ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2020 року
м. Київ
Справа № 926/942/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Зуєва В. А., Багай Н.О.,
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Буковина"
на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 21.07.2020 (судді: Кравчук Н. М. - головуючий, Кордюк Г. Т., Плотніцький Б. Д.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал"
до Новодністровської міської ради,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору, на стороні відповідача - Управління з питань економічного розвитку торгівлі та інвестицій Новодністровської міської ради,
про визнання договору купівлі-продажу майна укладеним,
В С Т А Н О В И В :
1. Фабула справи і короткий зміст оскаржуваного судового рішення
1.1. Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 24.05.2019 у справі № 926/942/19, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 09.12.2019, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал" (далі - ТОВ "Капітал") до Новодністровської міської ради задоволено, визнано укладеним договір купівлі-продажу частини каркасної споруди другого модуля виробничого корпусу незавершеної будівництвом панчішно-шкарпеткової фабрики, площею 847,2 м2, розташованого за адресою: м. Новодністровськ, м-н "Дністер", буд. 1, корпус 3, у редакції позивача, викладеній у резолютивній частині рішення.
Судові рішення аргументовано порушенням органом місцевого самоврядування положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" у зв`язку із невиконанням взятих нею як органом місцевого самоврядування своїх повноважень з реалізації рішень про продаж позивачеві об`єкта приватизації, незважаючи на наявність усіх необхідних документів, непідписання міською радою договору купівлі-продажу свідчить про наявність підстав для відновлення порушеного права позивача шляхом визнання укладеним в судовому порядку договору купівлі-продажу спірного майна.
1.2. 26.02.2020 до Західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Буковина" (далі - ТОВ "Вест Буковина"), в якій заявник просив скасувати рішення Господарського суду Чернівецької області від 24.05.2019, обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги порушенням його прав як співвласника майна, вирішення спору без залучення товариства до участі у справі, чим порушено норми процесуального права.
1.3. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 02.03.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Вест Буковина" на рішення Господарського суду Чернівецької області від 24.05.2019.
1.4. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 21.07.2020 закрито апеляційне провадження з перегляду апеляційної скарги ТОВ "Вест Буковина" на рішення Господарського суду Чернівецької області від 24.05.2019 у справі № 926/942/19 на підставі пункту 3 частини 2 статті 264 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із встановленням обставин, що оскаржуваним судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки цього товариства не вирішувалися.
2. Короткий зміст касаційної скарги
2.1. Не погоджуючись з ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 21.07.2020, ТОВ "Вест Буковина" у касаційній скарзі просить її скасувати а справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою товариства на рішення Господарського суду Чернівецької області від 24.05.2019 у цій справі, обґрунтовуючи свої доводи помилковим застосуванням судом апеляційної інстанції пункту 3 частини 2 статті 264 Господарського процесуального кодексу України.
Скаржник наголошує, що суди під час розгляду справи не дослідили, що предметом спору у цій справі є об`єкт спільної часткової власності площею 847,2 м2, розташований за адресою: м. Новодністровськ, м-н "Дністер", буд. 1, корпус 3, як і не дослідили доказів, якими засвідчено право власності відповідача у справі - Новодністровської міської ради на цей об`єкт в цілому, внаслідок чого відбулося відчуження частки у спільній частковій власності ТОВ "Вест Буковина" з порушенням положень статті 362 Цивільного кодексу України щодо переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності.
ТОВ "Вест Буковина" вважає, що всупереч положенням статті 254 Господарського процесуального кодексу України та без урахування правових позицій Верховного Суду України, викладених у постановах від 03.02.2016 у справах № 6-76цс16, № 6-885цс15, від 06.09.2017 у справі № 6-1844цс16, які підтримала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.04.2018 у справі № 2-825-10, апеляційний суд без проведення судового засідання дійшов передчасного та помилкового висновку про те, що ТОВ "Вест Буковина" не є тією собою, питання про права та інтереси якої вирішив суд.
Відчуження частки спільного часткового майна без надання скаржникові, як співвласнику будівлі, переважного права перед іншими особами на її придбання за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах, є прямим порушенням прав скаржника, а отже рішення суду безпосередньо впливає на його права і дає право на апеляційне оскарження цього рішення.
2.2. ТОВ "Капітал" у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції без змін, посилаючись на безпідставність тверджень скаржника, оскільки ТОВ "Капітал" з 2007 року був орендарем нерухомого майна і звернувся до Новодністровської міської ради як до власника майна із заявою про намір здійснити викуп частини приміщень шляхом приватизації згідно зі статтею 777 Цивільного кодексу України.
На час такого звернення саме Новодністровська міська рада була власником нерухомого майна, і станом на день прийняття міською радою рішення про затвердження оцінки спірного майна і викуп його ТОВ "Капітал" у лютому 2018 року, скаржник (ТОВ "Вест Буковина") не мав у власності частини спірного майна, яке придбав у червні 2018 року. Відомостей про намір скаржника придбати майно, у тому числі частку щодо якої відбувалася приватизація ТОВ "Капітал", не було.
При цьому, ТОВ "Вест Буковина", придбавши у червні 2018 року частину майна шляхом викупу з торгів, було обізнано про приватизацію ТОВ "Капітал" іншої частини майна.
2.3. Згідно з ухвалою колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Дроботова Т. Б. - головуючий, судді: Пільков К. М., Чумак Ю. Я. від 04.09.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Вест Буковина" (поданої безпосередньо до суду касаційної інстанції) на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 21.07.2020 у справі № 926/942/19 у порядку письмового провадження та витребувано з Господарського суду Чернівецької області справу № 926/942/19.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 28.09.2020 визначено склад колегії суддів для розгляду касаційної скарги у справі № 926/942/19: Дроботова Т. Б. - головуючий, Зуєв В. А., Багай Н. О.
Матеріали справи № 926/942/19 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшли 12.10.2020 із супровідним листом Західного апеляційного господарського суду від 29.09.2020 № 09-01/1405/20.
3. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду
3.1. Переглянувши у порядку письмового провадження оскаржувану у справі ухвалу суду апеляційної інстанції, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
3.2. Основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини 1 статті 129 Конституції України).
Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац 3 підпункту 3 пункту 3.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 № 11-рп/2007).
3.3. За змістом статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у справі Bellet v. France ЄСПЛ зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права".
Згідно з позицією ЄСПЛ основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання і держава не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.
При цьому згідно з усталеною практикою ЄСПЛ вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває у межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається зазначати підстави, однією з яких може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у справі за їх участю. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони у розумні інтервали часу мають вжити заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження (пункт 27 рішення від 26.04.2007 у справі "Олександр Шевченко проти України" (974_256) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява № 8371/02 та ухвала від 14.10.2003 у справі "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine), заява № 50966/99).
Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду (пункт 42 рішення у справі "Пономарьов проти України", заява № 3236/03).
3.4. Відповідно до частини 1 статті 17 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною 1 статті 254 зазначеного Кодексу учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Наведеною нормою передбачено право особи подати апеляційну скаргу на рішення, ухвалене у спорі про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або викладено судження про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи у відповідних правовідносинах, зважаючи на предмет і підстави позову.
Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статті 254 Господарського процесуального кодексу України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки, і такий зв`язок має бути очевидним і безумовним.
Отже, статтею 254 Господарського процесуального кодексу України визначено коло осіб, наділених процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, у числі яких - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.
При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок, і такий зв`язок має бути очевидним і безумовним, а не ймовірним.
У разі встановлення господарським судом зазначених обставин суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (частина 2 статті 50 Господарського процесуального кодексу України), та, як наслідок, скасування судового рішення на підставі пункту 4 частини 3 статті 277 Господарського процесуального кодексу України, оскільки таке порушення норм процесуального права є в будь - якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі.
3.5. Як убачається зі змісту апеляційної скарги, ТОВ "Вест Буковина", оскаржуючи рішення суду першої інстанції від 24.05.2019, зазначало про порушення його прав та інтересів як співвласника майна.
3.6. Як свідчать матеріали справи, предметом позову у справі була вимога ТОВ "Капітал" до Новодністровської міської ради про визнання укладеним договору купівлі-продажу частини каркасної споруди другого модуля виробничого корпусу незавершеної будівництвом панчішно-шкарпеткової фабрики, площею 847,2 м2, розташованого за адресою: м. Новодністровськ, м-н "Дністер", буд. 1, корпус 3, у редакції позивача.
Під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції були установлені такі обставини: