Постанова
Іменем України
15 жовтня 2020 року
м. Київ
справа 711/5092/17
провадження № 61-47262св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Кузнєцова В. О.,
учасники справи:
позивач - приватне акціонерне товариство "Черкаський шовковий комбінат",
відповідач - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
третя особа - Дочірнє підприємство "Ремонтно-експлуатаційне управління Черкаського шовкового комбінату приватного акціонерного товариства "Черкаський шовковий комбінат",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Черкаський шовковий комбінат" на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19 квітня 2018 року у складі судді Демчика Р. В. та постанову апеляційного суду Черкаської області від 16 жовтня 2018 року у складі колегії суддів: Гончар Н. І., Сіренка Ю. В., Новікова О. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2017 року приватне акціонерне товариство "Черкаський шовковий комбінат" (далі - ПрАТ "Черкаський шовковий комбінат") звернулося до відповідачів з позовом про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням.
Позов мотивовано тим, що ПрАТ "Черкаський шовковий комбінат" є власником цілісного майнового комплексу на підставі договору купівлі-продажу № 3-5951 від 29 листопада 1993 року, затвердженого Першою державною нотаріальною конторою м. Черкаси та акту прийому передачі від 09 лютого 1994 року.
ОСОБА_5 з 21 липня 1986 року по 27 липня 2005 року працювала в АТЗТ "Черкаський шовковий комбінат" та звільнена за згодою сторін на підставі пункту першого статті 36 КЗпП України.
На підставі розпорядження адміністрації АТЗТ "Черкаський шовковий комбінат" від 01 липня 1993 року ОСОБА_6 та членам її сім`ї ( ОСОБА_7, ОСОБА_8 ) надана для проживання кімната АДРЕСА_1 . На вселення в дану кімнату був виданий ордер, оскільки ОСОБА_5 була працівником комбінату.
В подальшому розпорядженням № 206 від 12 липня 2000 року адміністрацією АТЗТ "Черкаський шовковий комбінат" надано дозвіл на вселення сім`ї відповідача в кім. АДРЕСА_2 . Сім`я ОСОБА_9 була відразу перереєстрована в дану кімнату, де зареєстрована і по даний час.
Крім того, наймачем кімнати № НОМЕР_1 в гуртожитку є ОСОБА_10, що підтверджується розпорядженням Черкаського шовкового комбінату за № 359 від 15 березня 2004 року. З 2003 року ОСОБА_10 проживає та зареєстрована в кімнаті АДРЕСА_2 разом зі своєю дочкою ОСОБА_11 та онукою ОСОБА_12, сплачує за житлово-комунальні послуги. Разом з її родиною в даній кімнаті зареєстровані, але не проживають з 2003 року, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . Особисті речі та майно сім`ї ОСОБА_9 в кімнаті № НОМЕР_1 відсутні. Даний факт підтверджується актом обстеження житлових умов від 22 листопада 2016 року, довідкою № 219 від 24 листопада 2016 року та актом від 10 червня 2013 року.
Факт самовільного зайняття кімнат в гуртожитку АДРЕСА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_4 сім`єю ОСОБА_9 підтверджується актом від 01 липня 2003 року та актом від 19 липня 2007 року про те, що сім`я ОСОБА_9 проживає в цих кімнатах з 2004 року (у період 2003 року було зроблено самовільне перепланування боксу та душу) без дозволу адміністрації АТЗТ "Черкаський шовковий комбінат".
Отже на час звернення до суду відповідачі в кімнаті № 37 не проживають без поважних причин та вибули з неї добровільно на інше місце проживання.
Уточнивши позовні вимоги в ході розгляду справи та посилаючись на статті 71, 72, 107 ЖК України, позивач просив визнати відповідачів такими, що втратили право користування кімнатою АДРЕСА_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19 квітня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі не проживали у спірному житлі з поважних причин, а саме: у зв`язку з тим, що у кімнаті № НОМЕР_1 площею 11,4 кв. м зареєстровано 7 осіб, що об`єктивно унеможливлює їх спільне проживання на цій площі, заяви ОСОБА_2 щодо перереєстрації у кімнати № НОМЕР_2 гуртожитку залишені директором ДП "РЕУ ЧШК" без реагування. Крім того, при зверненні з вказаним позовом позивач послався на статтю 71 та статтю 107 ЖК України, проте суд може визнати особу такою, що втратила право користування жилим приміщенням лише з однієї підстави, передбаченої або статтею 71, або статтю 107 ЖК України.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою апеляційного суду Черкаської області від 16 жовтня 2018 року апеляційну скаргу ПрАТ "Черкаський шовковий комбінат" залишено без задоволення, а рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19 квітня 2018 року - без змін.
Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову, оскільки відповідачі з об`єктивних причин не мали змоги проживати в № 37 гуртожитку. Разом з тим, встановлення поважності причин не проживання у житлі понад шість місяців є основною умовою застосування статті 71 ЖК України. Крім того апеляційний суд погодився з позицією районного суду щодо недоведення факту вибуття відповідачами на інше постійне місце проживання. Будь-яких документальних підтверджень наявності у відповідачів постійного місця проживання в матеріалах справи не міститься.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У листопаді 2018 року ПрАТ "Черкаський шовковий комбінат" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували, що відповідачі в кімнаті АДРЕСА_5 не проживають без поважних причин та вибули з неї добровільно на інше місце проживання в 2003 році, і на підтвердження вибуття суд може брати до уваги будь-які фактичні дані, які свідчать про обрання стороною іншого постійного місця проживання. Судами залишена поза увагою уточнююча позовна заява позивача. Крім того, суди вийшли за межі предмета спору та в рішенні встановили факт поважності пропуску строку не проживання відповідачів у гуртожитку понад 6 місяців, хоча із зустрічним позовом відповідачі не зверталися.
Відзив до суду касаційної інстанції не поданий
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 30 листопада 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано справу № 711/5092/17 з Придніпровського районного суду м. Черкаси.
У грудні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ПрАТ "Черкаський шовковий комбінат" є балансоутримувачем гуртожитку, що розташований за адресою: АДРЕСА_6 .
Згідно з розпорядженням № 206 від 12 липня 2000 року АТЗТ "Черкаський шовковий комбінат" ОСОБА_6 поселено в гуртожиток по АДРЕСА_7 .
Згідно з розпорядженням № 359 від 15 березня 2004 року АТЗТ "Черкаський шовковий комбінат" ОСОБА_10 поселено в гуртожиток по АДРЕСА_7 .
Як вбачається з довідки ДП РЕУ "Черкаський шовковий комбінат" № 219 від 24 листопада 2016 року, ОСОБА_10 дійсно зареєстрована по АДРЕСА_7 . Разом з нею зареєстровані: дочка - ОСОБА_11, внучка - ОСОБА_12, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 фактично проживають за вищезазначеною адресою ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 .
З акта обстеження житлових умов від 22 листопада 2016 року, що затверджений директором ДП "РЕУ-ЧШК" вбачається, що в кімнаті № НОМЕР_1 в гуртожитку по АДРЕСА_8 проживає та сплачує за житлово-комунальні послуги ОСОБА_10 . В кімнаті знаходяться особисті речі ОСОБА_10 . Встановлено, що громадянка ОСОБА_2 та її сім`я, які зареєстровані в кімнаті № НОМЕР_1 по АДРЕСА_8 не проживають в даній кімнаті з 2003 року по теперішній час. Особисті речі і майно гр. ОСОБА_2 та її сім`ї в кімнаті № НОМЕР_1 відсутні.
Як вбачається з акта від 10 червня 2013 року, затвердженого директором ДП "РЕУ-ЧШК", ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 не проживають в кімнаті АДРЕСА_2 з 2003 року. За останні шість місяців ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 були відсутні, особистих речей і майна в кімнаті № НОМЕР_1 не має. На підприємстві не працюють, за житлово-комунальні послуги не сплачують.
У липні 2003 року з дозволу і допомоги коменданта гуртожитку проведено переселення мешканців гуртожитку в результаті чого сім`я ОСОБА_2 переселилася в кімнати гуртожитку №№ НОМЕР_3 - НОМЕР_4 .
З акта від 19 липня 2007 року вбачається, що сім`я ОСОБА_2 проживає в кімнатах № НОМЕР_2 з 2004 року. За період проживання в цих кімнатах сім`я ОСОБА_2 не повністю сплачує за проживання в гуртожитку.
Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 18 травня 2017 року встановлено, що в спірній кімнаті № НОМЕР_1 площею 11,4 кв. м зареєстровано 7 осіб, що унеможливлює їх спільне проживання на цій площі. Тоді як, наказом ДП "РЕУ ЧШК" № 47 від 01 серпня 2003 року визначено, що кількість ліжко-місць в кімнаті визначається площею кімнати поділеної на 6 кв. м.
ОСОБА_2 неодноразово (20 травня 2005 року, 21 липня 2005 року, 15 березня 2006 року, 25 квітня 2007 року) зверталася до директора ДП "РЕУ ЧШК" з проханням перереєструвати її та членів її родини в кімнатах № НОМЕР_2 гуртожитку. Вказані звернення залишені без належного реагування.
У період із травня 2003 року по червень 2017 року ДП "РЕУ ЧШК" здійснюється нарахування та облік вартості оплати за житло з розрахунку використання ОСОБА_2 трьох кімнат № № 41-43, що підтверджується відповідною обліковою відомістю.
Мотивувальна частина
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.