У Х В А Л А
22 вересня 2020 року
м. Київ
Справа № 127/18513/18
Провадження № 14-145цс20
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Ситнік О. М.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
перевірила дотримання порядку передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду
цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Міністерство юстиції України, про стягнення грошової допомоги у зв`язку із захворюванням, отриманим під час проходження служби в органах внутрішніх справ,
за касаційними скаргами Міністерства юстиції України на постанову Вінницького апеляційного суду від 19 березня 2019 року в складі колегії суддів Стадника І. М., Войтка Ю. Б., Міхасішина І. В., рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 05 квітня 2019 року в складі судді Ан О. В. та постанову Вінницького апеляційного суду від 30 травня 2019 року в складі колегії суддів Якименко М. М., Ковальчука О. В., Сала Т. Б.,
УСТАНОВИЛА:
У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України, в якому просив стягнути 130 100 грн одноразової допомоги у зв`язку із захворюванням, яке отримав під час проходження служби в органах внутрішніх справ, що призвело до встановлення йому ІІ групи інвалідності.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що він проходив службу в Державній кримінально-виконавчій службі України в Хмельницькій області.
Звільнений зі служби 22 липня 2015 року відповідно до підпункту "б"
пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 року № 114, у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності через захворювання, пов`язане з виконанням службових обов`язків та проходженням служби.
Йому виплачено одноразову грошову допомогу у розмірі 206 700 грн згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року № 707 "Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції".
24 липня 2017 року при проходженні переогляду позивача і відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності у зв`язку із захворюванням, пов`язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Посилався на пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня
2015 року № 850 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції", яким передбачено, що якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
Вважав, що оскільки йому протягом двох років встановлено вищу групу інвалідності, він має право на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі.
06 вересня 2017 року комісією Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України з розгляду питань щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення або інвалідності осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України прийнято рішення про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги.
Зазначав, що постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2018 року, визнано протиправним рішення Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги та зобов`язано Центрально-Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 і прийняти рішення щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із захворюванням, що призвело до встановлення ІІ групи інвалідності, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції".
Однак до цього часу вказані кошти позивачу відповідачем не виплачені. Вважав, що між ним та відповідачем існує цивільний спір, адже між сторонами існує спір про відшкодування майнової шкоди.
04 лютого 2019 року ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області закрито провадження у справі.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції керувався тим, що позивач ОСОБА_1 є стягувачем в адміністративній справі і звертався із заявою про примусове виконання виконавчого листа, виданого 06 листопада
2017 року Хмельницьким окружним адміністративним судом, за яким головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Сінгаєвською О. М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, а 16 листопада 2017 року - постанову про закінчення виконавчого провадження
ВП № 55096213.
Суд першої інстанції вважав, що позивач мав звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо рішенням, дією чи бездіяльністю органу державної виконавчої служби чи її посадової особи було порушено його права, свободи чи інтереси.
19 березня 2019 року постановою Вінницького апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 04 лютого 2019 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Суд апеляційної інстанції керувався тим, що ОСОБА_1 не є стягувачем у виконавчому провадженні, не оскаржує рішення державного виконавця. Він звернувся за захистом свого цивільного права, яке виникло у результаті виконання рішення адміністративного суду.
05 квітня 2019 року рішенням Вінницького міського суду Вінницької області, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 30 травня
2019 року, позов задоволено. Стягнуто з Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 130 100 грн одноразової грошової допомоги.
25 квітня 2019 року Міністерство юстиції України подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Вінницького апеляційного суду від 19 березня 2019 року.
26 червня 2019 року Міністерство юстиції України подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від
05 квітня 2019 року та постанову Вінницького апеляційного суду від
30 травня 2019 року.
У касаційних скаргах зазначено, що вказаний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки позовні вимоги пов`язані з отриманням позивачем захворювання, пов`язаного з проходженням публічної служби, у результаті чого йому встановлено ІІ групу інвалідності, та стосується стягнення соціальної виплати - одноразової допомоги у зв`язку із встановленням вищої групи інвалідності.