ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 жовтня 2020 року
м. Київ
cправа № 904/5912/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Могил С.К. - головуючого (доповідача), Волковицької Н.О., Случа О.В.,
за участю секретаря судового засідання Кравчук О.І.
та представників
позивача: не з`явились,
відповідачів: не з`явились,
третьої особи: не з`явились,
ОГП: Бересток Б.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренессанс-Клуб"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.06.2019
та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2019
у справі № 904/5912/18
за позовом Першого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради
до:
1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренессанс-Клуб",
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство з питань нотаріату та банкрутства"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради,
про визнання недійсним договору іпотеки та скасування державної реєстрації обтяжень на нерухоме майно,
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2018 року Перший заступник прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренессанс-Клуб" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство з питань нотаріату та банкрутства" про: визнання недійсним укладеного 13.07.2016 між відповідачами іпотечного договору № 393, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріальногоʼ округу Гуфман Я.С., записи внесені до Державного реєстру іпотек 13.07.2016 за номерами: 15385127, 15386286, 15387198, 15388036, 15389615, 15391593, 15392080, 15392564, 15393153, 15398432; скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, винесених приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Гуфман Я.С. у зв`язку із посвідченням іпотечного договору № 393 від 13.07.2016 у вигляді заборони відчуження зазначеного в договорі майна, перелік яких вказаний у прохальній частині позову.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.01.2019, зокрема, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2019 (суддя Бєлік В.Г.), залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 18.06.2019 (колегія суддів у складі: Чередко А.Є. - головуючий, Коваль Л.А., Білецька Л.М.), позов задоволено повністю. Визнано недійсним іпотечний договір № 393, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріальногоʼ округу Гуфман Я.С., записи внесені до Державного реєстру іпотек 13.07.2016 за номерами: 15385127, 15386286, 15387198, 15388036, 15389615, 15391593, 15392080, 15392564, 15393153, 15398432, та скасовані рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, винесені приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Гуфман Я.С. у зв`язку із посвідченням іпотечного договору № 393 від 13.07.2016 у вигляді заборони відчуження зазначеного в договорі майна.
Судами обох інстанцій встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ренессанс-Клуб" (іпотекодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агентство з питань нотаріату та банкрутства" (іпотекодержателем) 13.07.2016 укладено іпотечний договір із реєстровим номером № 393, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Гуфман Я.С., пунктом 1.1 якого визначено, що іпотекодавець передає іпотекодержателю в іпотеку наступне майно: нежитлове приміщення № 2, що розташоване на першому поверсі житлового будинку № 32 на вул. Велика Діївська у м. Дніпро; нежитлове приміщення № 1, що розташоване у підвалі та на першому поверсі житлового будинку № 2 на проспекті Богдана Хмельницького у м. Дніпро; нежитлове приміщення № 180, що розташоване на першому поверсі житлового будинку № 45 на вул. Крюкова у м. Дніпро; нежитлове приміщення № 3, що розташоване на першому поверсі житлового будинку № 32 на вул. Велика Діївська у м. Дніпро; нежитлове приміщення № 351, що розташоване на першому поверсі житлового будинку № 17 на вул. Кожем`яки у м. Дніпро; нежитлове приміщення № 145, розташоване на першому поверсі житлового будинку № 17 на вул. Кожем`яки у м. Дніпро; будівлі та споруди, що розташовані за адресою: вул. Путилівська, 20 у м; Дніпро; нежитлове приміщення № 279, що розташоване на першому поверсі житлового будинку № 44 на вул. Маршала Малиновського у м. Дніпро; нежитлове приміщення № 153, що розташоване на першому поверсі житлового будинку № 44 на вул. Маршала Малиновського у м. Дніпро; нежитлове приміщення № 552, що розташоване на першому поверсі житлового будинку № 7 на вул. Донецьке шосе у м. Дніпро.
Пунктом 1.1 договору визначено, що вищевказані нежитлові приміщення належать іпотекодавцю ТОВ "Ренессанс-Клуб" на праві власності на підставі договорів купівлі-продажу.
Згідно з п. 1.2 договору ним забезпечується повне та своєчасне виконання зобов`язань іпотекодавця перед іпотекодержателем (основного зобов`язання у розумінні ст.ст. 1, 3, 18 Закону України "Про іпотеку") за договором № 0107 про надання поворотної фінансової допомоги від 12.07.2016 укладеним між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а також усіх договорів про внесення змін, додаткових угод, змін, додатків та доповнень до нього, як існуючих, так і тих, які можуть бути укладені до закінчення строку дії договору (іменований сторонами Основне зобов`язання та/або Основний договір), за яким іпотекодавець зобов`язаний повернути іпотекодержателю грошові кошти у розмірі 5 000 000,00 грн. з кінцевим терміном виконання основного зобов`язання не пізніше ніж до 31.12.2017 зі сплатою нарахованих штрафних санкцій, відшкодування збитків та інших понесених витрат іпотекодержателя.
Відповідно до п. 1.3 іпотечного договору, за рахунок нерухомого майна, що передається в іпотеку, іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги та відшкодувати витрати в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення вимог, а саме: вимоги за основним договором, включаючи сплату неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, передбаченого основним договором та п. 1.2 договору, інших платежів на користь іпотекодержателя, передбачених основним договором; збитків, завданих порушенням зобов`язання за основним договором чи умов іпотечного договору; витрат пов`язаних з пред`явленням вимог за основним договором чи іпотечним договором.
У пункті 1.7 договору зазначено, що на дату укладення договору предмет іпотеки чи його частина: а) не перебуває в іпотеці; б) не перебуває під забороною відчуження чи під будь яким обтяженням; в) не є предметом судового спору; г) не внесений в статутний капітал інших юридичних осіб.
Разом з тим, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2016 у справі № 38/5005/6637/2012 визнано неправомірними дії ліквідатора щодо включення до ліквідаційної маси підприємства-банкрута нерухомого майна, визнано недійсними результати біржових торгів та договори купівлі-продажу, укладені на їх підставі. Встановлена належність, зазначених у п. 1.1 іпотечного договору об`єктів нерухомого майна до комунальної власності та на підставі рішень судів у вказаних справах проведено відповідну державну реєстрацію права власності, про що внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Посилаючись на те, що предметом іпотеки може бути нерухоме майно, яке належить іпотекодавцю на праві власності, а рішеннями судів підтверджується, що іпотекодавцем за спірним договором право власності на спірне нерухоме майно не набувалось (з огляду на визнання недійсними договорів купівлі-пролажу нерухомого майна та витребування його з чужого незаконного володіння в порядку ст. 388 Цивільного кодексу України), у зв`язку з чим іпотечний договір в частині передачі нежитлових приміщень суперечить ст. 5 Закону України "Про іпотеку", перший заступник прокурора Дніпропетровської області звернувся з даним позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з їх доведеності та обґрунтованості. Крім цього, суди обох інстанцій дійшли висновків, що прокурором надано належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону стосовного того, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження.
Не погоджуючись з постановою апеляційного та рішенням місцевого господарських судів, відповідач-1 звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю посилаючись на те, що суди обох інстанцій дійшли помилкових висновків про доведеність підстав для представництва інтересів держави прокурором у даному випадку.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.07.2019 відкрито провадження за касаційною скаргою, зупинено провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №587/430/16-ц та надано строк на подання відзиву на касаційну скаргу до 05.08.2019.
До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 06.08.2019 надійшов відзив на касаційну скаргу у встановлений в ухвалі від 18.07.2019 строк, у якому прокурор Прокуратури Дніпропетровської області просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, посилаючись на правильність висновків судів та помилковість доводів відповідача-1.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.10.2019 поновлено провадження у справі та призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 21.11.2019.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.11.2019 зупинено провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.09.2020 поновлено провадження у справі та призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 08.10.2020.
До Верховного Суду 08.10.2020 до початку судового засідання від ТОВ "Ренессанс-Клуб" надійшла заява про залишення позову без розгляду, яка, по суті, є доповненнями касаційної скарги. Разом з тим, відповідно до ст. 298 ГПК України особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження. Крім цього, у разі доповнення чи зміни касаційної скарги особа, яка подала касаційну скаргу, повинна подати докази надіслання копій відповідних доповнень чи змін до касаційної скарги іншим учасникам справи; в іншому випадку суд не враховує такі доповнення чи зміни. Оскільки вказана заява подана поза межами строку на касаційне оскарження та без доказів надіслання копій відповідних доповнень чи змін до касаційної скарги іншим учасникам справи, вказані додаткові пояснення залишаються Судом без розгляду.
Заслухавши доповідь головуючого судді та пояснення прокурора, переглянувши в касаційному порядку постанову апеляційного та рішення місцевого господарських судів, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на таке.
Статтею 6 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1311 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно з ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.
Частинами 1, 3 ст. 4 ГПК України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Водночас, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Виходячи з аналізу наведених правових норм, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому, в кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави.