ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/13716/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н. М. - головуючий, Мамалуй О. О., Студенець В. І.,
за участю секретаря судового засідання - Натаріної О.О.,
представників учасників справи:
позивача - не з`явився,
відповідача 1 - Величка М.М.,
відповідача 2 - не з`явився,
третьої особи 1 - не з`явився,
третьої особи 2 - не з`явився,
третьої особи 3 - не з`явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду міста Києва
у складі судді Гулевець О. В.
від 21.01.2020 та
на постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Пашкіна С. А., Андрієнко В. В., Буравльов С. І.
від 13.05.2020
за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2, ОСОБА_3
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: ОСОБА_4, ОСОБА_5, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕСТЕТ ПРАЙМ БУД"
про визнання недійсним попереднього договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства,
Розпорядженням Заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 08.10.2020 № 29.3-02/2530 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи № 910/13716/19 у зв`язку з відпусткою судді Вронської Г.О.
Згідно із витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 08.10.2020 для розгляду справи № 910/13716/19 визначено колегію суддів Касаційного господарського суду у наступному складі: головуючий - Губенко Н.М., судді: Мамалуй О.О., Студенець В.І.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання недійсним попереднього договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Естет Прайм Буд".
Обґрунтовуючи підстави позову ОСОБА_1 посилається на те, що не надавала ОСОБА_3 будь-яких доручень щодо продажу своєї частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Естет Прайм Буд". Однак, ОСОБА_3 без згоди позивача та згоди інших власників часток ( ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ), та від імені ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 підписав договір купівлі-продажу частки, та отримав грошові кошти в розмірі 600 000,00 доларів США. При цьому, ОСОБА_1 стверджує, що не отримувала будь-яких грошових коштів від ОСОБА_3 .
2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
22.04.2019, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, в особі ОСОБА_3, який діяв на підставі довіреностей від 05.08.2017, посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрованих в реєстрі за номерами: 3473, 3474, 3475, було укладено попередній договір купівлі - продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Естет Прайм Буд".
Згідно із пунктом 1.1 попереднього договору - покупець і продавці зобов`язуються укласти в майбутньому договір купівлі - продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Естет Прайм Буд" (надалі - основний договір), за яким продавці продадуть, а покупець купить на умовах, викладених у цьому попередньому договорі частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Естет Прайм Буд" розмірі 74,68 відсотків статутного капіталу Товариства ( ОСОБА_4 - 31,39 %, ОСОБА_1 - 32,39 %, ОСОБА_5 - 10.9 %) за ціною 800 000,00 доларів США.
Відповідно до пункту 4.1 попереднього договору - в рахунок забезпечення виконання зобов`язань за цим договором покупець передає продавцеві аванс в розмірі 600 000,00 доларів США. Передача авансу здійснюються покупцем перед підписанням цього договору, і підписавши цей договір, продавці засвідчують отримання авансу в повному обсязі.
Згідно із розпискою від 22.04.2019 представник ОСОБА_3, який діяв в інтересах позивача та в інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_5, на виконання попереднього договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Естет Прайм Буд" отримав від ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 600 000 доларів США.
Відповідно до довіреності № 3474 позивачем було надано певні повноваження ОСОБА_3 з метою представництва інтересів ОСОБА_1 в усіх державних, господарських, громадських та інших підприємствах, установах, організаціях, незалежно від їх форми власності та галузевого підпорядкування, в тому числі перед органами державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зокрема у центрах надання адміністративних послуг, відповідних РДА, органах нотаріату, дозвільної системи та в інших органах державної влади та місцевого самоврядування незалежно від їх форм власності і підпорядкування з питань, що стосуються прав та обов`язків ОСОБА_1 як учасника (засновника) юридичних осіб, реєстрації юридичних осіб у встановленому законом України порядку, в тому числі, але не обмежуючись Товариства з обмеженою відповідальністю "Естет Прайм Буд" (далі - Товариство). Довіреність видана без права передоручення повноважень третім особам строком на 3 (три) роки і дійсна до 05.08.2020.
За змістом довіреності з метою представництва інтересів ОСОБА_1 представнику надано право: подавати від імені ОСОБА_1 заяви, довідки, документи та надавати інформацію у відповідні установи, одержувати необхідні довідки та документи, розписуватися від імені ОСОБА_1 у разі необхідності, ініціювати скликання чергових та/або позачергових загальних зборів учасників (засновників) Товариства, реєструватись для участі на загальних зборах учасників Товариства, приймати участь в них та голосувати (приймати рішення самостійно) з питань прийняття будь-яких рішень стосовно діяльності Товариства з обсягом права та повноважень, які передбачені діючим законодавством України та установчими документами Товариства для учасника (засновника), приймати рішення щодо внесення змін та підписання нової редакції статуту, в тому числі приймати рішення щодо розпорядження майном (активами) Товариства, приймати рішення щодо збільшення або зменшення статутного капіталу Товариства, зміни складу засновників, перерозподілу частки учасників у статутному капіталі Товариства, розписуватися від її імені на будь-яких документах, що стосуються діяльності Товариства, в тому числі, підписувати протоколи загальних зборів, нову редакцію статуту (зміни для установчих документів), підписувати акт прийому-передачі будь-якого майна (в тому числі земельних ділянок) та вносити це майно в статутний капітал, одержувати будь-яку інформацію, сплачувати необхідні платежі, здійснювати інші дії, передбачені чинним законодавством України для такого роду повноважень, а також користуватись всіма іншими прямо не зазначеними в цій довіреності правами, повноваженнями і обов`язками фізичної особі, учасників (засновників) товариств та здійснювати всі інші необхідні дії, пов`язані з реалізацією повноважень з цією довіреністю.
На момент укладення оспорюваного попереднього договору купівлі-продажу часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Естет Прайм Буд" довіреність № 3474 видана на ім`я ОСОБА_3 була чинною.
Аналогічними за змістом є довіреності від 05.08.2017, посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тиминюк М.В., зареєстровані в реєстрі за номерами: 3473, 3475, що були видані ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ОСОБА_3 .
Відповідно до наявних у матеріалах справи витягів про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей №39095034, №39094962, №39094760, видані ОСОБА_3 довіреності від 05.08.2017, посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тиминюк М.В., зареєстровані в реєстрі за номерами: 3473, 3474, 3475, припинили свою дію 23.04.2019.
3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.01.2020 у справі № 910/13716/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2020, відмовлено у задоволенні позову.
Рішення місцевого господарського суду та постанова апеляційного господарського суду мотивовані тим, що:
- оцінюючи зміст довіреності № 3474, на підставі якої було підписано спірний попередній договір, місцевий господарський суд дійшов до обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 уповноважила ОСОБА_3, у тому числі, на представництво ОСОБА_1 з питань, що стосуються прав та обов`язків останньої як учасника (засновника) Товариства з обмеженою відповідальністю "Естет Прайм Буд", а саме - в тому числі приймати рішення щодо розпорядження майном (активами) Товариства, приймати рішення щодо збільшення або зменшення статутного капіталу Товариства, зміни складу засновників, перерозподілу частки учасників у статутному капіталі Товариства. Крім того, з наведених положень довіреності №3474 вбачається, що вказаною довіреністю представнику ОСОБА_1 було надано право користуватись всіма іншими прямо не зазначеними в цій довіреності правами, повноваженнями і обов`язками фізичної особі, учасника (засновника) Товариства з обмеженою відповідальністю "Естет Прайм Буд" та здійснювати всі інші необхідні дії, пов`язані з реалізацією повноважень з цією довіреністю, в тому числі повноважень, що стосуються прав та обов`язків ОСОБА_1 як учасника (засновника) Товариства з обмеженою відповідальністю "Естет Прайм Буд";
- зміст виразу, наведеного у тексті довіреності "користуватись всіма іншими прямо не зазначеними в цій довіреності правами, повноваженнями і обов`язками фізичної особи, учасників (засновників) товариств та здійснювати всі інші необхідні дії" дає підстави вважати, що ОСОБА_1 надала право представнику ОСОБА_3 на здійснення інших дій, що прямо не зазначені у довіреності. Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про те, що довіреністю № 3474 було уповноважено Кіма Валеріана Миколайовича на здійснення не будь-якої конкретної дії, а фактично на здійснення будь-яких дій, пов`язаних з реалізацією повноважень, що стосуються прав та обов`язків ОСОБА_1, як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Естет Прайм Буд". Будь-яких обмежень щодо здійснення дій, в тому числі укладення угод, довіреністю №3474 не передбачено. Тобто, з аналізу довіреності, на підставі якої ОСОБА_3 було підписано від імені позивача попередній договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Естет Прайм Буд" від 22.04.2019, можна дійти висновку, що ОСОБА_3 мав повноваження на укладання будь-якого договору, в тому числі, попереднього договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Естет Прайм Буд" від 22.04.2019 та відповідно у даному випадку наданих довіреністю повноважень не перевищив;
- таким чином, попередній договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Естет Прайм Буд" від 22.04.2019 було підписано уповноваженою особою та в інтересах позивача.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи касаційної скарги. Доводи інших учасників справи
У касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2020 у даній справі, та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Підставою касаційного оскарження судових рішень ОСОБА_1 зазначила пункти 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Скаржником зазначені також підстави касаційного оскарження судового рішення, передбачені частиною 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій:
- не застосовано статтю 1003 Цивільного кодексу України до спірних правовідносин, яка безпосередньо регулює зміст та межі повноважень представника на вчинення юридичних дій від імені довірителя. При цьому, відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування вказаної норми у подібних правовідносинах;
- не враховано висновки щодо застосування статті 215 Цивільного кодексу України у подібних відносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 20.05.2019 у справі № 229/92/18, від 08.05.2019 у справі № 229/1722/18 та від 03.10.2019 у справі № 711/8571/16-ц;
- не надано оцінки щодо наявності/відсутності у ОСОБА_3 повноважень на визначення вартості частки довірителя, за якою вона має бути відчужена.
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали відзиви на касаційну скаргу ОСОБА_1, в яких просили залишити її без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, як такі, що прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
5. Клопотання учасників справи
09.10.2020 на електронну адресу Суду надійшло клопотання від ОСОБА_1 про відкладення розгляду даної справи.
Колегія суддів не приймає та не розглядає вказане клопотання, оскільки воно оформлено з порушенням вимог Законів України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та пункту 5.17 Інструкції з діловодства Верховного Суду, а саме, клопотання не скріплено електронним цифровим підписом.
13.10.2020 на електронну пошту Суду від адвоката ОСОБА_3 ОСОБА_6 надійшла заява, в якій вона просить судове засідання провести без її участі, та зазначає, що підтримує доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу.
Крім того, 13.10.2020 ОСОБА_7 подав клопотання, в якому повідомив, що він представляє права та інтереси ОСОБА_2 у даній справі на підставі договору про надання правової допомоги від 01.09.2020, та зазначив свою правову позицію у цій справі.
6. Позиція Верховного Суду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частини 1 та 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України).
Касаційне провадження у справі відкрито, зокрема, згідно з пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, який визначає, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Отже, відповідно до положень цієї норми касаційний перегляд з указаних підстав може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
Щодо визначення подібності правовідносин Верховний Суд звертається до правових висновків, викладених у судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду та об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Так, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.03.2020 у справі № 910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет).
Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому, зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 32 постанови від 27.03.2018 № 910/17999/16; пункт 38 постанови від 25.04.2018 № 925/3/7, пункт 40 постанови від 25.04.2018 № 910/24257/16). Такі ж висновки були викладені і в постановах Верховного Суду України від 21.12.2016 у справі № 910/8956/15 та від 13.09.2017 у справі № 923/682/16.
При цьому, під судовими рішеннями в подібних правовідносинах необхідно розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19, пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16; пункт 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/5394/15-г; постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11; постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц).
Колегія суддів відхиляє доводи скаржника про те, що суди попередніх інстанцій ухвалили оскаржувані рішення без урахування висновків щодо застосування статті 215 Цивільного кодексу України у подібних відносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 20.05.2019 у справі № 229/92/18, від 08.05.2019 у справі № 229/1722/18 та від 03.10.2019 у справі № 711/8571/16-ц, з огляду на таке.
Так, у справі № 229/92/18, що переглядалась Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, предметом спору були вимоги щодо визнання недійсним договору про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб. Позовна заява мотивована тим, що повірені не мали повноважень щодо укладення договору емфітевзису, оскільки договір емфітевзису укладається лише із власником земельної ділянки. За результатами оцінки довіреності суд апеляційної інстанції, з яким погодився Верховний Суд, встановив, що зміст довіреності свідчить про надання повіреним права на укладення від імені довірителя лише договорів щодо обміну земельних ділянок та оренди земельної ділянки, проте вказана довіреність не містить визначених довірителем повноважень на укладення повіреними інших за правовими наслідками та менш вигідними для довірителя договорів, зокрема довіреністю не обумовлено права повірених на укладення договору емфітевзису строком на 100 років зі сплатою компенсаційного платежу у розмірі 2 грн на рік. З огляду на зазначене, Верховний Суд зазначив, що суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що укладаючи оспорюваний договір емфітевзису представник з власної ініціативи розширив межі наданого йому повноваження, не погодив такий відступ із довірителем і не отримав наступного схвалення останнім, що є підставою для визнання такого правочину недійсним, та як наслідок, підставою для зобов`язання відповідача повернути позивачу спірну земельну ділянку.
У справі № 229/1722/18, що переглядалась Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, предметом спору були вимоги щодо визнання договору емфітевзису недійсним. Позов мотивовано тим, що на час дії довіреності повірений, який діяв від її позивача, не мав повноважень на укладення договору емфітевзису. Верховний Суд зазначив, що скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позовних вимог, апеляційний суд, правильно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, переоцінивши докази у їх сукупності, доводи сторін спору, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки довіреність, на підставі якої було вчинено оспорений правочин, не містить визначених повноважень повірених на укладення договору емфітевзису (який було укладено строком на 100 років зі сплатою компенсаційного платежу у розмірі 2 грн на рік) відносно земельної ділянки, власником якої є позивач.
У справі № 711/8571/16-ц, що переглядалась Верховним Судом у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, предметом спору були вимоги щодо визнання договору купівлі-продажу частково недійсним. Позов мотивовано тим, що повіреним укладено договір від імені позивача з перевищенням повноважень наданих довіреністю, оскільки позивач не уповноважував повіреного продавати його частку квартири іншим особам, окрім своєї племінниці. Верховний Суд дійшов висновку про те, що суд апеляційної інстанції правильно встановив, що оскаржуваним договором було порушено права позивача, оскільки при укладенні оскаржуваного правочину представником позивача були вчинені дії з перевищенням наданих повноважень та укладено договір не з тією особою, з якою позивач мав намір укласти договір при наданні довіреності повіреному.