ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2020 року
м. Київ
cправа № 920/1037/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.
за участю секретаря судового засідання Кравчук О.І.
та представників
позивача: не з`явились,
відповідача: не з`явились,
ОГП: Савицької О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Першого заступника прокурора Сумської області
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2019
та ухвалу Господарського суду Сумської області від 02.04.2019
у справі № 920/1037/18
за позовом Заступника керівника Сумської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Сумської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-G"
про стягнення 638 270, 41 грн.,
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2018 року Заступник керівника Сумської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Сумської міської ради звернувся до Господарського суду Сумської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-G" про стягнення 638 270, 41 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що заявлена до стягнення сума є збитками, завданими використанням відповідачем земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Суми, 3-й парковий проїзд, 8, без правовстановлюючих документів.
Від Сумської місцевої прокуратури 18.03.2019 до місцевого господарського суду надійшла заява про зміну підстав позову, відповідно до якої прокурор, посилаючись на положення ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України, просив суд стягнути з відповідача на користь позивача для зарахування на рахунок місцевого бюджету безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 638 270, 41 грн.
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 02.04.2019 (суддя Котельницька В.Л.), залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2019 (колегія суддів у складі: Іоннікова І.А. - головуючий, Кравчук Г.А., Чорна Л.В.), позовну заяву залишено без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 226 ГПК України (позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності).
Ухвала місцевого та постанова апеляційного господарських судів мотивовані тим, що прокурор, звертаючись до суду з позовом в інтересах держави в особі Сумської міської ради, не обґрунтував наявності правових підстав для здійснення такого представництва інтересів держави в суді, не надав доказів того, що Сумська міська рада не має можливості самостійно захистити права у наведеному випадку, як і неналежності здійснення нею такого захисту, а тому, у даному випадку, відсутні передбачені законом виключні підстави для звернення прокурора до суду за захистом інтересів держави в особі міської ради.
Не погоджуючись з постановою апеляційного та ухвалою місцевого господарських судів, Перший заступник прокурора Сумської області звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, а справу направити на розгляд до суду першої інстанції.
В обґрунтування своїх вимог заявник касаційної скарги посилається на те, що судами обох інстанцій неправильно застосовано норми ст. 1311 Конституції України, ст.ст. 2, 23 Закону України "Про прокуратуру", ст.ст. 4, 7, 53, 86, 174, 226 ГПК України, у зв`язку з чим вони дійшли помилкових висновків щодо відсутності у даному випадку передбачених законом виключних підстав для звернення прокурора до суду за захистом інтересів держави в особі міської ради.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.07.2019 відкрито провадження за касаційною скаргою, призначено її до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, зупинено провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №587/430/16-ц та надано строк на подання відзиву на касаційну скаргу до 31.07.2019.
До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не надходило відзиву на касаційну скаргу у встановлений в ухвалі від 12.07.2019 строк.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.10.2019 поновлено провадження у справі.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.10.2019 призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 29.10.2019.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.10.2019 зупинено провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.09.2020 поновлено провадження у справі та призначено скаргу до розгляду на 06.10.2020.
Заслухавши доповідь головуючого судді та пояснення прокурора, переглянувши в касаційному порядку постанову апеляційного та ухвалу місцевого господарських судів, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.
Статтею 6 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1311 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно з ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.
Апеляційним господарським судом встановлено, що прокурор вказував, що в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" на адресу Сумської міської ради направлено повідомлення про намір реалізації представницьких повноважень шляхом звернення до суду (вих. №112-15427вих18 від 14.12.2018). Проте ним не надано належних доказів на підтвердження надсилання даного листа позивачу.
Частинами 1, 3 ст. 4 ГПК України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Водночас, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Виходячи з аналізу наведених правових норм, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому, в кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави.
Так, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 з`ясовуючи поняття "інтереси держави" визначив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорони землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.
Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (ч. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України).
Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст. 1311 Конституції України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".
З огляду на викладене, з урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст п. 3 ч. 1 ст. 1311 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.
Таким чином, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).