Постанова
Іменем України
15 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 483/812/19
провадження № 61-20774св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Яремка В. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Чернієнка Сергія Анатолійовича на рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 22 серпня 2019 року у складі судді Шевиріної Т. Д. та постанову Миколаївського апеляційного суду від 17 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Царюк Л. М., Прокопчук Л. М., Самчишиної Н. В.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог та рішень судів
У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та визнання за нею права власності на транспортні засоби: Mercedes-Benz Sprinter 313CDI 2148, 2005 року, № двигуна НОМЕР_1, № кузова НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_3 ; Богдан А-091 4590, 2003 року, № двигуна НОМЕР_4, № кузова НОМЕР_5, реєстраційний номер НОМЕР_6 ; визнання за відповідачем права власності на транспортні засоби: Mercedes-Benz 311CDI 2151, 2002 року, № двигуна НОМЕР_7, № кузова НОМЕР_8, реєстраційний номер НОМЕР_9 ; Mercedes-Benz 814 4250, 2000 року, № двигуна НОМЕР_10, № шасі НОМЕР_11, реєстраційний номер НОМЕР_12 .
17 липня 2019 року позивач змінила предмет позову та просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь компенсацію 1/2 частини вартості спірних транспортних засобів у розмірі 424 585 грн.
На обґрунтування позову посилалася на те, що вони з ОСОБА_2, перебуваючи у зареєстрованому шлюбі, набули право власності на спірні транспортні засоби, проте після розірвання шлюбу згоди щодо їх поділу не досягли. Під час розгляду справи їй стало відомо, що відповідач без її згоди відчужив спільно набуті транспортні засоби своїй матері ОСОБА_3, у зв`язку з чим вона просить стягнути з відповідача половину вартості автомобілів.
Рішенням Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 22 серпня 2019 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію 1/2 частини ринкової вартості транспортних засобів у розмірі 424 585 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що частки сторін у спільно набутому майні є рівними, оскільки сторони не заперечували того факту, що за час спільного проживання вони обидва працювали, дбали про родину та придбали транспортні засоби в інтересах сім`ї, а також, що жодна зі сторін не надала доказів на підтвердження обставин, що можуть вплинути на зміну часток у праві спільної сумісної власності подружжя. Вирішуючи спір щодо вартості спірних автомобілів, суд першої інстанції зазначив, що позивач вжила всіх можливих заходів для доведення дійсної вартості транспортних засобів, тоді як відповідач, маючи реальний доступ до автомобілів (так як відчужив їх своїй матері), не надав жодного доказу, який би спростував заявлену позивачем ринкову вартість автомобілів. Крім того, зазначена відповідачем вартість чотирьох автомобілів у розмірі 40 000 грн є договірною, а не дійсною ринковою вартістю транспортних засобів. З урахуванням наведеного, а також того факту, що позивач свій процесуальний обов`язок доказування виконала - надала суду докази, що підтверджують орієнтовну ринкову вартість транспортних засобів (витяги з веб-сайту з продажу автомобілів), а також середньостатистичну ринкову вартість автомобілів конкретної марки, моделі та характеристик (звіти про оцінку), а відповідач жодного доказу на підтвердження іншого не надав, суд першої дійшов висновку про задоволення позову.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 17 жовтня 2019 року рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 22 серпня 2019 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що обґрунтовуючи вартість транспортних засобів, позивач посилалася на звіти експерта автотоварознавця ОСОБА_4 від 10 липня 2019 року, згідно з якими вартість автомобілів досліджувалась відповідно до наданих реєстраційних документів. Відповідач, заперечуючи проти зазначених товарознавчих досліджень, не скористався своїм правом щодо надання інших доказів на спростування визначеного розміру вартості автомобілів та підтвердження іншої їх вартості, а також правом ініціювання перед судом призначення відповідної експертизи для з`ясування таких обставин. Отже, суд першої інстанції при визначенні вартості рухомого майна обґрунтовано виходив з висновків товарознавчого дослідження, наданих позивачем.
Додатковим рішенням Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 20 листопада 2019 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 4 245,85 грн витрат зі сплати судового збору.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників
У листопаді 2019 року представник ОСОБА_2 - адвокат Чернієнко С. А. звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що відповідач не заперечує, що за законом з нього на користь позивача підлягає стягненню 1/2 частини вартості спірних транспортних засобів, проте він не погоджується з тим, що вартість зазначених автомобілів становить 849 179 грн, а відповідно, не погоджується, що з нього на користь позивача має бути стягнуто половину такої вартості (424 585 грн). Суд першої інстанції при визначенні розміру грошової компенсації 1/2 частини спірного майна неправильно застосував норми матеріального права, що полягало у неправильному тлумаченні пункту 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства про розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", оскільки суд визначив компенсацію виходячи не з ринкової (дійсної) вартості саме спірних транспортних засобів (без урахування їх комплектності, укомплектованості, технічного стану, наявності чи відсутності пошкоджень, обсягу і характеру таких пошкоджень тощо). Крім того, звіти експерта автотоварознавця ОСОБА_4 щодо визначення вартості спірних автомобілів не є належними доказами, оскільки експерт проводив оцінку транспортних засобів без їх технічного огляду. Тому суд першої інстанції встановив обставини, що мають суттєве значення на підставі недопустимих доказів. На підтвердження зазначеного заявник посилається на постанову Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 487/4377/17.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 02 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).
Касаційна скарга у цій справі подана у листопаді 2019 року, а тому вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-ІХ.
Відповідно до частини першої статті 401 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) попередній розгляд справи проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі - у редакції до набрання чинності Законом № 460-IX) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою та підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Суди встановили, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 25 січня 2003 року до 25 жовтня 2018 року.
За період спільного проживання набули у власність такі транспортні засоби: Mercedes-Benz Sprinter 313CDI 2148, 2005 року випуску, № двигуна НОМЕР_1, № кузова НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_3 ; Богдан А-091 4590, 2003 року випуску, № двигуна НОМЕР_4, № кузова НОМЕР_5, реєстраційний номер НОМЕР_6 ; Mercedes-Benz 311CDI 2151, 2002 року випуску, № двигуна НОМЕР_7, № кузова НОМЕР_8, реєстраційний номер НОМЕР_9 ; Mercedes-Benz 814 4250, 2000 року випуску, № двигуна НОМЕР_10, № шасі НОМЕР_11, реєстраційний номер НОМЕР_12 .