ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 817/1887/16
адміністративне провадження № К/9901/39833/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Гончарової І.А.,
суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2017 року (колегія суддів: головуючий суддя - Мацький Є.М., судді - Капустинський М.М., Шидловський В.Б.)
у справі №817/1887/16
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДФС у Рівненській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач, платник, ОСОБА_1 ) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Рівненській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ввезений на митну територію України транспортний засіб марки Mercedes-Benz, модель Sprinter 906/633 CDI, ідентифікаційний номер (кузова) НОМЕР_1 на момент митного оформлення використовувався до п`яти років, а тому його митне оформлення здійснено у відповідності до вимог законодавства.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2016 року (головуючий суддя - Гломба Ю.О. ), адміністративний позов задоволено:
- визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Рівненській області форми "Р" від 28 жовтня 2016 року №0000351302 та №0000361302;
- визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Головного управління ДФС у Рівненській області форми "Ф" від 08.11.2016 №98-17;
- присуджено на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДФС у Рівненській області судовий збір у розмірі 1 408,39 грн.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції зазначив про безпідставність посилань контролюючого органу на лист офіційного дилера виробника Mercedes-Benz в Україні ТОВ "Західно-український автомобільний дім" від 04.01.2016 №01/01, в якому зазначено, що дата першої реєстрації транспортного засобу марки Mercedes-Benz, модель Sprinter 906/633 CDI, ідентифікаційний номер (кузова) НОМЕР_1 є 25.02.2009, оскільки інформація отримана від офіційного дилера не є інформацією, отриманою від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів. Також суди зазначили, що вказана інформація не може бути визнана судом документально підтвердженою інформацією, отриманою від уповноважених органів іноземних держав про не підтвердження автентичності поданих органу доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірності відомостей, що в них містяться, які надійшли від уповноважених органів іноземних держав у розумінні п. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 351 МК України. З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем як суб`єктом владних повноважень не надано суду належних та допустимих доказів правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень та вимоги.
Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2017 року апеляційну скаргу задоволено частково, постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2016 року скасовано в частині задоволення позовних вимог та прийняти у цій частині нову постанову про відмову у задоволенні позову. В решті постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2016 року залишено без змін.
Скасовуючи постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2017 року, суд апеляційної інстанції прийняв до уваги надану відповідачем інформацію офіційного дилера ТОВ "Західно-український автомобільний дім" від 04.01.2016 за вхідним №01/01, згідно з якою дата первинної реєстрації автомобіля марки Mercedes-Benz, модель Sprinter 906/633 CDI, ідентифікаційний номер (кузова) НОМЕР_1 є 25.02.2009. Таким чином, невірне зазначення декларантом дати первинної реєстрації транспортного засобу, а саме 31.08.2010 призвело до заниження розміру акцизного податку через незастосування коефіцієнта 40 при його розрахунку як для автомобіля, що використовувався понад 5 років.
Не погодившись із вказаною постановою суду апеляційної інстанції, позивач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права просив його скасувати в частині скасування постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2016 року, а в іншій частині постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2016 року залишити без змін; постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2016 у справі №817/1887/16 залишити без змін. На обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що використана контролюючим органом під час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень інформація офіційного дилера виробника не є належним та допустимим доказом у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, а тому оскаржувані податкові повідомлення - рішення є протиправними та підлягають скасуванню, що помилково не було враховано судом апеляційної інстанції під час розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 03 серпня 2015 року через митний пост "Рівне - центральний" Рівненської митниці за митною декларацією №204050001/2015/010914 здійснено митне оформлення автомобіля марки Mercedes-Benz, модель Sprinter 906/633 CDI, ідентифікаційний номер (кузова) НОМЕР_1, номер двигуна - НОМЕР_2, об`єм двигуна 2 148 см3.
Загальна фактурна вартість 69 508,85 грн (або 3 000 євро), заявлена декларантом загальна митна вартість в сумі 91 056,59 грн (або 3 930 євро).
Під час митного оформлення автомобіля сплачено наступні платежі: мито на транспортні засоби та шини до них, що ввозяться на територію України фізичними особами (код платежу - 121) 10% - 9 105,66 грн; додатковий імпортний збір на товари, що ввозяться на митну територію України фізичними особами (код платежу - 122) 5% - 4 552,83 грн; податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України фізичними особами (код платежу - 128) 20% - 21 142,09 грн; акцизний податок (код платежу - 185) 0,02 EUR - 995, 37грн.
На підставі наказу ГУ ДФС у Рівненській області №618 від 30.09.2016, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 336, п. 1 ч. 2 ст. 351, 352 Митного кодексу України, посадовими особами відповідача проведено документальну невиїзну перевірку дотримання позивачем вимог законодавства з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при переміщенні через митний кордон України з поданням митної декларації від 03.08.2015 №204050001/2015/010914, за результатами якої складено акт №249/17-00-13-02/ НОМЕР_3 від 18.10.2016 (дал - Акт перевірки).
Відповідно до вказаного Акта перевірки контролюючий орган зафіксував порушення позивачем вимог ст. 257 ч. 1 ст. 377 Митного кодексу України; п. 190.1 ст. 190, пп. 215.3.52 п. 215.3 ст. 215, п. 218.1 ст. 218, пп. 222.2.1 п. 222.2 ст. 222 Податкового кодексу України.
На підставі Акта перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення - рішення від 28 жовтня 2016 року №0000351302, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів на 9 704,83 грн, з яких за основним платежем - 7 763,86 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями на 1 940,97грн та №0000361302, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем акцизний податок з товарів (транспортні засоби, крім мотоциклів і велосипедів), ввезених на митну територію України фізичними особами на 48 524,13 грн, у тому числі за основним платежем - 38 819,30 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 9 704,83 грн. (а.с.10,11).
Також відповідачем сформовано податкову вимогу форми "Ф" від 08.11.2016 №98-17, згідно з якою станом на 08.11.2016 сума податкового боргу платника за узгодженими грошовими зобов`язаннями становить 79 501,52 грн.
Контролюючий орган дійшов висновку, що зазначені у митній декларації дата виготовлення та дата початку використання транспортного засобу (31.08.2010) відрізняються від даних, отриманих від офіційного дилера виробника Mercedes-Benz Даймлер АГ ТОВ "Західно-український автомобільний дім" від 04.01.2016 за вхідним №01/01 (25.02.2009), та відповідно на момент митного оформлення даного автомобіля згідно з 215.3.52 Податкового кодексу України необхідно застосовувати коефіцієнт 40 до ставки акцизного податку (автомобіль використовувався з 5 до 8 років).
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості (частина п`ята статті 54 Митного кодексу України).
Згідно з частиною першою статті 266 Митного кодексу України декларант зобов`язаний, зокрема, у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу Х цього Кодексу; у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на органи доходів і зборів.