ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2020 року
м. Київ
Справа № 917/1198/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Міщенко І. С.,
за участю секретаря судового засідання - Мазуренко М. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Диканської селищної ради Полтавської області
на рішення Господарського суду Полтавської області від 22.08.2017 (суддя Кульбако М. М.)
і постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.11.2019 (головуючий суддя Пуль О. А., судді Білоусова Я. О., Тарасова І. В.)
у справі № 917/1198/16
за позовом Диканської районної спілки споживчих товариств
до Диканської селищної ради Полтавської області
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - 1) Диканський районний центр зайнятості та 2) Полтавський обласний центр зайнятості
про визнання недійсними пунктів рішення
(уповноважені представники сторін у судове засідання не з`явилися)
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Диканська районна спілка споживчих товариств (далі - позивач, Диканська РССТ) звернулася з позовом до Господарського суду Полтавської області, у якому просила суд, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, визнати недійсними пункти 1, 2, 3, 5 резолютивної частини рішення десятої (позачергової) сесії сьомого скликання Диканської селищної ради (далі - відповідач, Диканська сільрада) від 05.07.2016 "Про припинення права постійного користування на земельні ділянки Диканського об`єднання громадського харчування".
2. Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Диканської сільради в оспорюваній частині, позбавлено позивача права постійного користування двома земельними ділянками в смт. Диканька: площею 0,24 га - по вул. Дружби, 5-а та площею 0, 04 га - по вул. Пушкіна, 1-а, що зазначені в Державному акті на право постійного користування землею ІІ-ПЛ №002349, виданому Диканському об`єднанню громадського харчування, правонаступником якого є позивач.
Короткий зміст судових рішень
3. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 21.10.2016, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 31.01.2017, позов задоволено. Визнано недійсними пункти 1, 2, 3, 5 резолютивної частини рішення десятої (позачергової) сесії сьомого скликання Диканської сільради від 05.07.2016 "Про припинення права постійного користування на земельні ділянки Диканського об`єднання громадського харчування" як такі, що суперечать законодавству.
4. Постановою Вищого господарського суду України від 26.04.2017 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 31.01.2017 та рішення Господарського суду Полтавської області від 21.10.2016 у справі №917/1198/16 скасовано. Справу №917/1198/16 направлено до Господарського суду Полтавської області на новий розгляд в іншому складі суду.
5. Скасовуючи вищезазначені судові акти, суд касаційної інстанції зазначив, що поза межами судового дослідження залишилось встановлення обставин щодо набуття Диканською районною спілкою споживчих товариств у встановленому законом порядку права користування спірною земельною ділянкою.
6. Під час нового розгляду справи, рішенням Господарського суду Полтавської області від 22.08.2017, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 18.11.2019, позов задоволено. Визнано недійсними пункти 1, 2, 3, 5 рішення десятої (позачергової) сесії сьомого скликання Диканської селищної ради від 05.07.2016 "Про припинення права постійного користування на земельні ділянки Диканського об`єднання громадського харчування".
7. Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції мотивував його тим, що припинення права постійного користування земельною ділянкою можливе у разі ліквідації підприємства без визначення його правонаступника. Господарський суд урахував відсутність відмови позивача від права постійного користування земельною ділянкою, припинення діяльності постійного користувача шляхом приєднання до іншого підприємства (позивача у справі), наявності на спірних земельних ділянках об`єктів нерухомого майна, яке перейшло до позивача від юридичної особи, у якої земельні ділянки перебували на праві постійного користування.
8. Суд апеляційної інстанції дослідив, що позивач є правонаступником СП "Об`єднання підприємств громадського харчування", у постійному користуванні якого перебувала спірна земельна ділянка на підставі Державного акта ІІ-ПЛ №002349, а отже в результаті реорганізації останнього шляхом приєднання до Диканської РССТ, позивач набув усіх прав та обов`язків, у тому числі права користування спірною земельною ділянкою та правомірно користується нею.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
9. Відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 22.08.2017 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.11.2019, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)
10. Скаржник посилається на неправильне застосування судами приписів часини другої статті 92 ЗК України та зазначає, що позивач не належить до вичерпного переліку суб`єктів, які можуть набувати права постійного користування земельними ділянками, визначеного статтею 92 ЗК України, а отже, відповідне речове право не могло перейти в поряду правонаступництва. Посилається на відсутність доказів набуття Диканською РССТ права власності чи права користування спірною земельною ділянкою
11. Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції безпідставно застосував приписи частини першої статті 120 ЗК України в редакції, чинній на час розгляду апеляційної скарги, в той час, як вказана норма підлягала застосуванню у редакції, чинній на момент реорганізації СП "Об`єднання підприємств громадського харчування".
12. Скаржник посилається на те, що суди першої і апеляційної інстанцій застосували частину третю статті 24, статтю 142 ЗК України, які не підлягали застосуванню до спірних правовідносин.
13. Також скаржник наголошує на порушенні судом апеляційної інстанції норм процесуального права в частині прийняття і відхилення доводів апеляційної скарги відповідача, неврахуванні висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 903/540/17, а також зазначає, що повний текст рішення суду першої інстанції був виготовлений і підписаний суддею ОСОБА_1 після звільнення з посади судді за рішенням Вищої ради правосуддя від 26.03.2019 № 935/0/15-19.
Позиція інших учасників справи
14. Позивач подав відзив, у якому не погоджується з доводами касаційної скарги, вважає їх безпідставними і необґрунтованими, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Позивач наголошує на тому, що є правонаступником усіх прав та обов`язків СП "Об`єднання підприємств громадського харчування", у зв`язку з чим припинення права користування землею не відбулося.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
15. Рішенням Диканської селищної ради народних депутатів від 29.03.1996 №112 Диканському об`єднанню громадського харчування для виробничої діяльності та торгівлі у постійне користування надано 0,28 га землі згідно з планом землекористування, що підтверджується Державним актом на право постійного користування землею серія ІІ-ПЛ №002349 (далі - Державний акт), який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею 04.04.1996 за № 17.
16. План зовнішніх меж землекористування, що є невід`ємною частиною Державного акта, містить план-схему двох земельних ділянок: площею 0,24 га та площею 0,04 га у смт. Диканька.
17. На виконання постанови правління Укоопспілки від 13.09.2002 №182 та постанови правління ОСС (протокол засідання від 16.09.2002 №19) "Про реформування споживчої кооперації" за постановою правління Диканського районного споживчого товариства від 26.12.2002 №86 ліквідоване СП "Об`єднання підприємств громадського харчування" шляхом приєднання до райспоживспілки із активами та пасивами підприємства.
18. Згідно з пунктом 2 розділу І "Загальні положення" Статуту Диканської РССТ, затвердженого постановою правління Диканської РССТ від 24.11.2003, Диканська РССТ у зв`язку з реорганізацією СП "Диканська автоколона", СП "Райкоопзаготпромторг", СП "Об`єднання підприємств громадського харчування", СП "Хлібокомбінат" шляхом приєднання до Диканської РССТ є правонаступником зазначених спільних підприємств.
19. Наведені обставини жодна із сторін не спростовує.
20. Рішенням десятої (позачергової) сесії сьомого скликання Диканської сільради "Про припинення права постійного користування на земельні ділянки Диканського об`єднання громадського харчування" від 05.07.2016 №2 (далі - Рішення), зокрема, вирішено:
- припинити право постійного користування Диканської РССТ як правонаступнику реорганізованого шляхом приєднання Диканського об`єднання громадського харчування, двома земельними ділянками у смт. Диканька: (1) площею 0,24 га - по вул. Дружби (Дзержинського), 5-а та (2) площею 0, 04 га - по вул. Пушкіна, 1-а, що зазначені у Державному акті (пункт 1 Рішення);
- перевести зазначені дві земельні ділянки до земель запасу селищної ради (пункт 2 Рішення);
- визначити термін до 12.07.2016 для Диканської РССТ щодо передачі за актом приймання-передачі зазначених земельних ділянок Диканській сільраді як власнику земель комунальної власності (пункт 3 Рішення);
- встановити місячний термін Диканській РССТ для подання до селищної ради документів для оформлення права користування земельними ділянками у смт. Диканька: (1) площею 0,24 га - по вул. Дружби (Дзержинського), 5-а та (2) площею 0, 04 га - по вул. Пушкіна, 1-а (пункт 5 рішення).
21. Судами встановлено, що Диканське об`єднання громадського харчування (СП "Об`єднання підприємств громадського харчування"), правонаступником якого є позивач, користувався на підставі Державного акта, спірними земельними ділянками, загальною площею 0,28 га, які знаходяться у смт. Диканька, по вул. Дзержинського, 5-а та по вул. Пушкіна, 1-а, для обслуговування виробничих приміщень (будівель громадського харчування).
22. Спірні земельні ділянки знаходяться у зоні громадської забудови смт. Диканька, під об`єктами нерухомості, які перейшли у власність до позивача у складі майнового комплексу при реорганізації СП "Об`єднання підприємств громадського харчування" шляхом приєднання до Диканської РССТ за відповідними актами приймання-передачі.
23. У даному випадку органом місцевого самоврядування прийнято рішення про переведення до земель запасу селищної ради двох земельних ділянок, які перебувають, як у постійному користуванні позивача (на яких розміщені заклади громадського харчування), так і Диканського районного центру зайнятості (Державний акт на право постійного користування землею І-ПЛ від 24.12.2003 № 001562).
24. Не погоджуючись з Рішенням, Диканська РССТ звернулася до Господарського суду Полтавської області з даним позовом (з урахуванням уточнень до нього).
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
25. 08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон України від 15.01.2020 № 460-IX).
26. Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
27. Оскільки касаційну скаргу подано до набрання чинності Законом України від 15.01.2020 № 460-IX, касаційний розгляд здійснюється відповідно до положень ГПК України у редакції, яка була чинною до 08.02.2020.
Щодо суті касаційної скарги
28. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
29. Згідно із частиною першою статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.