Постанова
Іменем України
15 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 623/214/17
провадження № 61-1978св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Кузнєцова В. О.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 20 серпня 2019 року в складі судді Винниченко П. П. та постанову Харківського апеляційного суду від 11 грудня 2019 року в складі колегії суддів: Пилипчук Н. П., Кругової С. С., Маміної О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просила:
- визнати за нею право власності на 1/4 житлового будинку АДРЕСА_1, в порядку спадкування;
- свідоцтво про право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 в 1/4 частині визнати таким, що втратило дію.
В обґрунтування позову зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Ізюм Харківської області помер її батько ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилася спадщина на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 .
Зазначала, що вказаний житловий будинок є спільною власністю її батьків ОСОБА_3 та ОСОБА_2, який батьки побудували разом в період зареєстрованого шлюбу та зареєстрували на ім`я відповідача. Єдиними спадкоємцями першої черги після смерті батька є позивач - донька спадкодавця та відповідач - дружина спадкодавця в рівних частках.
17 липня 1999 року позивач зареєструвала шлюб з ОСОБА_4, у зв`язку з чим змінила прізвище з " ОСОБА_1 " на " ОСОБА_1 ".
Після смерті батька ОСОБА_1 звернулася до Ізюмської нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, на що 13 липня 1994 року отримала відповідь за № 179, в якій їй надавався строк 10 днів для звернення до суду з приводу оформлення спадщини, у зв`язку з тим, що вона не була згодна з часткою в спадщині після смерті батька. Однак до суду позивач не звернулася, тому що перебувала в скрутному матеріальному становищі.
Позивач зазначає, що спадщину після смерті батька вона прийняла, тому що подала до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяву про її прийняття. На сьогоднішній день оформити спадщину в нотаріальній конторі не може, оскільки не має правовстановлюючих документів на спірний житловий будинок.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 20 серпня 2019 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Місцевий суд, відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1, виходив з того, що спірне нерухоме майно є особистою власністю ОСОБА_2, оскільки набуте нею до реєстрації шлюбу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 11 грудня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 20 серпня 2019 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону, обставини справи встановлені повно, а доводи апеляційної скарги не підтверджені належними та допустимими доказами і не спростовують висновків суду першої інстанції, спірний будинок є особистою власністю відповідача.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У січні 2020 року до суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 20 серпня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 11 грудня 2019 року, в якій заявник, посилаючись на недотримання судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій неповно з`ясовані всі обставини справи, не досліджено і не надано належної оцінки всім матеріалам справи, доказам та обставинам, суди підійшли формально до вивчення обставин справи. Вважає, що має право власності на 1/4 частину житлового будинку АДРЕСА_1 ,в порядку спадкування.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу та узагальнення його доводів
У березні 2020 року до суду касаційної інстанції надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому ОСОБА_2 просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 20 серпня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 11 грудня 2019 року без змін, посилаючись на те, що рішення судів попередніх інстанцій відповідають вимогам закону та ухвалені з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано цивільну справу № 623/214/17 з суду першої інстанції.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У березні 2020 року вказана справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами попередніх інстанцій встановлено, відповідно до акта, виданого 05 листопада 1960 року, на підставі рішення виконавчого комітету Ізюмської міської ради від 18 жовтня 1960 за № 13/337-а на ім`я ОСОБА_2 була відведена земельна ділянка, загальною площею 600 кв. м, розташована по АДРЕСА_2 .
Відповідно до договору від 15 листопада 1960 року, затвердженого нотаріусом Ізюмської державної нотаріальної контори та зареєстрованого за № 7354, ОСОБА_2 у безстрокове користування надавалася земельна ділянка для будівництва приватного житлового будинку на праві приватної власності, розташована по АДРЕСА_2, площею 600 кв. м.
29 листопада 1962 року ОСОБА_2 подала завідуючому Ізюмського міськкомгоспу заяву про завершення будівництва та направлення комісії для прийому та введення в експлуатацію спірного житлового будинку.
Технічний паспорт на спірний будинок складений 08 грудня 1962 року.
Висновок про реєстрацію права власності на домоволодіння виданий Ізюмським міським бюро технічної інвентаризації 10 грудня 1962 року.
20 травня 1967 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був зареєстрований шлюб в Ізюмському відділі ЗАГС Харківської області, актовий запис № 175.
Рішенням виконавчого комітету Ізюмської міської Ради депутатів трудящих Харківської області № 99-ж від 02 квітня 1969 року про оформлення права власності на житлові будинки у зв`язку із зміною прізвища свідоцтво про право власності на спірний житловий будинок з надвірними будівлями оформлено за ОСОБА_2 замість договору забудови, посвідченого Ізюмською державною нотаріальною конторою 19 грудня 1960 року, реєстровий № 7354 - у зв`язку із зміною прізвища ОСОБА_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 25 листопада 2016 року, актовий запис № 31.
Мотивувальна частина
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Судами встановлено, що 20 травня 1967 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було зареєстровано шлюб в Ізюмському відділі ЗАГС Харківської області, актовий запис № 175.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 25 листопада 2016, актовий запис № 31.
Відповідно до статей 524, 525, 526 Цивільного кодексу Української РСР (18 липня 1963 року) спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. Часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу. Місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця (стаття 17 цього Кодексу), а якщо воно невідоме, місцезнаходження майна або його основної частини.
Статтею 527 Цивільного кодексу Української РСР (18 липня 1963 року) спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.