ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 815/2066/16
адміністративне провадження № К/9901/39847/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянув в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19.08.2016 (суддя Кравченко М.М.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2017 (судді: Градовський Ю.М. (головуючий), Кравченко К.В., Лук`янчук О.В.) у справі № 815/2066/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тека" до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Тека" (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 26.01.2016:
- №0000132201, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 14 971 285,00 грн;
- №0000122201, яким Товариству збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість (ПДВ) у загальному розмірі 5 105 076,00грн, у тому числі за основним платежем - 3 403 384,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 701 692,00 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення контролюючими органами прийнято безпідставно, оскільки висновки контролюючого органу про порушення Товариством вимог податкового законодавства є не обґрунтованими та базуються виключно на припущеннях, натомість у позивача наявні всі первинні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій з контрагентами та свідчать про відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 19.08.2016, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2017, позов задоволено, оскаржувані податкові повідомлення - рішення визнано протиправними та скасовано.
4. Задовольняючи позов суд першої інстанції, з думкою якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того що позивач мав право на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ по господарським операціям з контрагентами з огляду на реальність здійснення таких господарських операцій, натомість висновки контролюючого органу ґрунтуються виключно на припущеннях та не підтверджені належними доказами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19.08.2016, ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2017 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства в повному обсязі.
6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток, збільшення суми грошового зобов`язання з ПДВ та застосування штрафних (фінансових) санкцій стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 24.12.2015 №7619/15-52-22-03/30587315, оформленого за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки ТОВ "ТЕКА" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2014, під час якої виявлено порушення позивачем вимог пп.138.8.1 п.138.8, п.138.2 ст.138, п.198.6 ст.198, п.185.1 ст.185, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування по податку на прибуток на загальну суму 14 971 285,00 грн та заниження ПДВ на загальну суму 3 718 384,00 грн.
Висновки фахівців контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства вмотивовано тим, що господарські операції позивача з контрагентами ПП "Гранд Стройгефест", ТОВ "Еко Строй Град", ТОВ "Інтерія ЛТД", ПП "Сузіря Альпіони", ТОВ "Інвестиційні ініціативи та модернізація", ТОВ "Два Слона", ТОВ "Металзюкрайн Корп. ЛТД", ТОВ "Салем Торг" за якими сформовано дані податкового обліку, не мали реального характеру, що виключає право позивача на формування витрат та податкового кредиту за такими господарськими операціями, оскільки вказані підприємства контрагенти не знаходяться за місцем обліку, своєчасно не подають фінансову звітність, відсутня інформації про їх трудові ресурси, складські приміщення та виробничі потужності, у деяких контрагентів анульовано свідоцтво платника ПДВ. Такі висновки ґрунтуються виключно на даних отриманих відповідачем за результатом аналізу податкової інформації щодо контрагентів, яка міститься в інформаційних базах даних ДФС, зокрема і на підставі актів про неможливість проведення зустрічних звірок податкової інформації ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області від 17.02.2015 № 64/22-04/39023198, від 11.03.2015 № 160/10-13-22-05/38192723, від 15.05.2015 № 275/10-13-22-05/39177238.
На підставі акту перевірки, вказаних висновків та результатів адміністративного оскарження контролюючим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
Судами встановлено, що позивач володіє автозаправними станціями та автобусними станціями, які здає в оренду. З метою підтримання автозаправних станцій у належному стані, для виконання робіт з технічного обслуговування та виконання ремонтних робіт з поліпшення вказаних АЗС та АС ТОВ "Тека" у періоді, що перевірявся, уклало договори підряду та купівлі - продажу з ПП "Гранд Стройгефест", ТОВ "Еко Строй Град", ТОВ "Інтерія ЛТД", ПП "Сузіря Альпіонн", ТОВ "Інвестиційні ініціативи та модернізація", ТОВ "Салем Торг", ПП "БК Проектреконструкція", ТОВ "Металзюкрайн КОРП ЛТД".
Судами також встановлено, що позивачем в підтвердження реальності здійснення господарських операцій було надано копії документів, зокрема, договори, акти прийняття виконаних будівельних робіт форми КБ-2в, видаткові накладні, рахунки, податкові накладні, платіжні доручення, акти приймання-передачі товару, звіт комісіонера, вантажно-митна декларація.
Судами попередніх інстанцій також встановлено, що придбані позивачем товарно - матеріальні цінності використані у власній господарській діяльності. Встановлено також і наявність правосуб`єктності сторін на час укладення та виконання спірних правочинів, зокрема, контрагенти позивача на момент укладення договорів та оформлення первинних документів, як і позивач, були належними учасниками цивільних та господарських правовідносин та були платниками ПДВ.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. У доводах касаційної скарги контролюючий орган перераховує порушення, які на його думку, було допущено позивачем та висновки, які вказані в акті перевірки. Касаційна скарга є ідентичною апеляційній скарзі, інших обґрунтувань ніж ті, які були наведені в апеляційній скарзі не вказано, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права скаржником не наведено. Контролюючий орган фактично просить здійснити переоцінку встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи.
9. Товариством відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
10.1. Пункт 44.1 статті 44.
Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
10.2. Підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134.
Об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.
10.3. Пункт 138.2 статті 138.
Витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
10.4. Підпункт 139.1.9 пункту 139 статті 139.
Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
10.5. Пункт 198.3 статті 198.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
10.6. Пункт 198.6 статті 198.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
11. Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні":
11.1. Стаття 1.
11.1.1. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
11.1.2. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
11.2. Частина 1 статті 9.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.