Постанова
Іменем України
15 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 490/1536/18
провадження № 61-28341св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Яремка В. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, Управління комунального майна Миколаївської міської ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Камінського Валерія Івановича на постанову Апеляційного суду Миколаївської області від 10 квітня 2018 року у складі колегії суддів: Шаманської Н. О., Данилової О. О., Коломієць В. В., та ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 10 квітня 2018 року у складі колегії суддів:Шаманської Н. О., Данилової О. О., Коломієць В. В.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог та рішень судів
У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Управління комунального майна Миколаївської міської ради про визнання приватизації недійсною.
У березні 2018 року ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову, у якій просив накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1, заборонивши здійснення будь-яких угод, пов`язаних з її відчуженням, до розгляду справи по суті, посилаючись на те, що існує реальна загроза істотно ускладнити ефективний захист та поновлення його порушених прав та інтересів.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 03 березня 2017 року відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що заявником не наведено належним чином обґрунтованих доводів та не надано доказів того, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення.
Постановою Апеляційного суду Миколаївської області від 10 квітня 2018 року ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 03 березня 2017 року скасовано, ухвалено нове рішення про задоволення заяви про забезпечення позову.
Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 .
Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення заяви, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідачі на даний час є власниками спірної квартири, а тому не обмежені у відчуженні квартири іншій особі, тоді як предметом спору є захист права позивача на проживання та приватизацію спірної квартири, тому спір між сторонами є реальним.
У квітні 2018 року представник ОСОБА_2, ОСОБА_3 - адвокат Камінський В. І. звернувся до апеляційного суду з клопотанням про зустрічне забезпечення позову.
Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 10 квітня 2018 року клопотання про застосування заходів зустрічного забезпечення повернуто заявнику без розгляду.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що питання щодо зустрічного забезпечення не входить до компетенції апеляційного суду, таке підлягає вирішенню судом, яким розглядалася заява про забезпечення позову, тобто місцевим судом.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників
У квітні 2018 року представник ОСОБА_2 - адвокат Камінський В. І. звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просив постанову Апеляційного суду Миколаївської області від 10 квітня 2018 року скасувати, ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 03 березня 2017 року залишити в силі. Ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 10 квітня 2018 року скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення заяви про застосування заходів зустрічного забезпечення.
Касаційна скарга мотивована тим, що позовні вимоги є безпідставними, позивач звертаючись до суду з аналогічними позовними вимогами та вимагаючи забезпечення позову, фактично зловживає своїм правом, чим позбавляє відповідачів їх законного права власності на майно. Ухвала Апеляційного суду Миколаївської області від 10 квітня 2018 року постановлена з порушенням норм процесуального прав та підлягає скасуванню, оскільки суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення, якщо позивач не має зареєстрованого місця проживання чи місцезнаходження на території України.
У червні 2018 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_1 , у якому він просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані постанову та ухвалу апеляційного суду - без змін.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 30 травня 2018 рокувідкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).
Касаційна скарга у цій справі подана у квітні 2018 року, а тому вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-ІХ.
Відповідно до частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі - у редакції до набрання чинності Законом № 460-IX) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою та підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Щодо оскарження ухвали Апеляційного суду Миколаївської області від 10 квітня 2018 року
Апеляційний суд установив, що у провадженні апеляційного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Управління комунального майна Миколаївської міської ради про визнання приватизації недійсною, за апеляційної скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 03 березня 2017 рокупро забезпечення позову.
Із заявою про забезпечення позову у цій справі ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції. Предметом апеляційного розгляду є ухвала місцевого суду щодо забезпечення позову, постановлена за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 .