ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2020 року
м. Київ
Справа № 917/32/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Пількова К. М. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,
за участю секретаря судового засідання - Жураховської Т. О.,
учасники справи:
прокурор - Шекшеєва В. С., прокурор Офісу Генерального прокурорапозивач - не з`явився;
відповідач - не з`явився.
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Нафком-Агро" (далі - ДП)
на рішення Господарського суду Полтавської області (суддя Погрібна С. В.) від 30.03.2017
та постанову Східного апеляційного господарського суду (головуючий - Гребенюк Н. В., судді: Медуниця О. Є., Радіонова О. О.) від 14.05.2020 у справі
за позовом Першого заступника керівника Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Новооріхівської сільської ради Лубенського району Полтавської області (далі - Рада)
до ДП
про стягнення 3 885 702,55 грн,
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Прокурор в інтересах держави в особі Ради звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом до ДП про стягнення 3 885 702,55 грн за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.
1.2. Позовна заява мотивована тим, що ДП набуло у власність нерухоме майно, розташоване за адресою: вул. Поштова, 11, с. Новооріхівка, Лубенський район, Полтавська область (далі - Нерухоме майно), яке знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 5322885201:01:002:0215 (далі - Земельна ділянка), що належить Раді, не уклало договір оренди, користувалося Земельною ділянкою без достатніх правових підстав у період з 03.03.2014 по 30.04.2016.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 30.03.2017 позов задоволено; стягнуто з ДП на користь Ради 3 88 5702,55 грн збитків.
2.2. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ДП знало про необхідність укладення договору оренди, однак не вчиняло дій для його укладення, що позбавило Раду права одержати дохід у вигляді орендної плати за землю, а невиконання цього обов`язку є підставою для стягнення з землекористувача збитків у вигляді упущеної вигоди (неодержаної орендної плати), завданих використанням Земельної ділянки без правовстановлюючих документів; у діях ДП наявні всі елементи складу цивільного правопорушення; ДП не довело відсутності своєї вини у спричиненні збитків.
2.3. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.05.2019 Рішення Господарського суду Полтавської області від 30.03.2017 скасовано; прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову.
2.4. Постановою Верховного Суду від 04.04.2020 постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.05.2019 скасовано; справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Направляючи справу на новий апеляційний розгляд, Верховний Суд не погодився з висновками суду апеляційної інстанції про необхідність відмовити у позові лише через те, що спірні правовідносини кваліфіковані помилково, а також вказав, що для визначення розміру заборгованості ДП суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази, у цьому випадку зроблений Радою розрахунок заборгованості, перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок. Відмовивши у позові лише через неналежне правове обґрунтування позовних вимог, апеляційний суд зазначене не врахував, рішення місцевого суду по суті заявлених позовних вимог з урахуванням доводів апеляційної скарги не переглянув, в тому числі не оцінив обґрунтування розміру заявленої до стягнення суми.
2.5. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 14.05.2020 Рішення господарського суду Полтавської області від 30.03.2017 у справі № 917/32/17 залишено без змін.
2.6. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ДП як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок Ради (власника цієї ділянки) зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України); ДП (набувач), не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, фактично збільшило свої доходи, а Рада (потерпілий) втратила належне їй майно (кошти від орендної плати); розрахунок розміру безпідставно збережених ДП коштів у розмірі орендної плати був визначений відповідним актом комісії Ради від 17.05.2016 та затверджений рішенням виконавчого комітету Ради від 27.05.2016 № 17 (далі - Рішення № 17), за якими на Земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна (будівлі та споруди Оріхівського цукрового заводу), власником та фактичним користувачем якого є ДП. При цьому цей розрахунок здійснено із застосуванням Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284 (далі - Порядок № 284), та Порядку визначення та відшкодування територіальній громаді Новооріхівської сільської ради збитків, заподіяних внаслідок порушення вимог земельного законодавства, затвердженого рішенням Ради від 27.01.2016 (далі - Порядок), як неотримані доходи у вигляді орендної плати. Докази помилковості або невідповідності закону зазначеного розрахунку ДП не надало.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. 06.06.2020 ДП звернулось з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 30.03.2017 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.05.2020 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1. Суди неправильно застосували норми статей 1212, 1214 ЦК України, частин першої, третьої, четвертої та дев`ятої статті 79-1, статті 79 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), частини першої статті 11, статті 15, частини другої статті 30 Закону України "Про державний земельний кадастр", частини першої статті 13, частини першої статті 15, частин першої, третьої та четвертої статті 23 Закону України "Про оцінку земель"; суд першої інстанції порушив норми процесуального права, зокрема, статті 33, 43, 83 ГПК України, а суд апеляційної інстанції - статті 86, 236, 269, 282 цього Кодексу, з огляду на таке.
4.2. Суд апеляційної інстанції правильно вказав про можливість застосування до спірних правовідносин положень статті 1212 ЦК України, проте не врахував, що спірна земельна ділянка не сформована. При цьому Рада не довела підстави застосування площі земельної ділянки (212250 кв. м) та обставин щодо її розміру за спірний період.
4.3. Суди не перевірили реальність понесених Радою збитків у заявлених нею обсягах, а також обґрунтованість розрахунку стягуваної суми; поклали в основу оскаржуваних рішень неправильний розрахунок розміру орендної плати, яка була визначена актом комісії Ради від 17.05.2016 із застосуванням Порядку № 284 та Порядку. Висновок судів попередніх інстанцій, що Рада довела правильність здійсненого розрахунку розміру безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати необґрунтований, оскільки відповідні нарахування мали здійснюватися на підставі технічної документації та витягу з нормативно-грошової оцінки землі. При цьому суд апеляційної інстанції не дослідив подані Радою докази, зокрема, розрахунок заборгованості, а лише послався на них при ухваленні постанови.
4.4. Суд апеляційної інстанції не врахував висновки про застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені в таких постановах Верховного Суду:
1) від 06.11.2019 у справі № 922/3607/18, від 01.10.2019 у справі № 922/2082/18, що при стягненні безпідставно збереженого майна (коштів) у розмірі орендної плати, нарахування мають здійснюватися позивачем не самостійно шляхом арифметичного розрахунку без проведення нормативної грошової оцінки землі, а виключно на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель;
2) від 06.08.2019 у справі № 922/3560/18, від 29.05.2019 у справі № 922/955/18, що з огляду на предмет позову позивач мав надати докази існування протягом зазначеного у позові періоду земельної ділянки як об`єкту цивільних прав у розумінні та визначенні земельного законодавства, реальної можливості передачі позивачем цієї земельної ділянки в оренду відповідно до Закону України "Про оренду землі", а також обґрунтованість розрахунку стягуваної суми (збереженого відповідачем за рахунок позивача майна (коштів);
3) від 11.06.2019 у справі № 922/551/18, від 11.02.2019 у справі № 922/391/18, що для вирішення спору про стягнення безпідставно збережених коштів у виді орендної плати за земельну ділянку, необхідно з`ясувати, зокрема, чи є земельна ділянка об`єктом цивільних прав, а також установити обґрунтованість порядку та підстав нарахування орендної плати за користування земельною ділянкою;
4) від 10.09.2018 у справі № 920/739/17, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статі 288 Податкового кодексу України;
5) від 09.04.2020 у справі № 915/1806/19, від 12.03.2020 у справі № 922/893/19, від 05.03.2020 у справі № 922/926/19, від 29.01.2020 у справі № 922/2811/18, від 10.09.2019 у справі № 922/96/19 - без вказівки на конкретні висновки Верховного Суду, які викладені у цих постановах.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
5.1. У встановлений Судом строк відзиви на касаційну скаргу від учасників справи не надійшли.
6. Розгляд справи Верховним Судом
6.1. Ухвалою Суду від 31.08.2020 відкрито касаційне провадження за скаргою ДП; призначено розгляд справи у судовому засіданні на 13.10.2020; встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 15.09.2020
7. Встановлені судами обставини
7.1. 15.03.2010 ДП за договорами купівлі-продажу № 123536, № 123547, № 123551 придбало належні ВАТ "Цукор-Інвест" на праві власності об`єкти нерухомості (т. 1, а. с. 20-25).
7.2. За договором купівлі-продажу № 123536 від 15.03.10 (т. 1, а. с.24-25) ДП набуло у власність Нерухоме майно, яке знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 5322885201:01:002:0215.
7.3. Нерухоме майно розташоване на Земельній ділянці з цільовим призначенням - землі промислового використання територіальної громади Ради загальною площею 38,0186 га, в т.ч. 21,2250 га, яка є предметом спору.
7.4. 26.03.2010 ДП листом вих. № 19 звернулося до Ради з проханням надати в оренду земельну ділянку в межах населеного пункту с. Новооріхівка, на якій розташовані об`єкти та допоміжні споруди по обслуговуванню цукрового заводу.
7.5. 30.03.2010 рішенням 35 сесії 5-го скликання Ради (том 1, а. с. 31) вирішено надати в оренду ДП земельну ділянку загальною площею 38,0186 га (в т.ч. 21,2250 га, які є предметом цього спору) для промислового використання терміном на 25 років та встановлено орендну плату в розмірі 7% нормативної грошової оцінки земель.
7.6. Листом від 16.06.2010 ДП просило Раду зменшити відсоток орендної плати за землю до 3%.
7.7. За результатами розгляду цього звернення рішенням 39-й сесії 5-го скликання Ради від 23.06.10 (т. 1, а. с. 34) внесено зміни до пункту 2 рішення від 30.03.2010 та встановлено розмір орендної плати до 31.12.2010 у розмірі 3% нормативної грошової оцінки земель.
7.8. Рішенням 38-ї сесії 5-го скликання Ради від 23.06.2010 (т. 1., а. с. 33) затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право ДП на земельну ділянку промисловості площею 21,2250га на території с. Новооріхівка; зобов`язано ДП зареєструвати договір оренди землі у встановленому порядку. Однак між сторонами у справі договір оренди земельної ділянки за цією адресою не укладено, його державна реєстрація не проведена.
7.9. 27.07.2014 Рада ухвалила рішення про встановлення розміру орендної плати в розмірі 10 % нормативної грошової оцінки земель.
7.10. Рішенням виконавчого комітету Ради від 16.03.2016 (т. 1, а. с. 42) вирішено створити робочу комісію з нарахування суми збитків, які ДП завдало бюджету Ради порушенням земельного законодавства.
7.11. 21.04.2016 комісія обстежила спірну земельну ділянку та встановила, що на ній знаходяться об`єкти нерухомого майна, які є власністю ДП. Комісія дійшла висновку про фактичне використання ДП спірної земельної ділянки без належного оформлення (т. 1, а. с. 156). Для проведення обстеження земельної ділянки було запрошено ДП, однак воно не з`явилось.
7.12. Розмір збитків визначений відповідним актом комісії по визначенню збитків завданих територіальній громаді Ради ДП від 17.05.2016 та затверджений Рішенням № 17. За цим актом сума збитків внаслідок порушення ДП земельного законодавства за період з 01.08.2013 по 30.04.2016 складає 4 033 167,23 грн.
7.13. 31.05.2016 Рада направила ДП повідомлення разом з актом від 17.05.2016 та Рішенням № 17 (т. 1, а. с. 44).
7.14. За розрахунком Ради (т. 1, а. с. 11-14) вона просить стягнути з ДП 3 885 702,55грн збитків за користування спірною земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.
7.15. Матеріали справи не містять доказів оформлення ВАТ "Цукор-Інвест" та ДП права користування Земельною ділянкою, зокрема, укладення з Радою договорів оренди та державної реєстрації такого права.
7.16. ДП у період з 01.08.2013 по 30.04.2016 не сплачувало плату за користування Земельною ділянкою.