ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 640/8540/19
адміністративне провадження № К/9901/15021/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді: Губської О.А.,
суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 640/8540/19
за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України, Головного управління Національної поліції у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2020 року (головуючий суддя Амельохін В.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2020 року (колегія суддів: головуючий суддя Ганечко О.М., судді Кузьменко В.В., Шурко О.І.),
ВСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. Позивач звернувся до суду з позовом до Національної поліції України, Головного управління Національної поліції у місті Києві, у якому просив:
1.1. визнати протиправним та скасувати наказ Національної поліції України № 733 від 19 квітня 2019 року "Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві" в частині звільнення зі служби в поліції майора поліції ОСОБА_1, інспектора - чергового чергової частини відділу моніторингу Печерського Управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві;
1.2. визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу Головного управління Національної поліції у місті Києві № 390 о/с від 26 квітня 2019 року "По особовому складу" в частині звільнення зі служби в поліції майора поліції ОСОБА_1, інспектора - чергового чергової частини відділу моніторингу Печерського Управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві на підставі пункту 6 частини першої статті 77 Закону України "Про національну поліцію";
1.3. поновити його на посаді інспектора - чергового чергової частини відділу моніторингу Печерського Управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві;
1.4. стягнути з Головного управління Національної поліції у місті Києві на користь позивача середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 26 квітня 2019 року по день винесення рішення по справі, виходячи з розміру середнього заробітку ОСОБА_1 .
1.5. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, на думку позивача, спірні наказі відповідача є протиправними.
ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
2.1. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 січня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2020 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
2.2. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з доведеності належними та до пустими ми доказами вчинення позивачем порушень, за які до нього правомірно та з дотримання встановленої для цього процедури застосоване дисциплінарне стягнення з подальшим звільненням зі служби.
ІІІ. Касаційне оскарження
3. Не погоджуючись з такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального та матеріального права, просить скасувати ці судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення його позову повністю.
4. В обґрунтування доводів касаційної скарги вказує, що суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки фактам, які мають суттєве значення для вирішення спору. Вважає, що викладені у мотивувальній частині оскаржуваного наказу обставини не відповідають дійсності, наявність вказаних порушень у діях позивач не доведена ні під час службового розслідування, ні під час розгляду справи судами, що свідчить про протиправність спірних наказів та, як наслідок, наявність підстав для їх скасування і поновлення позивача на службі із стягненням на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
5. Крім того зазначає, що мобільна група не мала повноважень щодо перевірки відпрацювання працівників поліції, а суди безпідставно фактично визнали протиправні дії працівників поліції щодо таємного спостереження без належного для цього рішення суду.
6. Відповідачі подали відзиви на касаційну скаргу позивача, за змістом яких висловили незгоду з викладеними останнім в скарзі доводами та повідомили свою думку про правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову, просили касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
IV. Установлені судами фактичні обставини справи
7. На підставі рапорта головного інспектора ДКЗ НПУ Ушинського С.С. від 23 березня 2019 року та звернення громадянина ОСОБА_2 проведено службове розслідування, за результатами якого встановлено таке.
8. 23 березня 2019 року під час перевірки службової діяльності підрозділів, розташованих у місті Києві та Київській області, яка проводилась відповідно наказу Національної поліції України від 21 березня 2019 року № 279, мобільними групами Департаменту кадрового забезпечення Національної поліції України виявлено порушення організації несення служби окремими нарядами Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, а саме: нарядами, які несли службу на автомобілях RENAULT DUSTER, номерний знак НОМЕР_1 (на синьому фоні), та SKODA RAPID, номерний знак НОМЕР_2 (на синьому фоні).
9. Так, 23 березня 2019 року ОСОБА_3 і ОСОБА_1 на службовому автомобілі SKODA RAPID, номерний знак НОМЕР_2 (на синьому фоні), заступили на службу в складі групи швидкого реагування Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві. У подальшому вказані наряди (з позивними "Престиж-255" та "Престиж- 256"), які залишили зону оперативного реагування (територію Печерського району міста Києва) без дозволу диспетчера, були виявлені мобільними групами ДКЗ на території Голосіївського району міста Києва під час безпідставних зупинок транспортних засобів та перевірки документів у водіїв, що ними керували.
10. 23 березня 2019 року ОСОБА_3 і ОСОБА_1 безпідставно, без складання будь-яких процесуальних документів вилучили у водія автомобіля BMW 730 громадянина ОСОБА_2 номерний знак НОМЕР_3, реєстраційний документ на вказаний автомобіль, посвідчення водія та інші документи. У подальшому, помітивши мобільну групу ДКЗ, указані поліцейські здійснили переїзд на інший бік автодороги "Київ-Одеса" та змусили це зробити громадянина ОСОБА_2, оскільки документи на його автомобіль перебували в поліцейських.
11. В подальшому, ОСОБА_3 і ОСОБА_1, не виходячи зі службового автомобіля, взагалі поїхали з місця зупинки громадянина ОСОБА_2 з документами останнього, тобто фактично заволоділи його документами та порушили обстановку на місці події.
12. Лише після втручання членів мобільної групи ДКЗ, працівників Київського міського управління ДВБ Національної поліції України, прибуття оперативно-слідчої групи Голосіївського управління поліції, яку викликав ОСОБА_1, останній разом із ОСОБА_3 повернулись на місце події та віддали документи, вилучені ними у громадянина ОСОБА_2 .
13. Наказом Національної поліції України від 19 квітня 2019 року №733 "Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві" за скоєння дисциплінарного проступку, що виразилось в порушенні вимог пунктів 1-3 частини першої статті 18, статті 32, частин першої-другої статті 35, частини четвертої статті 37 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 1-7, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, частини першої статті 42 Закону України "Про запобігання корупції", пунктів 3-4 Порядку тимчасового вилучення посвідчення водія на транспортний засіб та його повернення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1086, підпункту 2 пункту 14 розділу ІІІ Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ від 06 листопада 2015 року №1377, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2015 року за №1498/27943, абзацу 2 пункту 8 розділу І Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ від 07 липня 2017 року №575, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31 липня 2017 року за №937/30805, пункту 4 розділу ІХ, пунктів 10, 12, 13 розділу ХІІІ Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ від 16 лютого 2018 року №111, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 березня 2018 року за №371/31823, пунктів 9, 12 розділу ІІІ Порядку використання і зберігання транспортних засобів Національної поліції України, затвердженого наказом МВС від 07.09.2017р. №757, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28.09.2017р. за №1198/31066, абзаців 2-6 пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ від 09 листопада 2016 року №1179, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06 грудня 2016 року за №1576/29706, майора поліції ОСОБА_1, інспектора-чергового чергової частини відділу моніторингу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві звільнено зі служби в поліції.
14. Наказом Головного управління Національної поліції у місті Києві від 26 квітня 2019 року №390 о/с відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини першої статті 77 майора поліції ОСОБА_1 інспектора-чергового чергової частини відділу моніторингу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві. Підставою прийняття вказаного наказу став наказ Національної поліції України від 19.04.2019р. №733.
15. Вважаючи ці накази та своє звільнення протиправними, позивач звернувся з цим позовом до суду.
V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
16. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
17. Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
18. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
19. Спеціальним Законом, який визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, є Закон України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року № 580-VIII.
20. Відповідно до статті 8 Закону України "Про Національну поліцію" поліція діє виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
21. Згідно із статтею 19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
22. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України".
23. Відповідно до частини першої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових; актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
24. Частиною третьою статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно- правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватись від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.
25. Статтею 12 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
26. Відповідно до статті 11 Дисциплінарного статуту поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
27. Приписами частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту, до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.
28. Згідно з частинами першою, другою, третьою та четвертою статті 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
29. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України (пункт 10 статті 14 Дисциплінарного статуту).
30. Відповідно до частини першої статті 16 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.
31. Частиною першою статті 18 Дисциплінарного статуту визначено, що під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.
32. Одночасно статтею 19 Дисциплінарного статуту визначено, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
33. Обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.
34. Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність поліцейського.
35. Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього; 4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку; 5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.
36. У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
37. Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
38. За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення.
39. У разі вчинення дисциплінарного проступку кількома поліцейськими дисциплінарне стягнення застосовується до кожного окремо.
VI. Позиція Верховного Суду
40. Перевіривши доводи касаційних скарг, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд виходить із такого.
41. Приписами частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
42. Переглядаючи судове рішення суду апеляційної інстанції, вирішуючи питання щодо правильності застосування цим судом норм чинного законодавства, Верховний Суд виходить з такого.
43. Судами попередніх інстанцій встановлено, що спірні правовідносини виникли у зв?язку з прийняттям Національною поліцією України наказу № 733 від 19 квітня 2019 року "Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві" в частині звільнення зі служби в поліції майора поліції ОСОБА_1, інспектора - чергового чергової частини відділу моніторингу Печерського Управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві; а також наказу Головного управління Національної поліції у місті Києві № 390 о/с від 26 квітня 2019 року "По особовому складу" в частині звільнення позивача зі служби.
44. Водночас суди попередніх інстанцій встановили, що до функціональних обов`язків інспекторів - чергових чергової частини відділу моніторингу Печерського управління поліції, затверджених 20 червня 2018 року начальником Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві, та до функціональних обов`язків поліцейських Печерського управління поліції, які входять у склад додаткової оперативної групи швидкого реагування, затверджених 15 травня 2018 року, не належать повноваження у сфері контролю за дотриманням водіями Правил дорожнього руху.
45. Так, статтею 32 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у таких випадках: