Окрема думка
судді Великої Палати Верховного Суду Пророка В. В.
справа № 9901/130/19 (провадження № 11-70заі20)
10 вересня 2020 року
м. Київ
Велика Палата Верхового Суду розглянула 10 вересня 2020 року у судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) про скасування рішення ВРП від 5 лютого 2019 року № 329/0/15-19 «Про звільнення судді ОСОБА_1 з посади судді Київського районного суду міста Одеси на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України» за апеляційними скаргами ВРП та ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30 січня 2020 року.
В резолютивній частині постанови від 10 вересня 2020 року (як у скороченому її тексті, так, зрештою, і у повному) Велика Палала Верховного Суду заначила висновки по суті вимог апеляційної скарги і позовних вимог за результатами власного колегіального голосування. Водночас моя пропозиція щодо обов`язкового зазначення поряд з загальним висновком за результатами голосування і власне самих результатів голосування була залишена Великою Палатою Верховного Суду без реагування.
Водночас з таким підходом погодитися не можу з огляду на таке.
1. Статтею 34 (Порядок вирішення питань колегією суддів) Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) визначено, що усі питання, що виникають під час колегіального розгляду адміністративної справи, вирішуються більшістю голосів суддів.
2. Ідентичний підхід унормований у статті 35 (Порядок вирішення питань при колегіальному розгляді справи) Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) та статті 34 (Порядок вирішення питань при колегіальному розгляді справи) Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), а також статтях 375 (Ухвалення судового рішення і окрема думка судді) та 391 (Порядок наради і голосування в суді присяжних) Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
3. На моє переконання, результати вирішення питань, що виникають під час колегіального розгляду справи мають бути викладені у резолютивній частині судового рішення.
4. Задля наочності звертаю увагу на відповідні процесуальні приписи щодо змісту судового рішення.
4.1. Постанова суду касаційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням висновку суду касаційної інстанції по суті вимог касаційної скарги і позовних вимог (пункт 4 частини першої статті 356 КАС; аналогічно в пункті 4 частини першої статті 416 ЦПК, пункті 4 частини першої статті 315 ГПК та пункті 3 частини першої статті 442 КПК).
4.2. Постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням висновку суду апеляційної інстанції по суті вимог апеляційної скарги і позовних вимог (пункт 4 частини першої статті 322 КАС).
4.3. У резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема, висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог (пункт 1 частини п`ятої статті 246 КАС).
5. Таким чином, вище наведені висновки входять до кола тих питань, що виникають під час колегіального розгляду справи, а отже вирішуються більшістю голосів суддів.
6. Усталеним у процесуальних кодексах є підхід законодавця відповідно до якого, при ухваленні рішення з кожного питання жоден із суддів не має права утримуватися від голосування та підписання судового рішення (частина друга статті 34 КАС, частина друга ЦПК, частина друга статті 34 Г