ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2020 року
м. Київ
Справа № 915/113/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.,
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області
на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 24.02.2020 (суддя Адаховська В.С.) та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.05.2020 (Савицький Я. Ф. - головуючий, судді Головей В. М., Разюк Г. П.) у справі
за позовом Колгоспу "Прометей"
до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Лепетиська сільська рада,
про скасування державної реєстрації земельних ділянок.
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. 20.02.2020 Колгосп "Прометей" звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про скасування державної реєстрації земельних ділянок за кадастровими номерами: 4821181700:09:000:0056, 4821181700:09:000:0057, 4821181700:09:000:0058, 4821181700:09:000:0059, 4821181700:09:000:0060, 4821181700:09:000:0061, 4821181700:09:000:0062, 4821181700:09:000:0063, 4821181700:09:000:0064, 4821181700:09:000:0065, 4821181700:09:000:0066, 4821181700:09:000:0067, 4821181700:07:000:0015, 4821181700:07:000:0016, 4821181700:07:000:0017, 4821181700:07:000:0018, 4821181700:07:000:0019, 4821181700:07:000:0020, 4821183000:05:000:0124, цільове призначення Землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або у користування громадянами чи юридичним особам), вид використання Землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або у користування громадянами чи юридичним особам).
Разом з позовною заявою позивачем було подано заяву про забезпечення позову, згідно з якою позивач просить суд заборонити Головному управлінню Держгеокадастру у Миколаївській області вчиняти будь-які дії спрямовані на передачу у право власності земельних ділянок та користування ними за кадастровими номерами: 4821181700:09:000:0056, 4821181700:09:000:0057, 4821181700:09:000:0058, 4821181700:09:000:0059, 4821181700:09:000:0060, 4821181700:09:000:0061, 4821181700:09:000:0062, 4821181700:09:000:0063, 4821181700:09:000:0064, 4821181700:09:000:0065, 4821181700:09:000:0066, 4821181700:09:000:0067, 4821181700:07:000:0015, 4821181700:07:000:0016, 4821181700:07:000:0017, 4821181700:07:000:0018, 4821181700:07:000:0019, 4821181700:07:000:0020, 4821183000:05:000:0124.
Обґрунтовуючи вказану заяву, Колгосп Прометей зазначив, що з присвоєнням земельним ділянкам за вищевказаними кадастровими номерами категорії Землі сільськогосподарського призначення з цільовим призначенням 16.00 Землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або у користування громадянам чи юридичним особам), існує загроза того, що спірні земельні ділянки будуть передані фізичним особам на праві власності або ж юридичним особам надані в оренду, що в свою чергу, унеможливить в подальшому виконання рішення суду у даній справі.
Колгосп "Прометей" вказує, що спірні земельні ділянки належать йому на праві постійного користування на підставі рішення Миколаївської обласної ради народних депутатів від 10.01.1989 № 5, отже, відповідач, здійснивши оскаржувані записи у Державному земельному кадастрі позбавив його права постійного користування вказаними земельними ділянками з метою їх подальшої передачі іншим особам (у власність або у тимчасове користування). Таким чином, заявник вважає, що у зв`язку з вищевказаними діями відповідача, виконання рішення суду про скасування державної реєстрації відповідних земельних ділянок, у разі задоволення позовних вимог, буде ускладненим або неможливим.
2. Короткий зміст судових рішень у справі
2.1. Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 24.02.2020 у справі №915/113/20, залишеною без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.05.2020, заяву Колгоспу Прометей про вжиття заходів забезпечення позову задоволено: заборонено Головному управлінню Держгеокадастру у Миколаївській області вчиняти будь-які дії, спрямовані на передачу у право власності на земельні ділянки за кадастровими номерами: 4821181700:09:000:0056, 4821181700:09:000:0057, 4821181700:09:000:0058, 4821181700:09:000:0059, 4821181700:09:000:0060, 4821181700:09:000:0061, 4821181700:09:000:0062, 4821181700:09:000:0063, 4821181700:09:000:0064, 4821181700:09:000:0065, 4821181700:09:000:0066, 4821181700:09:000:0067, 4821181700:07:000:0015, 4821181700:07:000:0016, 4821181700:07:000:0017, 4821181700:07:000:0018, 4821181700:07:000:0019, 4821181700:07:000:0020, 4821183000:05:000:0124; заборонено Головному управлінню Держгеокадастру у Миколаївській області вчиняти будь-які дії, спрямовані на передачу у користування земельних ділянок за кадастровими номерами: 4821181700:09:000:0056, 4821181700:09:000:0057, 4821181700:09:000:0058, 4821181700:09:000:0059, 4821181700:09:000:0060, 4821181700:09:000:0061, 4821181700:09:000:0062, 4821181700:09:000:0063, 4821181700:09:000:0064, 4821181700:09:000:0065, 4821181700:09:000:0066, 4821181700:09:000:0067, 4821181700:07:000:0015, 4821181700:07:000:0016, 4821181700:07:000:0017, 4821181700:07:000:0018, 4821181700:07:000:0019, 4821181700:07:000:0020, 4821183000:05:000:0124.
Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, зазначив, що оскаржувані записи у Державному земельному кадастрі свідчать про віднесення цих земельних ділянок до категорії земель, які не надані у власність або у користування громадянам чи юридичним особам. Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області спірні земельні ділянки включені до переліку земельних ділянок, права на які буде виставлено на земельні торги. Прийнявши до уваги твердження позивача, що відповідні земельні ділянки перебувають у власності Колгоспу "Прометей", а отже - потенційну можливість зміни фактичного користувача земельних ділянок, суди дійшли висновку про необхідність вжиття заходів забезпечення позову у справі, оскільки невжиття таких заходів може призвести до відчуження прав на спірні земельні ділянки, що унеможливить виконання рішення суду, у випадку задоволення позовних вимог.
3. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
3.1. Не погоджуючись із ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 24.02.2020 і постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.05.2020 у справі №915/113/20, Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить зазначену ухвалу та постанову скасувати в частині заборони Головному управлінню Держгеокадастру у Миколаївській області вчиняти будь-які дії, спрямовані на передачу у користування земельних ділянок за кадастровими номерами: № 4821181700:09:000:0056, № 4821181700:09:000:0057, № 4821181700:09:000:0058, № 4821181700:09:000:0059, № 4821181700:09:000:0060, № 4821181700:09:000:0061, № 4821181700:09:000:0062, № 4821181700:09:000:0063, № 4821181700:09:000:0064, № 4821181700:09:000:0065, № 4821181700:09:000:0066, № 4821181700:09:000:0067, № 4821181700:07:000:0015, № 4821181700:07:000:0016, № 4821181700:07:000:0017, № 4821181700:07:000:0018, № 4821181700:07:000:0019, № 4821181700:07:000:0020, № 4821183000:05:000:0124.
Скаржник стверджує, що судами не взято до уваги, що до позовної заяви Колгоспом "Прометей" не долучено доказів наявності постійного права користування спірними земельними ділянками, а тому відсутні підстави вважати, що дії відповідача створюють позивачу перешкоди у здійсненні ним права користування своїм майном. У свою чергу, посилання позивача на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 02.04.2012 у справі № 2а-887/11/1470, рішення Господарського суду Миколаївської області від 23.10.2012 у справі № 9/407/08-НР та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2016 у справі № 2-а-8/11 є безпідставними, оскільки у них не встановлено факт набуття позивачем права постійного користування, а лише підтверджено право Колгоспу "Прометей" на отримання державного акта на право постійного користування земельною ділянкою.
Крім того, заявник вважає, що задовольняючи заяву про забезпечення позову суди втрутилися у проведення публічних конкурсних процедур, оскільки спірні ділянки наказом Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 28.12.2019 № 13022/0/14-19-СГ включені до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах. Внаслідок зазначеного, судами порушено положення частини 12 статті 137 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
У свою чергу, посилання суду апеляційної інстанції на постанову Кабінету Міністрів України від 27.02.2008 № 90 є помилковим, оскільки вона втратила чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 05.08.2015 № 609.
3.2. У відзиві на касаційну скаргу Колгосп "Прометей" вказує на безпідставність доводів скаржника, стверджує, що судами попередніх інстанцій не було порушено приписи частини 12 статті 137 ГПК України, оскільки зазначена норма може бути застосована лише щодо земельних торгів, а не підготовчих дій до них, тому ухвала Господарського суду міста Києва від 26.02.2020 і постанова Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2020 у справі № 913/685/19 є законними та відсутні підстави для їх скасування.
4. Позиція Верховного Суду
4.1. Відповідно до статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
4.2. Здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені у ній доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Предметом касаційного розгляду є рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволення заяви про забезпечення позову щодо заборони Головному управлінню Держгеокадастру у Миколаївській області вчиняти будь-які дії, спрямовані на передачу у користування земельних ділянок за кадастровими номерами: № 4821181700:09:000:0056, № 4821181700:09:000:0057, № 4821181700:09:000:0058, № 4821181700:09:000:0059, № 4821181700:09:000:0060, № 4821181700:09:000:0061, № 4821181700:09:000:0062, № 4821181700:09:000:0063, № 4821181700:09:000:0064, № 4821181700:09:000:0065, № 4821181700:09:000:0066, № 4821181700:09:000:0067, № 4821181700:07:000:0015, № 4821181700:07:000:0016, № 4821181700:07:000:0017, № 4821181700:07:000:0018, № 4821181700:07:000:0019, № 4821181700:07:000:0020, № 4821183000:05:000:0124.
Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За змістом пункту 2 частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема забороною відповідачу вчиняти певні дії.
Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (постанова Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).
4.3. Як убачається із матеріалів справи, суди попередніх інстанцій виходили з того, що в інших справах № 2а-887/11/1470, № 9/407/08-НР, № 2-а-8/11 судами встановлено, що колгосп "Прометей" здійснює фактичне користування землею на підставі рішення Миколаївського облвиконкому від 10.01.1989 №5. Відомості до державного земельного кадастру стосовно користування спірними земельними ділянками Колгоспом "Прометей" були внесені Березнегуватським райагропромисловим об`єднанням у 1989 році. Також суди встановили, що спірні земельні ділянки включені Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області до переліку земельних ділянок, права на які буде виставлено на земельні торги.