ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2020 року
м. Київ
Справа № 922/2132/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.,
за участю секретаря судового засідання - Мазуренко М. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.02.2020 (головуючий суддя Гетьман Р. А., судді Дучал Н. М., Ільїн О. В.)
у справі № 922/2132/19
за позовом 1) ОСОБА_1 і 2) Фермерського господарства Щербаченка Олександра Володимировича
до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області
про визнання укладеною додаткової угоди
(в судове засідання уповноважені представники сторін не з`явились)
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 та Фермерське господарство Щербаченка Олександра Володимировича звернулись до Господарського суду Харківської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання Додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі від 31.12.2014 між громадянином України ОСОБА_1, Фермерським господарством Щербаченка О.В. та Головним управлінням Держземагенства в Харківській області, укладеною в редакції викладеній у позовній заяві щодо заміни орендаря за договором оренди землі від 31 грудня 2014 року, яким у орендне користування ОСОБА_1 передано земельні ділянки із земель державної власності сільськогосподарського призначення, загальною площею 85,6526 га, а саме: земельну ділянку з кадастровим номером 6323783700:02:000:0151 площею 9,5703 га; земельну ділянку з кадастровим номером 6323783700:02:000:0149 площею 9,0279 га; земельну ділянку з кадастровим номером 6323783700:02:000:0150 площею 10,4355га; земельну ділянку з кадастровим номером 6323783700:04:000:0227 площею 13,9361га; земельну ділянку з кадастровим номером 6323783700:05:000:0256 площею 42,6828га.
2. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивачі посилаються на приписи ЗУ "Про фермерське господарство" та наголошують, що ОСОБА_1 отримав у оренду земельну ділянку для створення та ведення фермерського господарства, після чого ним було створене фермерське господарство, яке було зареєстроване у відповідності до норм законодавства України і на даний час саме Фермерське господарство Щербаченка О.В. провадить свою діяльність на орендованій громадянином України ОСОБА_1 земельній ділянці.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
3. Рішенням Господарського суду Харківської області від 07.11.2019 у справі №922/2132/19 у задоволенні позову ОСОБА_1 та Фермерського господарства ОСОБА_1 відмовлено повністю.
4. Рішення суду мотивоване тим, що з комплексного аналізу норм статей 1, 5, 7, 8, 12 Закону України "Про фермерське господарство" можна зробити висновок, що після створення вказаного Фермерського господарства у правовідносинах користування спірною земельною ділянкою відбулась фактична заміна орендаря і обов`язки землекористувача земельною ділянкою перейшли до Фермерського господарства Щербаченка Олександра Володимировича з дня його державної реєстрації, тобто з 06.04.2015.
5. Місцевий господарський суд зазначив, що наведені позивачами обставини не можуть свідчити про невизнання або заперечення відповідачем права користування Фермерським господарством Щербаченка Олександра Володимировича спірними земельними ділянками в порядку Закону України "Про фермерське господарство", у зв`язку з чим суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання прав позивачів порушеними та такими що підлягають задоволенню шляхом визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі в частині зміни орендаря вказаних земельних ділянок.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
6. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 13.02.2020 у справі № 922/2132/19 рішення Господарського суду Харківської області від 07.11.2019 скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено.
7. Апеляційний господарський суд виходив з того, що предметом спору у даній справі є захист права ОСОБА_1 та створеного ним Фермерського господарства Щербаченка Олександра Володимировича на користування (оренду) земельними ділянками державної форми власності шляхом укладення додаткової угоди про внесення змін до існуючого договору оренди землі б/н від 31.12.2014, оскільки фактичне користування отриманими за договором землями здійснює фермерське господарство, проте виконує умови договору та несе податкові зобов`язання за користування земельними ділянками громадянин України ОСОБА_1, оскільки стороною у договорі оренди вказано саме фізичну особу, а не створене ним фермерське господарство.
8. Суд апеляційної інстанції зазначив, що користування повинно бути відповідним чином зареєстроване згідно з вимогами Закону України "Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" і лише у цьому разі фермерське господарство стане користувачем земельних ділянок з усіма правами та обов`язками. У даному випадку це можливо лише у разі укладення тристоронньої додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 31.12.2014 між орендодавцем - Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області, громадянином України ОСОБА_1 та Фермерським господарством Щербаченка Олександра Володимировича та її реєстрації відповідно до зазначеного вище Закону України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
9. Головне управління Держгеокадастру у Харківській області подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.02.2020 та залишити в силі рішення Господарського суду Харківської області від 07.11.2019 у справі № 922/2132/19.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)
10. У касаційній скарзі відповідач не погоджується з висновками апеляційного господарського суду щодо наявності підстав для внесення змін до договору оренди землі шляхом укладення тристоронньої додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 31.12.2014 між орендодавцем - Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області, громадянином України ОСОБА_1 та Фермерським господарством Щербаченка Олександра Володимировича в частині зміни орендаря.
11. На підтвердження своєї позиції скаржник посилається на те, що судом апеляційної інстанцій не було враховано висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 22.05.2019 у справі № 925/939/18.
Позиція інших учасників справи
12. Учасники справи не надали відзивів на касаційну скаргу, що відповідно до частини третьої статті 295 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. 31.12.2014 між Головним управлінням Держземагенства у Харківській області (орендодавець) та громадянином України ОСОБА_1 (орендар) було укладено договір оренди землі відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки державної власності сільськогосподарського призначення, які знаходяться за межами населених пунктів Лісностінківської сільської ради на території Куп`янського району Харківської області.
14. Відповідно до п.2 Договору в оренду передаються земельні ділянки із земель державної власності сільськогосподарського призначення, сільськогосподарські угіддя (рілля) загальною площею 85,6526 га, а саме: земельна ділянка з кадастровим номером 6323783700:02:000:0151 площею 9,5703 га; земельна ділянка з кадастровим номером 6323783700:02:000:0149 площею 9,0279 га; земельна ділянка з кадастровим номером 6323783700:02:000:0150 площею 10,4355 га; земельна ділянка з кадастровим номером 6323783700:04:000:0227 площею 13,9361 га; земельна ділянка з кадастровим номером 6323783700:05:000:0256 площею 42,6828 га.
15. Згідно з п.14 Договору оренди земельна ділянка передається в оренду для ведення фермерського господарства.
16. Відповідно до п.36 Договору, право на оренду земельних ділянок державної власності не може бути відчужено їх орендарем іншим особам, внесено до статутного фонду, передано в заставу.
17. Строк дії договору узгоджено його сторонами у п.8, а саме договір укладено на 49 (сорок дев`ять) років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновити його на новий строк.
18. Право оренди земельних ділянок було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 06.02.2015 за № 562742763237, № 562731363237, №562751163237, № 562522263237 та № 562723063237.
19. 06.04.2015 на підставі отриманого права оренди вказаних земельних ділянок була утворена юридична особа - Фермерське господарство Щербаченка Олександра Володимировича (ідентифікаційний код юридичної особи 39731149), керівником якої зареєстровано фізичну особу ОСОБА_1 .
20. Відповідно до статуту Фермерське господарство Щербаченка Олександра Володимировича, затвердженого Загальними зборами учасників ФГ Щербаченка Олександра Володимировича, в редакції протоколу від 26.12.2016, засновником і головою Фермерського господарства є: ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт громадянина України серія НОМЕР_2, виданий Куп`янським МРВУМВС України в Харківській області 06.08.2002 року; місце проживання зареєстровано за адресою:
АДРЕСА_1 . Згідно п.6.3 Статуту, членами Фермерського господарства є ОСОБА_2 - дружина ОСОБА_1, засновника (голови) Фермерського господарства Щербаченка Олександра Володимировича. Свідоцтво про одруження серія НОМЕР_3, видане Відділом реєстрації актів громадянського стану Куп`янського міськвиконкому Харківської області 04.06.1993. Паспорт громадянина України: серія НОМЕР_4, виданий Куп`янським МРВУМВС України в Харківській області 07.08.2002. Ідентифікаційний номер НОМЕР_5 . Зареєстроване місце проживання:
АДРЕСА_2 . Позивачі у позовній заяві наполягають, що з моменту реєстрації юридичної особи - Фермерського господарства Щербаченка Олександра Володимировича, тобто з 07.04.2015, фактичним користувачем орендованих за договором оренди землі від 31.12.2014, земельних ділянок є Фермерське господарство Щербаченка Олександра Володимировича.
23. У подальшому, враховуючи створення та державну реєстрацію фермерського господарства, позивачі звернулись до відповідача зі спільним листом-заявою б/н від 18.04.2019 щодо заміни орендаря земельної ділянки з громадянина України ОСОБА_1 на Фермерське господарство Щербаченка Олександра Володимировича, ідентифікаційний код 39731149. До відповідної заяви були додані проект відповідної додаткової угоди до договору оренди землі від 31.12.2014.
24. Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області листом № Юр-4835/0-3180/0/95-19 від 15.05.2019 було відмовлено у внесенні відповідних змін до договорів оренди землі, виходячи з того, що чинним земельним законодавством не передбачено внесення змін до договору оренди землі в частині заміни орендаря по договору.
25. Позивачі вказують, що відмова відповідача щодо внесення змін до договору оренди землі від 31.12.2014 в частині заміни сторони орендаря у договорі шляхом підписання відповідної додаткової угоди, є порушенням прав позивачів, оскільки фізична особа ОСОБА_1, земельні ділянки отримав для ведення фермерського господарства, зареєстрував фермерське господарство, вніс вказані земельні ділянки до Статуту Фермерського господарства як землі фермерського господарства, але здійснювати сплату орендної плати, повинен як громадянин України - фізична особа, але фактично земельними ділянками користується юридична особа - Фермерське господарство Щербаченка Олександра Володимировича; але сплачувати орендну плату та набути статут платника єдиного податку 4-ї групи (спеціальна група для сільськогосподарських товаровиробників) Фермерське господарство відповідно до ч.4 п.4 ст.291 Податкового кодексу України не може так як не є стороною у договорі оренди земельної ділянки, що мало своїм наслідком звернення з даним позовом до господарського суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
26. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (2). У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається (3).
27. У поданій касаційній скарзі позивач, обґрунтовуючи наявність підстави касаційного оскарження судового рішення, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, вказав, що апеляційний суд не врахував висновки Верховного Суду про застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові Верховного Суду від 22.05.2019 у справі № 925/939/18.
28. Поряд із цим, частиною 4 статті 300 ГПК України визначено, що суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
29. Так, Великою Палатою Верховного Суду задля формування єдиної практики у питанні застосування приписів Закону України "Про оренду землі", Закону України "Про фермерське господарство", щодо процедури оформлення переходу прав та обов`язків орендаря від фізичної особи до створеного нею фермерського господарства, розглядалася справа № 927/79/19, за результатами перегляду якої 30.06.2020 було прийнято постанову.
30. У вказаній постанові Великою Палатою Верховного Суду було надано ряд висновків щодо застосування положень зазначених нормативно-правових актів, врахування яких, колегія суддів Касаційного господарського суду, що здійснює касаційний перегляд справи № 922/2132/19 вважає необхідним, оскільки (1) правовідносини у справах № 922/2132/19 і № 927/79/19 є подібними; (2) ухвалою від 01.04.2020 касаційне провадження у справі № 922/2132/19 зупинялося до закінчення саме перегляду справи № 927/79/19; (3) у касаційній скарзі піднімаються, зокрема, питання правильності застосування правових норм, висновки щодо застосування яких надані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі №927/79/19.
31. Таким чином, враховуючи приписи частини 4 статті 300 ГПК України, а також те, що постанову Великої Палати Верховного Суду у справі № 927/79/19 прийнято після подання касаційної скарги у справі № 922/2132/19, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення у даній справі, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду розглядає наведені ГУ Держгеокадастру у Харківській області у касаційній скарзі доводи, проте такими доводами та вимогами не обмежена.