ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2020 року
м. Київ
Справа № 916/30/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Мамалуй О.О.
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи
матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Одеський автоскладальний завод"
на ухвалу Господарського суду Одеської області
(головуючий суддя - Рога Н.В.)
від 08.01.2020
та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Бєляновський В.В.; судді: Будішевська Л.О., Таран С.В.)
від 01.06.2020
за заявою ОСОБА_1
про забезпечення позову
у справі № 916/30/20
за позовом ОСОБА_1
до Публічного акціонерного товариства "Одеський автоскладальний завод", Державного реєстратора Державного підприємства "Центр обслуговування громадян" Ковач Вікторії Петрівни
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Транспорт Лоджістик"
про визнання недійсним рішень, скасування рішень та записів про державну реєстрацію прав,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Одеський автоскладальний завод" та Державного реєстратора Державного підприємства "Центр обслуговування громадян" Ковач В.П., в якому просив:
- визнати недійсним рішення голови правління ПАТ "Одеський автоскладальний завод" №1/19 від 08.01.2019 щодо внесення у статутний капітал ТОВ "Транспорт Лоджістик" права власності на нежитлову будівлю загальною площею 1388,9 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ;
- визнати недійсним рішення голови правління ПАТ "Одеський автоскладальний завод" №2/19 від 08.01.2019 щодо внесення у статутний капітал ТОВ "Транспорт Лоджістик" права власності на нежитлову будівлю загальною площею 1069,1 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 ;
- визнати недійсним рішення голови правління ПАТ "Одеський автоскладальний завод" №3/19 від 29.07.2019 щодо внесення у статутний капітал ТОВ "Транспорт Лоджістик" права власності на 12/100 нежитлових будівель, загальною площею 13005,4 кв.м, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 ;
- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора Державного підприємства "Центр обслуговування громадян" Ковач Вікторії Петрівни, індексний номер 45359457 від 04.02.2019, про реєстрацію права власності на нежитлову будівлю загальною площею 1388,9 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 за ТОВ "Транспорт Лоджістик" та скасувати запис державного реєстратора Державного підприємства "Центр обслуговування громадян" Ковач Вікторії Петрівни про право власності №30138190 на нежитлову будівлю загальною площею 1388,9 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстровану на праві приватної власності за ТОВ "Транспорт Лоджістик";
- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора Державного підприємства "Центр обслуговування громадян" Ковач Вікторії Петрівни, індексний номер 45359385 від 04.02.2019, про реєстрацію права власності на нежитлову будівлю загальною площею 1069,1 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 за ТОВ "Транспорт Лоджістик" та скасувати запис державного реєстратора Державного підприємства "Центр обслуговування громадян" Ковач Вікторії Петрівни про право власності №30138150 на нежитлову будівлю загальною площею 1069,1 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 та зареєстровану на праві приватної власності за ТОВ "Транспорт Лоджістик";
- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора Державного підприємства "Центр обслуговування громадян" Ковач Вікторії Петрівни, індексний номер 48221734 від 13.08.2019, про реєстрацію права власності на 12/100 нежитлових будівель, загальною площею 13005,4 кв.м, розташованих за адресою: АДРЕСА_3, за ТОВ "Транспорт Лоджістик" та скасувати запис державного реєстратора Державного підприємства "Центр обслуговування громадян" Ковач Вікторії Петрівни про право власності №32802900 на 12/100 нежитлових будівель, загальною площею 13005,4 кв.м, розташованих за адресою: АДРЕСА_3 та зареєстрованих на праві приватної власності за ТОВ "Транспорт Лоджістик".
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням корпоративних прав та охоронюваних законом інтересів позивача, як акціонера ПАТ "Одеський автоскладальний завод", які регулюють питання діяльності товариства та управління ним, до яких відносяться в тому числі вирішення питання щодо відчуження основних засобів товариства, оскільки попереднє погодження таких питань та надання голові правління повноважень на підписання цих рішень віднесено до виключної компетенції загальних зборів акціонерів. Згідно з річною інформацією емітента цінних паперів за 2018р., розміщеної на веб сайті ПАТ "Одеський автоскладальний завод", основним видом діяльності акціонерного товариства є надання в оренду власного чи орендованого нерухомого майна, від якої у звітному році отримано дохід у сумі 5 818 000 грн. Незаконне відчуження одноособово головою правління товариства основних засобів товариства, здача в оренду яких є єдиним джерелом прибутку товариства, позбавить акціонера права на отримання дивідендів від прибутку, яке товариство могло б отримати від здачі в оренду цього нерухомого майна, що погіршить фінансовий стан товариства та негативно вплине на вартість акцій акціонера, а також позбавить можливості отримання акціонером частини майна, незаконно відчуженого рішенням голови правління, у разі ліквідації товариства.
Також позивач зазначив, що в порушення норм чинного законодавства, рішення органу уповноваженого установчими документами, а саме - загальних зборів акціонерів ПАТ "Одеський автоскладальний завод", для державної реєстрації права власності у зв`язку з передачею вищеперерахованого нерухомого майна у власність юридичної особи як внеску до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду) державному реєстратору надано не було, погодження та попереднього схвалення загальними зборами передачі нерухомого майна в статутний фонд (капітал) утвореного товариства не здійснювалось, у зв`язку з чим були відсутні правові підстави для реєстрації права власності.
1.3. Одночасно в порядку статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України позивач подав до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову, в якій просив:
- заборонити державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження щодо внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до ЄДРЮОФОПГФ здійснювати реєстраційні дії щодо перерозподілу часток в статутному капіталі та зміни складу учасників ТОВ "Транспорт Лоджістик" (ідентифікаційний код 42688848);
- заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження здійснювати реєстраційні дії щодо відчуження будь-яким способом (в тому числі шляхом продажу, дарування, поділу, виділу, внесення до статутного капіталу, передачі у володіння та користування третім особам, передачі в іпотеку, будь-якого обтяження стосовно нерухомого майна тощо) нерухомого майна, що належить ТОВ "Транспорт Лоджістик" (ідентифікаційний код 42688848), а саме: нежитлової будівлі загальною площею 1388,9 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1; нежитлової будівлі загальною площею 1069,1 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_2; частку нежитлової будівлі R4 площею 1532,10 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_3.
1.4. Зазначена заява обґрунтована наявністю підстав для вжиття заявлених позивачем заходів забезпечення позову, передбачених частиною 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України, а саме тим, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам вносити відповідні зміни до реєстру стосовно зміни складу учасників товариства та перерозподілу статутного капіталу товариства, а також заборона здійснювати реєстраційні дії щодо відчуження будь-яким способом майна ТОВ "Транспорт Лоджістик", є тимчасовою, та не має своїм наслідком будь-якого перешкоджання господарській діяльності товариства, тоді як невжиття заходів забезпечення позову, у разі його задоволення, призведе до подання інших нових позовів про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна, що можуть бути укладені в процесі розгляду даної справи, що унеможливить ефективний захист та поновлення порушених прав, інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Враховуючи зазначене позивач вважав, що необхідність вжиття заходів забезпечення позову обґрунтована з урахуванням розумності і адекватності заявленим позовним вимогам, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу.
1.5. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.01.2020 залучено до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ТОВ "Транспорт Лоджістик".
2. Зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.01.2020 заяву акціонера Публічного акціонерного товариства "Одеський автоскладальний завод" ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №916/30/20 - задоволено частково. Заборонено до набрання законної сили рішенням суду у справі № 916/30/20 державним реєстраторам прав на нерухоме майно будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчого комітетів місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження здійснювати реєстраційні дії щодо відчуження будь-яким способом (в тому числі шляхом продажу, дарування, поділу, виділу, внесення до статутного капіталу, передачі у володіння та користування третім особам, передачі в іпотеку, будь-якого обтяження стосовно нерухомого майна тощо) нерухомого майна, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Транспорт Лоджістик" (ідентифікаційний код 42688848), а саме: нежитлової будівлі загальною площею 1388,9 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1; нежитлової будівлі загальною площею 1069,1 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_2; частку нежитлової будівлі R4 площею 1532,10 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_3. В решті заяви відмовлено.
2.2. Суд першої інстанції виходив з того, що з урахуванням матеріалів справи та позовних вимог ОСОБА_1 у справі № 916/30/20, обґрунтованим, співмірним та виправданим є вжитий судом захід забезпечення позову.
Разом з тим інший захід забезпечення позову, вжити який просив позивач, у вигляді заборони державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчого комітетів місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження щодо внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до ЄДРЮОФОПГФ здійснювати реєстраційні дії щодо перерозподілу часток в статутному капіталі та зміни складу учасників ТОВ "Транспорт Лоджістик" у даній справі суд вважав таким, що є неспівмірним з заявленими позовними вимогами, таким, що не стосується предмета спору.
2.3. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.06.2020 ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.01.2020 залишено без змін.
2.4. Суд апеляційної інстанції також виходив з того, що у разі, якщо до закінчення розгляду даної справи спірне нерухоме майно буде відчужено ТОВ "Транспорт Лоджістик" на користь інших осіб, а державним реєстратором речових прав на нерухоме майно або органом державної реєстрації прав будуть вчинені нові реєстраційні дії відносно спірного нерухомого майна, позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить ефективний захист та поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся з позовом у даній справі.
3. Короткий зміст вимог касаційних скарг та узагальнений виклад позиції інших учасників справи
3.1. Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.01.2010 та постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.06.2020, Публічне акціонерне товариство "Одеський автоскладальний завод" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, відмовити ОСОБА_1 в задоволенні заяви про забезпечення позову повністю.
3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги:
-майно, щодо якого вжито заходи забезпечення позову, належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Транспорт Лоджістик". При цьому позивачем не заявлено жодних вимог до товариства, у зв`язку з чим забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії щодо перереєстрації прав на майно третьої особи є безпідставним;
-позивачем не надано суду жодних доказів наявності ризиків відчуження спірного майна третьою особою, а суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Транспорт Лоджістик" є власником спірного майна протягом восьми місяців поспіль;
-позивач не обґрунтовує яким чином відчуження майна Товариством з обмеженою відповідальністю "Транспорт Лоджістик" може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду;
-суди попередніх інстанцій не врахували, що рішення про формування статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспорт Лоджістик" шляхом внесення спірного майна було також прийняте загальними зборами Публічного акціонерного товариства "Одеський автоскладальний завод" 31.10.2019;
-суди попередніх інстанцій не врахували правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 07.04.2020 у справі № 904/3657/18, відповідно до якої відчуження майна акціонерним товариством не порушує прав акціонера, тобто відсутність порушеного права унеможливлює його захист в судовому порядку, що повинно бути підставою для відмови в задоволенні заяви про забезпечення позову.
4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
На підставі оспорюваних рішень голови правління ПАТ "Одеський автоскладальний завод" № 1/19 від 08.01.2019, № 2/19 від 08.01.2019, № 3/19 від 29.07.2019 того ж дня за актами приймання-передачі № 1/19, № 2/19, № 3/19 акціонерне товариство в якості внеску до статутного капіталу створеного ТОВ "Транспорт Лоджістик" передало останньому право власності на нежитлову будівлю загальною площею 1388,9 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1; на нежитлову будівлю загальною площею 1069,1 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_2; на 12/100 нежитлових будівель, загальною площею 13005,4 кв.м, розташованих за адресою: АДРЕСА_3, що складається з нежитлової будівлі R4 площею 1532,10 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_3.
В подальшому, на підставі вказаних рішень голови правління акціонерного товариства та актів приймання-передачі державним реєстратором Державного підприємства "Центр обслуговування громадян" були прийняті оспорювані рішення про реєстрацію права власності на ці нежитлові будівлі за ТОВ "Транспорт Лоджістик" та до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно внесені оспорювані записи про право власності ТОВ "Транспорт Лоджістик" на ці нежитлові будівлі, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 186153385 від 24.10.2019.
5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, якими керувався Суд
5.1. Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Згідно зі статтею 304 Господарського процесуального кодексу України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
5.2. Предметом касаційного перегляду є ухвала суду першої інстанції, залишена без змін постановою суду апеляційної інстанції про часткове задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
Оскільки касаційна скарга не містить доводів щодо рішень судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову, то суд касаційної інстанції не перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права у цій частині.
5.3. Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.