ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 жовтня 2020 року
м. Київ
Справа № 904/4058/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснов Є. В. - головуючий, Мачульський Г. М., Пільков К. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 06.07.2020 у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" до Приватного підприємства "Рамс Агро" та ОСОБА_1, про стягнення 139 730,09 грн,
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про покладення витрат на професійну правничу допомогу на ОСОБА_1,
за участю представників:
позивача - не з`явилися;
відповідача-1 - не з`явилися;
відповідача-2 - Шевцова В. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст заяви
1.1. У червні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (далі - ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс") звернулося до Центрального апеляційного суду з заявою про покладення на ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) 10 389,20 грн судових витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.
1.2. Заяву обґрунтовано статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
2. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
2.1. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.07.2020 (колегія суддів: Мороз В. Ф., Кузнецов В. О., Чередко А. Є.) у задоволенні заяви відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні заяви позивача, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у позовній заяві позивач зазначив, що зобов`язується із врахуванням пункту 8 статті 129 ГПК України, у випадку настання існування/понесення судових витрат у даній справі, повідомити про це суд. Будь-яких інших заяв щодо понесення та розподілу витрат на правничу допомогу позивачем не було подано до суду першої інстанції. Крім того, в суді апеляційної інстанції, у відзиві на апеляційну скаргу, позивач зазначив про неможливість визначити вартість послуг адвоката та просив врахувати, що орієнтовний розмір понесених судових витрат у зв`язку з апеляційним оскарженням відповідачем-2 рішення господарського суду не буде перевищувати вартості аналогічного роду здійснення комплексу правових послуг та робіт в регіонах України, так і рекомендовані ставки аналогічного роду здійснення комплексу правових послуг та робіт, які пропонуються радами адвокатів відповідного регіону, та/або радами адвокатів регіону найближчого до місця надання послуг. Позивач також зазначив, що у разі понесення судових витрат у даній справі, останній зобов`язується повідомити про це суд. Проте будь-яких інших заяв чи повідомлень про понесення таких витрат позивачем до суду апеляційної інстанції надано не було. Разом з тим зазначені позивачем у позовній заяві та відзиві пояснення не можуть вважатися поданим ним попереднім (орієнтовним) розрахунком сум судових витрат, які сторона понесла або очікує понести в зв`язку із розглядом справи, оскільки не містять попередньо визначеної суми.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що правовий висновок про те, що неподання до суду першої інстанції разом з першою заявою по суті спору попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які сторона очікує понести у зв`язку з розглядом справи, є підставою для відмови у відшкодуванні таких витрат, викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 904/4494/18.
3. Короткий зміст доводів і вимог касаційної скарги
3.1. У касаційній скарзі ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" просить скасувати оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення його заяви.
Скаржник зазначає, що ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" в порядку, передбаченому статтями 42, 46, 123, 124, 126, 129, 344 ГПК України у відзиві на апеляційну скаргу повідомило суд апеляційної інстанції про те, що понесе витрати, пов`язані із розглядом апеляційної скарги, розмір яких на час подачі відзиву визначити неможливо, проте він не буде перевищувати вартості правових послуг, які пропонуються радами адвокатів відповідного регіону та/або радами адвокатів регіону найближчого до місця надання послуг.
4. Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
4.1. У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 наголошує на тому, що розрахунок позивачем вартості послуг, з огляду на обсяг отриманих юридичних послуг, неспіврозмірний зі складністю справи, у зв`язку з чим просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін. При цьому ОСОБА_1 посилається на правову позицію, наведену у додатковій постанові Верховного Суду від 11.06.2018 у справі № 923/567/17.
5. Позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
5.1. Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
5.2. Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
5.3. Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
5.4. Відповідно до положень статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.