Постанова
Іменем України
15 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 296/328/18
провадження № 61-22935св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Кузнєцова В. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 22 липня 2019 року в складі судді Сингаївського О. П. та постанову Житомирського апеляційного суду від 19 листопада 2019 року в складі колегії суддів: Павицької Т. М., Трояновської Г. С., Миніч Т. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, у якому просила усунути їй перешкоди в користуванні власністю шляхом вселення в квартиру АДРЕСА_1 .
Позов мотивований тим, що вона є власником 1/8 частини квартири АДРЕСА_1 . Інша частина квартири належить ОСОБА_3 .
Посилаючись на те, що у 2016 році відповідачі виселили її з неповнолітнім сином із вищевказаної квартири, змінили вхідні замки та чинять перешкоди у користуванні житлом, ОСОБА_1 просила задовольнити позовні вимоги.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 22 липня 2019 року, з урахуванням ухвали цього ж суду про виправлення описки від 30 вересня 2019 року, позов задоволено. Усунуто перешкоди в користуванні власністю шляхом вселення ОСОБА_1 у квартиру АДРЕСА_1 . Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що порушене право ОСОБА_1, яка є власником 1/8 частини квартири АДРЕСА_1 , підлягає судовому захисту на підставі статей 317, 321, 391 ЦК України, оскільки відповідачі чинять їй перешкоди у користуванні власністю.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Житомирського апеляційного суду від 19 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 22 липня 2019 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову, оскільки звернення позивача до правоохоронних органів щодо вчинення відповідачами перешкод у користуванні спірною квартирою, а також відсутність ключів від дверей квартири свідчить про обґрунтованість заявлених позовних вимог.
Факт належності ОСОБА_1 1/8 частини спірної квартири, яку ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вважають незначною, не є підставою для відмови в задоволенні позову.
Короткий зміст вимог касаційної скаргита узагальнення її доводів
У грудні 2019 року ОСОБА_3 звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували, що частка позивача у спільному майні становить лише 7,83 кв. м., що унеможливлює виділення її в натурі. Немає жодних відомостей про те, що частка позивача в спірній квартирі може бути виділена їй в натурі з дотриманням прав всіх співвласників. Судом ухвалено рішення, яке впливає на права, інтереси та обов`язки ОСОБА_4, яка є співвласником частини квартири АДРЕСА_1 .
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу та узагальнення його доводів
У лютому 2020 року ОСОБА_2 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу задовольнити.
Відзив мотивований тим, що суди попередніх інстанцій не встановили в діях відповідачів триваючий характер порушення житлових прав позивача. Жодних перешкод для проживання та користування ОСОБА_1 квартирою він не чинив, позивач має ключ від вхідних дверей, що підтверджується направленим їй листом з пропозицією добровільно вирішити спірне питання.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 січня 2020 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу з суду першої інстанції.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У лютому 2020 року вказана справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_1 є власником 1/8 частини квартири АДРЕСА_1 .
Власником іншої частини спірної квартири є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
Між сторонами склались неприязні стосунки та конфліктна ситуація з приводу користування квартирою АДРЕСА_1 , що стало підставою для звернення ОСОБА_1 у жовтні 2017 року до правоохоронних органів.
У травні 2018 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 звертались до суду з позовом до ОСОБА_1 про припинення права власності. Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 24 липня 2019 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 22 жовтня 2019 року, в задоволенні позову відмовлено.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційних скарг) передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційних скарг, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційні скарги підлягають залишенню без задоволення з таких підстав.
Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном, а також право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.