ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2020 року
м. Київ
cправа № 910/11991/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.,
за участю секретаря судового засідання Кравчук О.І.,
та представників
позивача: не з`явились,
відповідача: Прощенко Д.В.,
третьої особи: не з`явились,
прокуратури: не з`явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Заступника прокурора Одеської області
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.03.2019
у справі № 910/11991/17
за позовом Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Департаменту комунальної власності Одеської міської ради
до Фізичної особи-підприємця Щепалова Вадима Федоровича
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Фізична особа-підприємець Підгорний Денис Ігорович
про розірвання договору,
В С Т А Н О В И В:
У липні 2017 року Заступник прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Щепалова Вадима Федоровича про розірвання договору оренди берегозахисної споруди №59-ор від 29.08.2006.
Позов мотивований порушенням відповідачем умов п.п. 4.1.1, 4.1.6, 4.1.7, 4.1.10, 4.1.11, 4.1.12 договору оренди берегозахисної споруди №59-ор від 29.08.2006 та п.п. 2.1.2.1, 3.6, 3.7, 3.11, 4.9 Правил устаткування та експлуатації пляжів м. Одеси, затверджених рішенням Одеської міської ради від 05.04.2007 №1133-V, що є підставою для дострокового його розірвання в судовому порядку.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2017 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Фізичну особу-підприємця Підгорного Дениса Ігоровича.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.07.2018 (суддя Борисенко І.І.) позов задоволено повністю. Розірвано договір оренди берегозахисної споруди №59-ОР від 28.08.2006.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2019 замінено Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради на його правонаступника - Департамент комунальної власності Одеської міської ради.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.03.2019 (колегія суддів у складі: Власов Ю.Л. - головуючий, Пашкіна С.А., Буравльов С.І.) рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове, яким у задоволенні позову відмовлено.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, між Управлінням інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради (орендодавцем) та Фізичною особою-підприємцем Щепаловим Вадимом Федоровичем (орендарем) 29.08.2006 укладено договір оренди берегозахисної споруди №59-ор, згідно з яким орендодавець передає у строкове платне користування орендарю берегозахисну споруду у вигляді частини штучного піщаного пляжу, що розташована між траверсами (пірсами) №7-а і №8, загальною площею 1 753, 5 м2, в районі 12-ї станції Великого Фонтану на узбережжі Чорного моря в м. Одеса, відповідно до схеми, що є невід`ємною частиною даного договору.
Вказаний договір укладено на підставі розпорядження Одеського міського голови від 10.08.2006 №856-01р "Про передачу в оренду берегозахисної споруди СПД Щепалову В.Ф.".
Відповідно до п. 7.1 договору його укладено терміном на 25 років - з 17.08.2006 по 31.12.2031.
Згідно з п. 1.1 договору - цільове використання об`єкта оренди: надання громадянам платних послуг оздоровчо-пляжного сервісу.
Відповідно до п. 4.1.1 договору орендар зобов`язується використовувати орендоване майно відповідно до його призначення і умов даного договору, а також Правил устаткування та експлуатації пляжів м. Одеси.
Пунктом 4.1.6 договору, зокрема, визначено обов`язок орендаря не змінювати цільового використання орендованого майна, передбаченого п.1.1 даного договору.
У п. 4.1.7 договору передбачено обов`язок орендаря не встановлювати огородження або інші споруди, які перешкоджають вільному входові на пляж.
Відповідно до п. 4.1.10 визначено обов`язки орендаря: дотримуватися вимог законодавства, будівельних норм, рішень органів місцевого самоврядування щодо використання берегозахисних споруд та уникати дій, які можуть шкідливо вплинути на їх протизсувні можливості, що включає будівництво будь-яких капітальних споруд; не виконувати будь-які будівельні роботи до одержання і передачі орендодавцеві повністю оформленої та узгодженої проектної документації; не здійснювати на капітальних берегозахисних спорудах (траверсах, підпірних стінах, стабілізованих схилах, інших спорудах) та орендованої ділянці штучного пляжу, будівництво, реконструкцію або будь-які будівельні роботи, у тому числі підготовчі.
Згідно з п. 4.1.11 договору орендар має право встановлювати та розміщувати сезонні об`єкти торгівлі, відпочинку, розваг і побутового обслуговування після одержання згоди орендодавця та оформлення дозвільної документації у відповідних виконавчих органах Одеської міської ради.
За умовами п. 4.1.12 договору орендар зобов`язаний утримувати за рахунок власних коштів: організувати та обладнати сезонні (з 01 травня по 01 жовтня включно) пункти медичної допомоги та рятувальний пост, відповідно до розпорядження міського голови №1179-01р від 22.09.2003 "Про створення міської системи рятування людей на воді", включаючи навчання штату рятувальників відповідно до вимог Правил устаткування й експлуатації пляжів м. Одеси.
Пунктом 5.2.1 договору визначено право орендодавця контролювати наявність, стан, цільове використання й ефективність використання майна, переданого в оренду.
Згідно з п. 5.2.3. договору орендодавець має право вимагати дострокового розірвання договору у випадках: не перерахування орендарем орендної плати протягом 3 місяців, ухилення орендаря від виконання приписів орендодавця щодо утримання майна в належному стані; невиконання цілком або частково п.п. 4.1.1., 4.1.4., 4.1.5., 4.1.6., 4.1.7., 4.1.9., 4.1.10., 4.1.12., 4.1.14. договору; невикористання майна або його використання не за цільовим призначенням.
Пунктом 7.4 договору визначено, що з ініціативи однієї із сторін договір може бути розірваний за рішенням Господарського суду.
Між ФОП Щепаловим В.Ф. (орендарем) та ФОП Підгорним Д.І. (суборендарем) 15.04.2016 укладено договір №1-С/2016 суборенди берегозахисної споруди, згідно з умовами якого та на підставі акта приймання-передачі орендар передав, а суборендар прийняв у строкове платне користування захисну споруду у вигляді штучного піщаного пляжу між траверсами №7-а та №8 другої черги ПЗС загальною площею 1 753, 5 м2 на узбережжі Чорного моря в м. Одесі на території міського пляжу "Курортний", в районі 11-ої ст. Великого Фонтану.
Управлінням інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради 13.05.2016 відповідачу видано припис про усунення виявлених порушень: 1) проведення робіт, встановлення тимчасових споруд не у відповідності до затвердженої схеми позивачем; 2) не проведення робіт з поповнення пляжу піском; 3) не оформлення паспорту пляжу; 4) не встановлення рятівного поста та медичного пункту; 5) порушення умов договору оренди. Визначено термін усунення недоліків до 21.05.2016. Заборонено з 13.05.2016: експлуатацію зазначеної ділянки штучного та припинення робіт з встановлення споруд; виконання робіт з поповнення пляжу піском; виконання умов договору оренди; розірвання договору оренди.
Припис до виконання отримав Налімов Р.О., відповідно до виданої відповідачем довіреності, про що наявна відмітка на приписі.
Крім цього 18.05.2016 Управлінням інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради відповідачу видано припис про усунення виявлених порушень: 1) проведення робіт по встановленню тимчасових споруд з порушенням вимог узгодженої схеми, умов договору оренди, Правил устаткування та експлуатації пляжів м. Одеси; 2) не проведення робіт з поповнення (відновлення) пляжу піском; 3) не оформлення паспорту пляжу. Визначено термін усунення недоліків негайно до 21.05.2016. Заборонено з 18.05.2016: експлуатацію зазначеної ділянки штучного пляжу; проведення заходів з демонтажу металевих та дерев`яних конструкцій тимчасових споруд; виконання усіх умов договору; розірвання договору оренди.
Припис до виконання отримав Налімов Р.О., відповідно до виданої відповідачем довіреності, про що наявна відмітка на приписі.
Також 27.06.2016 Управлінням інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради відповідачу надано припис про усунення виявлених порушень: 1) встановлення тимчасових споруд (навіс, балкон) не у відповідності до узгодженої схеми-дислокації та без наявності відповідної дозвільної та проектної документації; 2) порушення умов договору оренди. Визначено термін усунення недоліків негайно до 10.06.2016. Заборонено з 27.05.2016: експлуатацію зазначеної берегозахисної споруди; проведення заходів з демонтажу балкону/навісу, виконання умов договору оренди; розірвання договору оренди.
У 2016 році начальником Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради Андрусишином В.В. затверджено відповідачу схему розміщення тимчасових спору і шезлонгів на орендованій ділянці пляжу за договором оренди, укладеним з відповідачем, що підтверджується листом позивача від 01.12.2017.
В подальшому Управлінням інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради 10.02.2017 складено акт контролю виконання умов договору оренди, у якому зазначено, що при обстеженні території ділянки пляжу, розташованої між траверсами №7-а та №8 другої черги ПОС (орендар - відповідач), переданої в оренду на підставі договору оренди берегозахисної споруди від 20.08.2006 №59-ор, виявлено незадовільний санітарно-технічний стан берегозахисної споруди, з розміщенням на пляжі металевих конструкцій, що створює загрозу отримання травм при відвідуванні пляжу, наявність сміття, скупчення будівельних матеріалів і конструкцій незрозумілого призначення. Виявлені недоліки є грубим порушенням умов договору берегозахисної споруди і правил устаткування та експлуатації пляжів м. Одеси, затверджених рішенням Одеської міської ради 05.04.2007 № 1133-V, що є підставою для ініціювання питання щодо подальших дій у відношенні орендаря.
Також у вказаному акті зазначено, що при проведенні обстеження на території пляжу був відсутній орендар берегозахисної споруди, а його місце на момент перевірки не було встановлено, прийняття оперативних заходів орендарем щодо усунення виявлених порушень в найкоротші терміни було неможливо.
Між ФОП Щепаловим В.Ф. та Аварійно-рятувальною службою-Комунальною установою "Рятувально-водолазна служба Одеської міської ради" 27.04.2017 укладено договір на обов`язкове обслуговування аварійно-рятувальними службами об`єктів та окремих територій місць масового відпочинку населення на водних об`єктах, за яким аварійно-рятувальна служба зобов`язалась здійснювати сезонне аварійно-рятувальне обслуговування пляжу, наданого відповідачу в оренду.
Між відповідачем та Комунальною установою "Рятувально-водолазна служба Одеської міської ради" 27.04.2017 складено акт перевірки встановлення та обладнання відповідачем рятувального посту на території пляжу, відповідно до якого при обстеженні території виявлено встановлений та обладнаний рятувальний пост, наявність на робочому місці матросів-рятувальників, а також розміщення та обладнання на території рятувального посту медичного пункту, що підтверджує виконання умов договору оренди, та є підставою для погодження паспорту пляжу на 2017 рік.
14.06.2017 відповідачу виданий паспорт пляжу №015/1, підписаний заступником керівника місцевого органу виконавчої влади - відповідального за введення місць масового відпочинку в експлуатацію Терещуком О.Д. та засвідчений печаткою Одеської обласної державної адміністрації.
До паспорту додане обстеження Держпродспоживслужби в м. Одесі, територіального органу ДСНС в Одеській області, Департаменту екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації, аварійно-рятувальної служби.
В подальшому комісією за участю працівників позивача, управління ДАБК, департаменту екології та розвитку рекреаційних зон, ДСНС Україниу Одеській області 16.06.2017 складено акт обстеження берегозахисної споруди у вигляді ділянки штучного пляжу, яким встановлено: розміщення відповідачем металевих конструкцій каркасу з облаштуванням на ньому дерев`яного настилу, які на візуальний огляд мають ознаки капітальності; також на деревяншому настилі встановлені об`єкти: двохярусні конструкції для відпочинку з металевого каркасу, барна стійка, приміщення кухні та інші побутові приміщення, дерев`яні споруди відпочинку та шезлонги; на час проведення обстеження орендованої ділянки пляжу відсутній оформлений паспорт на відкриття та функціонування пляжу, в той же час пляж експлуатується; уздовж траверсу №8 та уздовж урізу моря відсутні проходи, що є порушенням розпорядження міського голови на 2017 рік; по периметру території встановлені огородження по траверсу та по підпірній стінці без дозволу, що є порушення п. 3.18. Правил устаткування та експлуатації пляжі міста Одеса; під час обстеження приміщення медичного пункту відсутнє; встановлений на пляжу рятувальний пост не обладнаний, рятувальники відсутні.
Враховуючи викладене Заступник прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради (Департаменту комунальної власності Одеської міської ради) звернувся до суду з позовом у даній справі.
Задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд виходив з їх доведеності та обґрунтованості. При цьому судом відхилено акт перевірки встановлення та обладнання відповідачем рятувального посту від 27.04.2017 та укладений відповідачем договір на обов`язкове обслуговування аварійно-рятувальними службами від 27.04.2017 і копії посвідчень плавця-рятувальника за №0117,0118,0119, оскільки вони підтверджують наявність рятувального посту лише станом на 27.04.2017, а не на момент оглядів переданого в оренду комунального майна, проведених позивачем 13.05.2016 та 16.06.2017. Місцевий суд також визнав необґрунтованими посилання відповідача на те, що узгодження схеми розміщення тимчасових споруд та затвердження паспортів пляжу щорічно не потребується. При цьому суд зазначив, що за інформацією позивача відповідачу погоджувалась схема дислокації лише у 2016 році, а паспорти за 2016- 2018 рр. та схеми за 2017-2018 рр. не погоджувались. Також судом відхилено доводи відповідача, що ним узгоджувалась схема розміщення тимчасових споруд, оскільки прокурор вказує на фактичну невідповідність розміщених споруд погодженій схемі, що є порушенням п. 4.1.11 договору, а не на відсутність такої схеми.
Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та постановляючи нове - про відмову в позові, суд апеляційної інстанції виходив з того, що прокурором та позивачем не подано суду доказів, які б підтверджували, що юрисконсульт позивача Ягупенко Д.Г. мав повноваження проводити перевірки, видавати обов`язкові для виконання приписи та забороняти експлуатацію пляжу відповідачу. Також, як вбачається з останнього припису від 27.05.2016, юрисконсультом позивача Ягупенко Д.Г. виявлено лише одне порушення, а саме встановлення відповідачем тимчасових споруд (навіс, балкон) не у відповідності до узгодженої схеми-дислокації та без наявності відповідної дозвільної та проектної документації. При цьому, прокурором та позивачем не подано суду доказів повідомлення позивача про дану перевірку від 27.05.2016 та направлення йому вказаного припису. З поданого прокурором списку згрупованих поштових відправлень від 07.06.2016 не вбачається, що відповідачу направлявся саме припис від 27.05.2016. Апеляційним судом також не прийнято до уваги акт контролю виконання умов договору оренди від 10.02.2017, складений працівниками позивача. Щодо акта обстеження комісії від 16.06.2017 апеляційний господарський суд зазначив, що він складений без участі або повідомлення відповідача і останньому не надсилався. Також, прокурором та позивачем не подано суду доказів, які б підтверджували, що вказана комісія мала повноваження проводити таке обстеження. Крім цього, у вказаному акті від 16.06.2017 встановлено, що відсутній оформлений паспорт на відкриття та функціонування пляжу, в той час, як 14.06.2017 відповідачу був виданий паспорт пляжу № 015/1, який підтверджує, що стан пляжу відповідав вимогам Правил устаткування та експлуатації пляжів м. Одеси, санітарним нормам і правилам України, та спростовує висновки комісії, вказані в акті обстеження, складеному через два дні (16.06.2017) після видачі паспорту.
Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, Заступник прокурора Одеської області звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.
В обґрунтування своїх вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до помилкового висновку про відмову у задоволенні позову. Так скаржник зазначає, що:
- законність дій орендодавця при складанні приписів не є предметом вказаного позову, а в матеріалах справи міститься підтвердження, яке відповідачем не спростовується, що вказані приписи останнім отримано та не оскаржено в судовому порядку, в тому числі з підстав наявності чи відсутності повноважень особи, яка їх склала;
- діючим законодавством не передбачено обов`язок орендодавця інформувати орендаря про проведення перевірки дотримання ним умов договору, а навпаки таке його право визначено п. 5.2.1 договору; в матеріалах справи міститься список згрупованих поштових відправлень від 07.06.2016, які підтверджують направлення зазначеного припису на адресу відповідача;
- фактичне не усунення відповідачем зафіксованих у вищевказаних актах порушень підтверджується актами перевірки від 10.02.2017 та 16.06.2017, які наявні в матеріалах справи разом із фотофіксацією виявлених порушень;
- надані копії паспортів пляжу не були подані до Управління та не погоджені належним чином. При цьому, наявність паспорту пляжу від 14.06.2017, не погодженого належним чином Управлінням та поданого вже коли курортний сезон 2017 року розпочато, не свідчать про дотримання відповідачем умов договору;
- порушення умов договору та Правил устаткування та експлуатації пляжів м. Одеси щодо відсутності на орендованій ділянці штучного пляжу рятувальних постів та медичного пункту управлінням зафіксовано двічі, а саме 13.05.2016 та 16.06.2017.
Крім цього, скаржник просить передати справу на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду з огляду на наявність різних висновків з питань застосування ст. 651 ЦК України, викладених у постановах від 18.04.2018 у справі № 916/917/17 та від 17.04.2018 у справі № 916/915/17.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.07.2019 відкрито провадження за касаційною скаргою, призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 30.07.2019 та надано строк на подання відзиву на касаційну скаргу до 23.07.2019.
До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 29.07.2019 надійшов відзив на касаційну скаргу у встановлений в ухвалі від 03.07.2019 строк, у якому відповідач зазначає, що загалом усі письмові докази, якими прокурор та позивач обґрунтовують свої позовні вимоги, були складені без участі орендаря, без його повідомлення про перевірки, з позбавленням права бути присутнім під час проведення перевірок, без вручення їх орендарю. Так дії позивача направлені на порушення загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості і добросовісності, закріплені в ст. 3 ЦК України, та є неприпустимими, так як фактично в односторонньому порядку позивач може складати будь-які документи та викладати в них будь-які обставини, навіть якщо вони не відповідають дійсності. У зв`язку з викладеним, суд апеляційної інстанції правильно встановив відсутність істотних порушень умов договору з боку орендаря, відсутність підстав для його розірвання та правильно застосував положення ст.ст. 651, 783 ЦК України.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.07.2019 зупинено провадження у справі № 910/11991/17 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 587/430/16-ц.
Ухвалою від 09.10.2019 поновлено провадження у справі та призначено касаційну скаргу до розгляду на 19.11.2019.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.11.2019 зупинено провадження у справі № 910/11991/17 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18.
Ухвалою від 07.09.2020 поновлено провадження у справі та призначено касаційну скаргу до розгляду на 06.10.2020.
Заслухавши доповідь головуючого судді Могил С.К. та пояснення представника відповідача, переглянувши в касаційному порядку постанову апеляційного, а також рішення місцевого господарських судів, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.
Статтею 6 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1311 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно з ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.