ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 жовтня 2020 року
м. Київ
Справа № 924/748/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В. А. - головуючого, Дроботової Т. Б., Могила С. К.
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Берегиня"
на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.06.2020 (судді: Олексюк Г. Є., Маціщук А. В., Гудак А. В.)
за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Берегиня"
до: 1.Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Гречани",
2.Хмельницької міської ради
про визнання права власності на земельну ділянку та визнання недійсним та скасування державного акта про право колективної власності на землю,
ВСТАНОВИВ:
1. Стислий виклад позовних вимог та судових рішень
1.1. Приватне сільськогосподарське підприємство "Агрофірма "Берегиня" (далі - Агрофірма "Берегиня", Позивач) звернулося до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Гречани" (далі - Агрофірма "Гречани", Відповідач-1) та Хмельницької міської ради (далі - Рада, Відповідач-2) про визнання за Позивачем права власності на земельну ділянку площею 6,1395 гектарів, кадастровий номер 6810100000:12:002:0019, яка розташована у м. Хмельницький, вул. Польова, та про визнання недійним та скасування державного акта про право колективної власності на землю серії ХМ №854, виданого 29.10.1998 Хмельницькою міською радою народних депутатів Хмельницького району Хмельницької області в частині права власності Позивача на вищезазначену земельну ділянку.
1.2. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 24.02.2020 у справі №924/748/19 відмовлено у задоволенні позову.
1.3. Агрофірма "Берегиня" оскаржила згадане рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку.
1.4. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.04.2020 апеляційну скаргу Агрофірми "Берегиня" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 24.02.2020 у справі №924/748/19 залишено без руху та встановлено скаржнику десятиденний строк з дня вручення відповідної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме надання суду оригіналу платіжного документа про сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі; доказів надіслання копії апеляційної скарги з доданими до неї документами відповідачам; докази того, що представник, який підписав апеляційну скаргу є адвокатом або ж здійснює процесуальне представництво Позивача в порядку самопредставництва.
1.5. Ухвалою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 09.06.2020 вищезазначену апеляційну скаргу повернуто заявнику разом з доданими до неї документами.
1.6. Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована неусуненням скаржником недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений ухвалою суду.
2. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
2.1. У касаційній скарзі Позивач просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції від 09.06.2020, а справу направити до Північно-Західного апеляційного господарського суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за його апеляційною скаргою.
2.2. Згідно з доводами, наведеними у касаційній скарзі оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції є незаконною, необґрунтованою, поспішною, зокрема винесеною із порушенням норм процесуального права, оскільки Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 № 540-IX (який набрав чинності 02.04.2020) розділ X "Прикінцеві положення" ГПК України доповнено пунктом 4 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)";
3. Розгляд справи Верховним Судом
3.1. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №924/748/19 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: Зуєв В.А. - головуючий, Кушнір І.В., Могил С.К., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.07.2020.
3.2. Ухвалою Верховного Суду від 27.07.2020 відкрито касаційне провадження для здійснення перегляду оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції у письмовому провадженні.
3.3. Матеріали справи №924/748/19 надійшли на адресу Верховного Суду лише 23.09.2020, у зв`язку з чим розгляд справи здійснюється в розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.
3.4. У зв`язку з рішенням Вищої ради правосуддя від 15.09.2020 про відставку судді ОСОБА_1 автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №924/748/19 визначено колегію суддів у складі: Зуєв В.А. - головуючий, Дроботова Т.Б., Могил С.К., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.10.2020.
4. Позиція Верховного Суду
4.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування апеляційною інстанцією норм процесуального права, Суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
4.2. Згідно із пунктами 1, 2 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права та рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
4.3. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом (частини перша, друга статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
4.4. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
4.5. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод покликана гарантувати не теоретичні або примарні права, а права, які є практичними і ефективними. Це особливо стосується права на доступ до суду, зважаючи на помітне місце, відведене у демократичному суспільстві праву на справедливий суд (див. рішення у справах "Ейрі проти Ірландії", від 09.10.1979, п. 24, Series A N 32, та "Гарсія Манібардо проти Іспанії", заява N 38695/97, п. 43, ECHR 2000-II).
4.6. У рішенні ж Європейського суду з прав людини у справі "Гарсія Манібардо проти Іспанії" від 15.02.2000 зазначалося, що спосіб, у який стаття 6 застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них (див., наприклад, Monnel and Morris v. the United Kingdom, рішення від 02.03.1987, серія A, N 115, с. 22, п. 56, а також Helmers v. Sweden, рішення від 29.10.1996, серія A, N 212-A, с. 15, п. 31).
4.7. При цьому у рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.