРП ОСОБА_5, який був доповідачем на засіданні вказаної Дисциплінарної палати 15 листопада 2019 року при прийнятті рішення про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Крім того, під час засідання ВРП до зали засідання заходив головуючий на засіданні Першої Дисциплінарної палати ВРП ОСОБА_8
7. На підставі наведеного ОСОБА_1 просить Велику Палату Верховного Суду при розгляді її справи врахувати практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), зокрема висновки у справах "Олександр Волков проти України", "Куликов та інші проти України" щодо порушення статей 6, 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) щодо звільнення суддів з аналогічних підстав, які не відповідали вимогам незалежності та неупередженості й суттєво вплинули на їхнє приватне життя.
8. 24 січня 2020 року до Великої Палати Верховного Суду надійшло доповнення до скарги, у якому ОСОБА_1 вказала, що суб`єктивна думка посадових осіб ВРП про виключну підсудність справи № 355/771/19 за частиною четвертою статті 30 ЦПК України є помилковою і не відповідає вимогам процесуального закону та фактичним обставинам справи, оскільки жодних доказів про наявність між сторонами спору з приводу виконання укладеного договору перевезення не було. Із позовної заяви можна зробити висновок про надходження до суду позову про захист прав споживачів, а тому суддя діяла відповідно до приписів частини п`ятої статті 28 ЦПК України, відтак жодної норми процесуального закону в цьому питанні на момент відкриття провадження у справі суддя не порушила.
9. На думку скаржниці, протиправним, неправдивим і таким, що не відповідає фактичним обставинам справи, є висновок ВРП про порушення ОСОБА_1 вимог пункту 4 частини першої статті 106 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 1402-VIII) з посиланням на те, що ОСОБА_1 при ухваленні рішення порушила права та основоположні свободи людини, що виявилося у втручанні в господарську діяльність відповідача, оскільки жодного пов`язування з будь-якою господарською діяльністю ця норма не передбачає, як не передбачає й будь-якого відношення до захисту прав юридичних осіб, які займаються комерційною або іншою підприємницькою діяльністю. Крім того, обов`язковою умовою для застосування цієї норми є наявність істотних негативних наслідків для людини, проте в матеріалах дисциплінарної справи немає жодних доказів того, що суддя ухвалювала рішення стосовно прав і свобод людини, а також про порушення нею конкретної норми закону, яке потягло негативні наслідки.
10. ОСОБА_1 також зазначила, що посилання ВРП на рішення суду апеляційної інстанції є безпідставним, оскільки відповідно до частини другої статті 106 Закону № 1402-VIII скасування або зміна судового рішення не має наслідком дисциплінарну відповідальність судді, який брав участь у його ухваленні.
11. Крім того, на порушення вимог частини п`ятої статті 34 Закону № 1798-VIII при ухваленні рішення стосовно ОСОБА_1 про відкриття дисциплінарної справи в Першій Дисциплінарній палаті брав участь член ВРП ОСОБА_4, який не був членом цієї Дисциплінарної палати, а був членом Другої Дисциплінарної палати ВРП. Крім того, ОСОБА_4 приймав участь у розгляді скарги ОСОБА_1 на рішення Першої Дисциплінарної палати про притягнення її до дисциплінарної відповідальності.
12. На переконання скаржниці, чинне законодавство не передбачає наявність одночасно двох дисциплінарних проступків судді в одному діянні та узагальнення фактів, які мають відношення до різних складів дисциплінарних проступків, однак Перша Дисциплінарна палата ВРП у своєму рішенні послалася на пункт 8 статті 109 Закону № 1402-VIII, переписавши підпункт 1 цієї статті, у якому зазначені два види дисциплінарного проступку судді: перший - вчинення істотного дисциплінарного проступку, а другий - грубе нехтування обов`язками судді, як визначається в пункті 9 цієї статті.
13. Такі доводи, на думку ОСОБА_1, є підставою для скасування рішення ВРП від 24 грудня 2019 року № 3628/0/15-19 про залишення без змін рішення її Першої Дисциплінарної палати від 15 листопада 2019 року № 3002/1дп/15-19.
14. 20 березня 2020 року до Великої Палати Верховного Суду надійшло доповнення № 2 до скарги, у якому ОСОБА_1 зазначила, що 11 березня 2020 року Конституційний Суд України у справі № 4-П/2020 прийняв рішення про неконституційність норм, викладених у частині першій статті 42, частині третій статті 47 та частині четвертій статті 48 Закону № 1798-VIII, які, на думку скаржниці, безпосередньо стосуються її прав, порушених відповідачем при здійсненні дисциплінарного провадження.
15. ОСОБА_1 додатково наголосила, що посилання ВРП на такі підстави притягнення судді ОСОБА_1 до відповідальності як порушення вимог статей 126 та 128 Повітряного кодексу України (далі - ПК України) є протиправним, оскільки вона не розглядала справу про відповідальність та не приймала жодного рішення про відповідальність відповідача у справі, а також ураховуючи, що ці норми не регламентують дії судді.
16. На думку скаржниці, приймаючи рішення у справі, ВРП діяла упереджено та необ`єктивно, ґрунтуючись виключно надуманими припущеннями, а не фактами, законом та доказами, оскільки рішення про відкриття дисциплінарного провадження було прийнято 19 липня 2019 року, а матеріали справи, які начебто стали підставою порушення провадження та притягнення ОСОБА_1 до відповідальності, були витребувані лише в жовтні 2019 року для попередньої перевірки.
17. ОСОБА_1 також зазначила, що рішення відповідача в листопаді 2019 року про притягнення її до відповідальності прийнято за межами строків дисциплінарного провадження, а тому є протиправним і нелегітимним. При цьому ухвала відповідача від 20 вересня 2019 року про продовження строків перевірки відсутня в реєстрі рішень, вона не направлялась скаржниці та про її існування не було відомо, а тому така ухвала не має юридичної сили, оскільки не відповідає вимогам статті 49 Закону № 1798-VIII.
18. Крім того, у своєму Рішенні у справі № 4-П/2020 Конституційний Суд України вказав, що питання дисциплінарного провадження та притягнення судді до дисциплінарної відповідальності мають узгоджуватися з конституційним принципом незалежності суддів. Дисциплінарна справа щодо судді має розглядатися з дотриманням розумних строків та застосуванням процедур, які повною мірою гарантують йому захист. Дисциплінарне провадження не повинне передбачати жодних оцінок судових рішень, оскільки такі рішення підлягають апеляційному перегляду, а також повинні існувати фільтри для розгляду безпідставних по суті скарг.
19. Отже, скаржниця вважає, що протиправні дії та рішення ВРП порушують не лише головні засади незалежності суддів, яка забезпечується суворим дотриманням особливого порядку притягнення суддів до відповідальності, але й порушують її цивільні права, захищені Конвенцією.
Позиція ВРП
20. 26 лютого 2020 року ВРП подала до Великої Палати Верховного Суду відзив на скаргу, у якому вказала, що: оскаржуване рішення ВРП прийнято повноважним складом та підписано всіма її членами, які брали участь у його ухваленні; суддю ОСОБА_1 було належним чином повідомлено про дату, час і місце розгляду скарги, зазначена інформація оприлюднена на офіційному вебсайті ВРП; у засіданні ВРП була присутня ОСОБА_1 та її представник - адвокат Чехонадський А. О., які підтримали доводи, викладені в скарзі судді на рішення Дисциплінарної палати; оскаржуване рішення ВРП також містить посилання на підстави та мотиви, з яких суддю ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності.
21. На думку ВРП, обґрунтованість рішення полягає не в тому, що воно має містити детальний письмовий опис обставин, зокрема всі висновки (відомості) наявні в дисциплінарному провадженні, або детальні пояснення особи, яка притягується до відповідальності, та їх спростування, а в тому, що такі обставини мають бути враховані при його прийнятті. Скарга судді ОСОБА_1 була прийнята ВРП, на засіданні якої було заслухано пояснення судді, а тому немає підстав вважати, що такі доводи не були враховані ВРП з мотивів їх детального (дослівного) невідображення в оскаржуваному рішенні.
22. ВРП також зазначила, що підставою притягнення судді ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності стали встановлені її Першою Дисциплінарною палатою обставини, які свідчать про те, що суддя ОСОБА_1 прийняла до провадження позовну заяву та розглянула заяву про забезпечення позову з порушенням правил територіальної юрисдикції. Дії судді ОСОБА_1, як вказала Дисциплінарна палата, містять ознаки істотного дисциплінарного проступку, оскільки суддя супереч вимогам статті 129 Конституції України та покладеним на суд завданням щодо здійснення судочинства на принципах верховенства права, на порушення вимог статей 48, 56 Закону № 1402-VIII, незважаючи на цілі, визначені статтями 2, 5 ЦПК України, грубо порушила обов`язки судді, а також порушила правила щодо юрисдикції, приписи статей 149-153, 260 ЦПК України, внаслідок чого вжила заходи забезпечення позову безпідставно та у спосіб, не передбачений законом, вийшла за межі наданих суду повноважень, чим допустила грубе порушення закону, втрутившись у господарську діяльність ТОВ "Авіакомпанія Скайап".
23. Стосовно тверджень скаржниці про те, що ВРП вийшла за межі своїх повноважень, надавши оцінку судовому рішенню на предмет дотримання вимог процесуального законодавства, ВРП зазначила, що мотивування оскаржуваного рішення ВРП та її дисциплінарного органу не стосується законності чи обґрунтованості прийнятої суддею ОСОБА_1 ухвали про відкриття провадження у справі № 355/771/19.
24. ВРП указала, що, застосовуючи такий захід забезпечення позову, як зупинення дії ліцензії на право провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів повітряним транспортом, суддя ОСОБА_1 фактично зупинила господарську діяльність ТОВ "Авіакомпанія Скайап", що є втручанням у діяльність товариства та заборонено законом, зокрема нормами ЦПК України, при вирішенні питання про наявність/відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.
25. Крім того, заяву про забезпечення позову суддя ОСОБА_1 розглянула в день її надходження з метою дотримання встановленого законом строку для розгляду такої заяви, однак, розглядаючи клопотання про скасування заходів забезпечення позову та заяву про роз`яснення ухвали про забезпечення позову, суддя не дотрималася визначених процесуальним законодавством строків (не пізніше п`яти днів з дня надходження та протягом десяти днів), хоча мала врахувати низку обставин, які можуть призвести до їх порушення.
26. Всупереч доводам ОСОБА_1 ВРП в оскаржуваному рішенні зазначила про те, що факт порушення стосовно неї кримінального провадження в рішенні Дисциплінарної палати не відображений, а тому під час прийняття рішення про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності не враховувався.
27. На переконання ВРП, оскаржуваним у справі рішенням не було порушено вимоги статті 8 Конвенції, оскільки таке рішення в повній мірі відповідає критеріям "якості закону".
28. У зв`язку з викладеним ВРП просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні скарги до ВРП повністю.
Рух скарги
29. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 20 січня 2020 року відкрила провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення ВРП від 24 грудня 2019 року № 3628/0/15-19 "Про залишення без змін рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 15 листопада 2019 року № 3002/1дп/15-19 про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Баришівського районного суду Київської області ОСОБА_1 ".
30. Суддя Великої Палати Верховного Суду ухвалою від 12 березня 2020 року призначив справу до розгляду в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на підставі положень частини третьої статті 344 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
31. У судовому засіданні 17 вересня 2020 року ОСОБА_1 та її представники підтримали скаргу та просили її задовольнити з викладених у ній підстав.
32. Представник ВРП у судовому засіданні просив відмовити ОСОБА_1 у задоволенні скарги.
Обставини, установлені матеріалами справи
33. Рішенням Київської обласної ради народних депутатів від 22 грудня 1992 року ОСОБА_1 обрана суддею Баришівського районного суду Київської області, Постановою Верховної Ради України від 20 березня 2003 року № 643-IV призначена на посаду судді цього суду безстроково.
34. 06 червня та 15 липня 2019 року до ВРП на дії судді Баришівського районного суду Київської області ОСОБА_1 під час здійснення правосуддя у справі № 355/771/19 надійшли дисциплінарні скарги адвоката Толкачова Д. І. в інтересах ТОВ "Авіакомпанія Скайап" та народного депутата України ОСОБА_3 відповідно.
35. Протоколом автоматизованого розподілу справи між членами ВРП вказані скарги передано члену Першої дисциплінарної палати ВРП ОСОБА_5 для проведення перевірки.
36. За результатами попередньої перевірки дисциплінарних скарг 16 липня 2019 року член Першої Дисциплінарної палати ВРП ОСОБА_5 запропонував відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Баришівського районного суду Київської області ОСОБА_1 .
37. Перша Дисциплінарна палата ВРП ухвалою від 19 липня 2019 року № 1904/1дп/15-19 відкрила дисциплінарну справу стосовно судді Баришівського районного суду Київської області ОСОБА_1 .
38. Рішенням від 15 листопада 2019 року № 3002/1дп/15-19 Перша Дисциплінарна палата ВРП притягнула до дисциплінарної відповідальності суддю Баришівського районного суду Київської області ОСОБА_1 та застосувала до неї дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.
39. Під час розгляду дисциплінарної справи Перша Дисциплінарна палата ВРП установила, що 24 травня 2019 року до Баришівського районного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_6 до ТОВ "Авіакомпанія Скайап" про захист прав споживачів, припинення дії, яка порушує право, та примусове виконання обов`язку в натурі.
40. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 24 травня 2019 року матеріали справи № 355/771/19 передано судді ОСОБА_1 .
41. Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 24 травня 2019 року, постановленою під головуванням судді ОСОБА_1, відкрито провадження у справі та призначено справу до підготовчого судового засідання у загальному позовному провадженні на 24 липня 2019 року (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 06 червня 2019 року).
42. Перша Дисциплінарна палата ВРП установила, що ОСОБА_6 звернулась до суду з указаним позовом, оскільки не була задоволена роботою перевізника - ТОВ "Авіакомпанія Скайап", вважала, що він неналежним чином виконує свої зобов`язання, зокрема щодо виконання польотів з перевезення пасажирів, та стверджувала, що пілоти авіакомпанії мають низький рівень підготовки, що в цілому впливає на рівень обслуговування та безпеку пасажирів, які користуються послугами цієї авіакомпанії.
43. Позивачка навела аргументи щодо територіальної юрисдикції цього позову. Зокрема, посилаючись на статті 27, 28 ЦПК України, ОСОБА_6 зазначила, що правовідносини, які виникли між нею та перевізником - ТОВ "Авіакомпанія Скайап", регулюються саме Законом України від 12 травня 1991 року № 1023-XII "Про захист прав споживачів" (далі - Закон № 1023-XII), а тому визначила територіальну юрисдикцію спору за загальними правилами.
44. У прохальній частині позовної заяви ОСОБА_6 висловила прохання припинити дії ТОВ "Авіакомпанія Скайап" щодо виконання польотів з перевезення пасажирів повітряним транспортом, які несуть загрозу життю та здоров`ю пасажирів і порушують права позивачки на якісну продукцію та обслуговування, а також зобов`язати відповідача утримуватись від вчинення дій, які порушують умови ліцензії на право провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів.
45. Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань адреса місцезнаходження перевізника - ТОВ "Авіакомпанія Скайап" - місто Київ, Харківське шосе, 201-203, літера "2-А".
46. Дисциплінарна палата ВРП указала, що суддя ОСОБА_1 не перевірила позовну заяву ОСОБА_6 на відповідність вимогам, визначеним § 3 "Територіальна юрисдикція (підсудність)" ЦПК України (статті 27-30), та не виконала вимог частин першої, третьої статті 31 цього Кодексу.
47. Перша Дисциплінарна палата ВРП також установила, що одночасно з позовною заявою надійшла заява ОСОБА_6 про забезпечення позову шляхом зупинення дії ліцензії на провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів повітряним транспортом та заборони ТОВ "Авіакомпанія Скайап" до вирішення спору по суті здійснювати господарську діяльність з перевезення пасажирів повітряним транспортом.
48. Баришівський районний суд Київської області під головуванням судді ОСОБА_1 ухвалою від 24 травня 2019 року заяву про забезпечення позову задовольнив частково: зупинив дію ліцензії на право провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів повітряним транспортом, виданої ТОВ "Авіакомпанія Скайап" на підставі наказу Державної авіаційної служби України (далі - Державіаслужба) від 18 травня 2018 року № 454 "Про прийняття рішення про видачу ліцензії з перевезення пасажирів повітряним транспортом", до вирішення цього позову по суті.
49. Суд дійшов висновку, що застосування такого заходу забезпечення позову зменшить ризик порушення прав громадян - споживачів унаслідок неналежної діяльності авіакомпанії до закінчення розгляду справи щодо виконання польотів з перевезення пасажирів повітряним транспортом, які несуть загрозу життю та здоров`ю пасажирів і порушують їхні конституційні права. Крім того, в ухвалі зазначено, що вжиття судом такого заходу забезпечення позову не вплине на можливість реалізації товариством своєї діяльності на підставі ліцензії після розгляду справи по суті. Застосований захід забезпечення позову, на думку суду, має тимчасовий характер, не скасовує чинності ліцензії, не змінює обсягу прав та обов`язків сторін у спорі та не є втручанням у діяльність відповідача, а лише запровадить дії, які дадуть змогу створити належні умови для запобігання перешкодам у виконанні рішення суду в разі задоволення позовних вимог та усунути зазначені недоліки в наданні послуг до вирішення спору по суті.
50. Перша Дисциплінарна палата ВРП указала, що, застосовуючи такий захід забезпечення позову, як зупинення дії ліцензії, суддя ОСОБА_1 фактично зупинила господарську діяльність ТОВ "Авіакомпанія Скайап", що під час вирішення питання про наявність/відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову є втручанням у діяльність товариства та заборонено законом, зокрема нормами ЦПК України.
51. 05 червня 2019 року до Баришівського районного суду Київської області надійшли заяви ТОВ "Авіакомпанія Скайап" про скасування заходів забезпечення позову та про роз`яснення ухвали суду від 24 травня 2019 року, а 25 червня 2019 року - заява ОСОБА_6 про відмову від позову. Вказані заяви на час розгляду дисциплінарної справи суддею ОСОБА_1 не розглянуті.
52. Відповідно до довідки про рух справи, наданої головою Баришівського районного суду Київської області, заяви про скасування заходів забезпечення позову та про роз`яснення ухвали суду суддею були призначені до розгляду на 24 липня 2019 року, проте зняті з розгляду, оскільки 24 липня 2019 року цивільна справа № 355/771/19 направлена до Київського апеляційного суду на запит цього суду.
53. Водночас 23 липня 2019 року до Баришівського районного суду Київської області надійшла заява ГО "Комітет з питань захисту прав потерпілих від злочинів" про вступ у справу як третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні ОСОБА_6, яка 24 липня 2019 року була розглянута суддею ОСОБА_1 та задоволена, про що суддя постановила ухвалу.
54. З урахуванням черговості надходження заяв від учасників судового процесу у цивільній справі № 355/771/19 (до направлення її 24 липня 2019 року до Київського апеляційного суду) Перша Дисциплінарна палата ВРП установила, що суддя ОСОБА_1 вибірково здійснювала розгляд таких заяв (на власний розсуд), без дотримання вимог ЦПК України.
55. Перша Дисциплінарна палата ВРП також установила, що постановою Київського апеляційного суду від 25 вересня 2019 року ухвалу Баришівського районного суду Київської області від 24 травня 2019 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким відмовлено повністю в задоволенні заяви про забезпечення позову.
56. За наслідками розгляду дисциплінарної справи Перша Дисциплінарна палата ВРП дійшла висновку, що суддя Баришівського районного суду Київської області ОСОБА_1 прийняла до провадження позовну заяву та розглянула заяву про забезпечення позову з порушенням правил щодо територіальної юрисдикції.
57. За висновками дисциплінарного органу, дії судді Баришівського районного суду Київської області ОСОБА_1 містять ознаки істотного дисциплінарного проступку, оскільки суддя: всупереч вимогам статті 129 Конституції України та покладеним на суд завданням щодо здійснення судочинства на принципах верховенства права, на порушення вимог статей 48, 56 Закону № 1402-VIII, незважаючи на цілі, визначені статтями 2, 5 ЦПК України, грубо порушила обов`язки судді, а також порушила правила щодо юрисдикції, приписи статей 149-153, 260 ЦПК України, внаслідок чого вжила заходи забезпечення позову безпідставно та у спосіб, не передбачений законом, вийшла за межі наданих суду повноважень; не дотрималась вимог статті 19 Конституції України, оскільки діяла не в межах та не у спосіб, передбачений законодавством, перебрала на себе повноваження інших державних органів, чим допустила грубе порушення закону, втрутившись у господарську діяльність ТОВ "Авіакомпанія Скайап".
58. Перша Дисциплінарна палата кваліфікувала дії судді ОСОБА_1 як дисциплінарні проступки, передбачені підпунктом "а" пункту 1 та пунктом 4 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII, а саме умисне або внаслідок недбалості істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків або призвело до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду, а також умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків. Водночас ці дії судді є підставою для встановлення факту вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку в розумінні частини дев`ятої статті 109 Закону № 1402-VIII.
59. 22 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернулася до ВРП зі скаргою на рішення її Першої Дисциплінарної палати від 15 листопада 2019 року № 3002/1дп/15-19.
60. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами ВРП від 22 листопада 2019 року доповідачем за цією скаргою визначено члена ВРП ОСОБА_7
61. За результатами перевірки відомостей, наведених у скарзі, член ВРП ОСОБА_7 склав висновок від 10 грудня 2019 року про відсутність підстав для скасування рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП.
62. Розглянувши скаргу ОСОБА_1, ВРП прийняла рішення від 24 грудня 2019 року № 3628/0/15-19 про залишення без змін рішення її Першої Дисциплінарної палати від 15 листопада 2019 року № 3002/1дп/15-19 про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Баришівського районного суду Київської області ОСОБА_1 .
63. При ухваленні оскаржуваного рішення ВРП виходила з того, що:
- її Перша Дисциплінарна палата в рішенні від 15 листопада 2019 року № 3002/1дп/15-19 дала оцінку процесуальним діям судді ОСОБА_1 під час постановлення ухвали про відкриття провадження у справі № 355/771/19. При цьому мотивування вказаного рішення дисциплінарного органу не стосується законності чи обґрунтованості постановленої суддею ухвали;
- ухвалу про забезпечення позову суддя ОСОБА_1 постановила в день надходження заяви про забезпечення позову з метою дотримання встановленого законом строку для розгляду такої заяви (що у вину судді не ставиться), однак, розглядаючи клопотання про скасування заходів забезпечення позову та заяву про роз`яснення ухвали про забезпечення позову, суддя не дотрималася визначених процесуальним законодавством строків (не пізніше п`яти днів з дня надходження та протягом десяти днів відповідно), хоча мала врахувати низку обставин, які можуть призвести до порушення цих строків. У розрізі розгляду клопотання відповідача такими обставинами були: передання клопотання судді через два дні після надходження до суду; наступні два вихідні дні, в один із яких - 09 червня 2019 року (неділя) закінчувався строк розгляду клопотання; щорічна відпустка судді тощо. При цьому навантаження судді ОСОБА_1 не вплинуло на розгляд заяви позивача про забезпечення позову та заяви ГО "Комітет з питань захисту прав потерпілих від злочинів" про вступ у справу як третьої особи, однак, згідно з поясненнями судді стало однією з причин нерозгляду клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову та його заяви про роз`яснення ухвали про вжиття заходів забезпечення позову;
- ненастання для ТОВ "Авіакомпанія Скайап" негативних наслідків через постановлення суддею ОСОБА_1 ухвали про забезпечення позову не пов`язане із діями судді щодо відвернення цих наслідків.
64. ВРП погодилась з висновками її Першої Дисциплінарної палати про те, що суддя ОСОБА_1 під час розгляду справи № 355/771/19 допустила порушення чітких, зрозумілих за змістом імперативних норм процесуального законодавства, які регулюють питання виключної підсудності цивільних справ та вжиття заходів забезпечення позову й не допускають розширеного тлумачення чи можливості застосування альтернативних норм, а тому допущені суддею порушення не є простою суддівською помилкою.
65. За висновком ВРП, з огляду на характер грубих порушень, допущених суддею ОСОБА_1, які свідчать про необ`єктивне та несправедливе здійснення правосуддя, навіть з урахуванням особи судді, її позитивної характеристики, значного стажу роботи на посаді судді, висновок дисциплінарного органу про застосування до судді дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення її з посади є пропорційним вчиненому дисциплінарному проступку і відповідає вимогам статті 109 Закону № 1402-VIII та статті 50 Закону № 1798-VIII.
ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновків ВРП та аргументів скаржника
66. Статтею 131 Конституції України визначено, що в Україні діє ВРП, яка, серед іншого, розглядає скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора.
67. З метою усунення прогалин у національному законодавстві, на які звернув увагу ЄСПЛ у рішенні від 09 січня 2013 року у справі "Олександр Волков проти України", Верховна Рада України прийняла Закон № 1798-VIII, який визначає статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності ВРП.
68. Статтею 1 цього Закону передбачено, що ВРП є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів.