Постанова
Іменем України
15 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 463/1056/16-ц
провадження № 61-21927св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Кузнєцова В. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, правонаступником якої є ОСОБА_3, приватний нотаріус Грищенко Наталі Олександрівна,
третя особа - Львівська місцева прокуратура № 1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником - адвокатом Гривняком Володимиром Мирославовичем, на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 22 січня 2018 року в складі судді Шеремети Г. І. та постанову Львівського апеляційного суду від 21 жовтня 2019 року в складі колегії суддів: Шеремети Н. О., Крайник Н. П., Цяцяка Р. П.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, приватного нотаріуса Грищенко Н. О., який в ході розгляду справи уточнила, та остаточно просила:
- визнати недійсною та скасувати довіреність, посвідчену приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Грищенко Н. О. від 04 грудня 2014 року, зареєстровану в реєстрі за № 3582, видану ОСОБА_2 на представлення її прав та інтересів;
- скасувати відомості в Єдиному реєстрі довіреностей про видачу ОСОБА_2 довіреності від 04 грудня 2014 року, зареєстровану в реєстрі за № 3582.
Позов мотивований тим, що в провадженні Личаківського відділу державної виконавчої служби перебуває виконавче провадження № 44040991 про стягнення з неї на користь відповідача 476 122 грн вартості отриманого за договором майна.
04 грудня 2014 року ОСОБА_2 видана довіреність на вісьмох осіб для представлення її інтересів, посвідчену приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Грищенко Н. О., та зареєстровану в реєстрі за № 3582.
На підставі вказаної довіреності в рахунок погашення заборгованості в розмірі 476 122 грн постановою державного виконавця від 29 січня 2016 року передано стягувачу у виконавчому провадженні № 44040991 нереалізоване майно боржника.
Позивач вказувала, що відповідач не могла видати оспорювану довіреність, оскільки під час судового процесу жодного разу не цікавилась його розглядом.
Крім того, посилаючись на те, що в довіреності від 04 грудня 2014 року відсутній підпис ОСОБА_2, яка, на думку позивача, давно померла, оскільки знята з реєстрації за місцем свого проживання, ОСОБА_1 просила задовольнити позовні вимоги.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 22 січня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції, витребувавши відповідні докази, виходив з того, що відсутні відомості про смерть відповідача, а зняття останньої з реєстрації не пов`язане з її смертю.
Аналізуючи правомірність видачі оспорюваної довіреності, місцевий суд врахував, що приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Грищенко Н. О. під час посвідчення такої довіреності встановлено дієздатність ОСОБА_2, яка внаслідок хвороби та похилого віку не могла власноручно підписати правочин, а тому підпис за її дорученням відповідно до частини четвертої статті 207 ЦК України було вчинено ОСОБА_4 .
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 21 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_5, залишено без задоволення, рішення Личаківського районного суду м. Львова від 22 січня 2018 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Короткий зміст вимог касаційної скаргита узагальнення її доводів
У грудні 2019 року представник ОСОБА_1 - адвокат Гривняк В. М. звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення і направити справу до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд не дослідив питання усвідомлення відповідачем значення своїх дій та можливість керувати ними під час видачі довіреності від 04 грудня 2014 року. З огляду на вказане були наявні підстави для задоволення клопотання про призначення комплексної судової психолого-психіатричної експертизи, проте суд першої інстанції безпідставно відмовив у її проведенні та задоволенні відповідного клопотання.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу та узагальнення його доводів
У травні 2020 року представник ОСОБА_3 - адвокат Найда І. А. подала відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.
Відзив мотивований тим, що позивач, вважаючи, що її права в ході проведення виконавчого провадження були порушені, звернулась до суду з скаргою на дії державного виконавця, за результатами розгляду якої постановою Верховного Суду від 28 лютого 2018 року скаргу залишено без розгляду, оскільки подання боржником скарги на рішення та дії державного виконавця не може забезпечити відновлення порушених прав на нерухоме майно, на яке було звернено стягнення.
У червні 2020 року представник ОСОБА_2 - адвокат Гривняк В. М. подав відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на те, що доводи, викладені представником відповідача у відзиві, є надуманими та не стосуються предмету спору.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 17 січня 2020 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу з суду першої інстанції.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У вересні 2020 року вказана справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 04 грудня 2014 року ОСОБА_2 видала довіреність на вісьмох осіб для представлення її інтересів, посвідчену приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Грищенко Н. О., та зареєстровану в реєстрі за № 3582.
З відомостей, які містяться в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян від 21 грудня 2017 року, за період з 20 грудня 2008 року актового запису про смерть ОСОБА_2 не виявлено.
З відповіді відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України у Львівській області вбачається, що ОСОБА_2 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, проте 23 липня 2014 року на підставі рішення суду знята з реєстрації в м. Одесу.
Згідно відомостей Личаківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова та Залізничного об`єднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова відповідач ОСОБА_2 на обліку не перебуває.
19 січня 2018 року ОСОБА_2 видала нову довіреність на вісьмох осіб для представлення її інтересів, посвідчену державним нотаріусом П`ятої львівської державної нотаріальної контори, та зареєстровану в реєстрі за № 3-119.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційних скарг) передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційних скарг, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційні скарги підлягають залишенню без задоволення з таких підстав.