ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 жовтня 2020 року
м. Київ
Справа № 914/3120/15
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
Катеринчук Л.Й. - головуючої, Васьковського О.В., Пєскова В.Г.
за участі секретаря судового засідання Лавринчук О.Ю.
учасники справи:
ініціюючий кредитор - Головне управління ДФС у Львівській області,
боржник - Закрите акціонерне товариство "Будівельне підприємство №16 "Оздоббуд",
кредитор - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівський області,
кредитор - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівської області,
кредитор - Львівський міський центр зайнятості,
кредитор по заробітній платі - ОСОБА_1,
ліквідатор - арбітражний керуючий Мандій Володимир Іванович,
керівник боржника - ОСОБА_2
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Західного апеляційного господарського суду
від 13.07.2020
у складі колегії суддів: Мирутенко О.Л. (головуючий), Данко Л.С., Скрипчук О.С.
за заявою ліквідатора Закритого акціонерного товариства "Будівельне підприємство №16 "Оздоббуд" - арбітражного керуючого Мандія Володимира Івановича
до керівника боржника ОСОБА_2
про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника
в межах справи №914/3120/15
за заявою Головного управління ДФС у Львівській області
до Закритого акціонерного товариства "Будівельне підприємство №16 "Оздоббуд"
про банкрутство
ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ
1. 29.07.2020 поштовим відправленням кредитор по заробітній платі ОСОБА_1 звернувся безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою від 28.07.2020 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.07.2020 у справі №914/3120/15 в порядку статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
2. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №914/3120/15 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі Катеринчук Л.Й. - головуючої, Васьковського О.В., Пєскова В.Г., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.08.2020.
3. Ухвалою Верховного Суду від 10.08.2020 касаційну скаргу ОСОБА_1 від 28.07.2020 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.07.2020 у справі №914/3120/15 залишено без руху у зв`язку з тим, що скаржником не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі; надано скаржнику строк на усунення недоліків касаційної скарги до 28.08.2020. Зазначені недоліки усунено скаржником 18.08.2020.
4. Ухвалою 31.08.2020 Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі №914/3120/15 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.07.2020; призначив розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на 01.10.2020 о 10:00.
5. Від фізичної особи ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) надійшов відзив на касаційну скаргу кредитора по заробітній платі ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ).
ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Розгляд справи в суді першої інстанції та прийняте ним рішення
6. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 29.09.2015 порушено провадження у справі про банкрутство Закритого акціонерного товариства "Будівельне підприємство №16 "Оздоббуд" (далі - боржник, ЗАТ "БП №16 "Оздоббуд"); введено процедуру розпорядження майном боржника; вирішено інші процесуальні питання.
7. Ухвалою місцевого суду 08.02.2016 затверджено реєстр вимог кредиторів ЗАТ "БП №16 "Оздоббуд", відповідно до якого до вимог першої черги включено: вимоги Державного бюджету України на суму 8 526 грн., Львівського міського центру зайнятості на суму 2 436 грн., Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Львові на суму 2 436 грн.; до вимог другої черги судом включено: вимоги Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі міста Львова на суму 55 863, 20 грн., вимоги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Львові на суму 3 715, 19 грн., Львівського міського центру зайнятості на суму 2 752, 02 грн.; до вимог третьої черги включено вимоги Державної податкової інспекції у Франківському районі міста Львова ГУ ДФС у Львівській області на суму 1 377 352 грн.; до вимог шостої черги включено: вимоги Державної податкової інспекції у Франківському районі міста Львова ГУ ДФС у Львівській області на суму 1 232 770 грн., вимоги Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі міста Львова на суму 7 509, 26 грн.
8. Постановою місцевого суду від 28.03.2016 припинено процедуру розпорядження майном ЗАТ "БП №16 "Оздоббуд", визнано боржника банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором у справі призначено арбітражного керуючого Козія В.Ю., повноваження якого припинено ухвалою суду від 27.02.2018 з призначенням ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Мандія В.І.
9. 22.08.2019 ліквідатор ЗАТ "БП №16 "Оздоббуд" Мандій В.І. подав заяву за вих. №02-03/2/64 від 21.08.2019 про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника з виплати заробітної плати та середньомісячного заробітку за час непроведення розрахунку боржником на його колишнього керівника - ОСОБА_2 .
10. Ухвалою Господарського Львівської області від 16.09.2019 заяву ліквідатора арбітражного керуючого Мандія В.І. про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на керівника боржника - ОСОБА_2 задоволено; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ЗАТ "БП №16 "Оздоббуд" грошові кошти на суму 211 392, 31 грн.; вирішено інші процедурні питання (том 14, а.с. 19-25).
10.1. Місцевим судом встановлено, що відповідно до рішення позачергових зборів акціонерів від 29.01.2007, оформленого наказом №11 від 29.01.2007, ОСОБА_2 призначено головою правління ЗАТ "БП №16 "Оздоббуд".
10.2. Судом встановлено факти реалізації 22.08.2007 та 09.10.2007 нерухомого майна банкрута на загальну суму 658 000 грн., а з 2008 року фактичне припинення діяльності боржника та порушення у 2015 році щодо нього провадження у справі про банкрутство №914/3120/15 за заявою ДПІ у Франківському районі міста Львова ГУ ДФС у Львівській області. Заборгованість перед кредиторами відповідно до реєстру вимог кредиторів боржника становить 4 133 289,82грн., у тому числі перед кредитором ОСОБА_1 складає 211 392, 31 грн., з яких 140 018, 11 грн. - заборгованість із заробітної плати та 71 374, 20 грн. - компенсація у зв`язку із затримкою у виплаті заробітної плати.
10.3. Дослідивши відповідь Управління пенсійного фонду у Франківському районі міста Львова за №319/10-25 від 12.01.2016, місцевим судом встановлено, що ЗАТ "БП №16 "Оздоббуд" не подавало відомості про нараховану заробітну плату ОСОБА_1 за період з січня 2008 року по 2015 рік. Разом з тим, цього працівника не було звільнено та не проведено належних виплат, передбачених при звільненні.
10.4. Місцевий суд зазначив, що ОСОБА_2 проігноровано виконання ухвали Господарського суду Львівської області від 06.02.2017 та вимоги частини шостої статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо передачі бухгалтерської та іншої документації банкрута його ліквідатору. Зазначене призвело до несвоєчасного звільнення ОСОБА_1 та збільшення заборгованості з виплати заробітної плати. Відтак, суд дійшов висновку, що саме внаслідок зазначених дій керівника ЗАТ "БП №16 "Оздоббуд" ОСОБА_2 утворилась заборгованість із заробітної плати та компенсації із заборгованої заробітної плати у зв`язку із затримкою її виплати перед кредитором ОСОБА_1 .
10.5. Судом встановлено, що кредитор ОСОБА_1 попередньо заявив грошові вимоги до боржника у справі про банкрутство ЗАТ "БП №16 "Оздоббуд", які визнано ухвалами суду у справі №914/3120/15. Суд зазначив, що ухвалами суду від 20.09.2016, від 06.03.2017, від 17.07.2017, від 30.10.2017, від 27.02.2018, від 14.05.2018 визнано вимоги ОСОБА_1 на загальну суму 211 392, 31 грн.
З огляду на встановлені обставини, застосувавши положення частини п`ятої статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", місцевий суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви ліквідатора арбітражного керуючого Мандія В.І. про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на керівника боржника ОСОБА_2 у частині заявлених ліквідатором вимог по заробітній платі та компенсації за затримку у виплаті заборгованої заробітної плати.
Розгляд справи в суді апеляційної інстанції та прийняте ним рішення
11. 13.07.2020 постановою Західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково; ухвалу Господарського суду Львівської області від 16.09.2019 у справі №914/3120/15 скасовано в частині пунктів 1, 2 резолютивної частини; у задоволенні заяви ліквідатора арбітражного керуючого Мандія В.І. за вих. №02-03/2/64 від 21.08.2019 про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на керівника боржника та у стягненні з ОСОБА_2 грошових коштів на суму 211 392, 31 грн. відмовлено.
11.1. Апеляційний суд встановив, що у матеріалах справи №914/3120/15 не міститься доказів належного повідомлення громадянина ОСОБА_2 ухвалою суду від 27.08.2019 про час та місце проведення судового засідання, призначеного на 16.09.2019 (том 13 а.с. 210-211). Апеляційний суд зазначив, що судом першої інстанції не надано оцінки витягу із трекінгу відстеження поштових відправлень щодо невручення ухвали суду про призначення судового засідання на 16.09.2019. Поштове відправлення не було вручене ОСОБА_2, а 02.10.2019 повернено за зворотною адресою до місцевого суду (том 14, а.с. 11-12).
За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку про наявність безумовної підстави для скасування судового рішення (відповідно до пункту 3 частини третьої статті 277 ГПК України), оскільки ОСОБА_2 не повідомлено належним чином про час і місце судового засідання, а оскаржуваною ухвалою вирішено питання про його права та обов`язки і покладено обов`язок щодо сплати 211 392, 31 грн. як субсидіарної відповідальності керівника боржника за доведення його до стану неплатоспроможності.
11.2. Апеляційним судом встановлено, що рішенням позачергових зборів акціонерів від 29.01.2007, оформленого наказом №11 від 29.01.2007, головою правління ЗАТ "БП №16 "Оздоббуд" призначено ОСОБА_2 .
Разом з тим, протоколом №1 позачергових зборів акціонерів ЗАТ "БП №16 "Оздоббуд" від 14.02.2009, підписи на якому голови та секретаря зборів посвідчені нотаріально, підтверджено відкликання з посади голови правління боржника ОСОБА_2 та обрання на цю посаду голови правління ОСОБА_3 .
Також, судом встановлено факти прийняття рішення про припинення діяльності ЗАТ "БП №16 "Оздоббуд" шляхом самоліквідації 16.03.2009 з призначенням ліквідатором ОСОБА_4 з 16.03.2009. Наявна у протоколі позачергових зборів акціонерів ЗАТ "БП №16 "Оздоббуд" від 14.02.2009 інформація була також оприлюднена 20.02.2009 в бюлетені "Цінні папери України", однак зазначені докази місцевим судом не досліджувалися, незважаючи на те, що відкриття процедури самоліквідації 23.02.2009 підтверджено витягом з ЄДРЮОФОП на час розгляду спору в місцевому суді (том 15, а.с. 14-21, том 14, а.с. 96).
11.3. За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 тривалий період часу до моменту порушення справи про банкрутство (з 14.02.2009) не виконував повноважень керівника боржника - ЗАТ "БП №16 "Оздоббуд". Ліквідатором не доведено вини ОСОБА_2 у доведенні до банкрутства боржника та його неплатоспроможності станом на момент порушення провадження у справі 29.09.2015. Тому у даному випадку відсутні підстави для застосування до зазначеної особи положень статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо притягнення до субсидіарної відповідальності керівника боржника.
11.4. Апеляційний суд дійшов висновку, що місцевим судом не досліджено питання притягнення громадянина ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності за доведення ЗАТ "БП №16 "Оздоббуд" до банкрутства. Суд зауважив, що в матеріалах справи відсутні дані про порушення кримінальних проваджень щодо ОСОБА_2 як директора ЗАТ "БП №16 "Оздоббуд".
11.5. Апеляційний суд дійшов висновку, що ухвала Господарського суду Львівської області від 16.09.2019 у справі №914/3120/15 винесена з порушенням норм процесуального права щодо неналежного повідомлення скаржника про час та місце розгляду його справи судом та неправильним застосуванням частини п`ятої статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" про можливість притягнення посадової особи (директора) боржника до субсидіарної відповідальності за доведення боржника до стану неплатоспроможності з вини його керівника, така ухвала підлягає скасуванню в частині задоволення заяви ліквідатора арбітражного керуючого Мандія В.І. за вих. №02-03/2/64 від 21.08.2019 (пункти 1, 2 ухвали) про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на керівника боржника - ОСОБА_2 на суму 211 392, 31 грн.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ
Доводи скаржника (кредитора по заробітній платі ОСОБА_1 )
12. Скаржник, з посиланням на приписи частини другої статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства, аргументував, що законодавство не пов`язує можливість покладення субсидіарної відповідальності на третіх осіб з наявністю вироку у кримінальній справі щодо таких осіб про встановлення в їх діях (бездіяльності) кримінального правопорушення, оскільки у даному випадку особи притягуються до цивільної відповідальності у формі солідарного стягнення.
13. Скаржник наполягав на тому, що місцевим судом правильно встановлено вину директора ОСОБА_2 у продажі в 2007 році всіх активів боржника, що й стало підставою порушення щодо нього у 2015 році цієї справи про банкрутство, а тому встановлений апеляційним судом факт припинення повноважень ОСОБА_2 з 14.02.2009 не спростовує його вини у доведенні боржника до банкрутства та виникненні саме в період керівництва ОСОБА_2 заборгованості з виплати заробітної плати перед ОСОБА_1 .
14. Скаржник звернув увагу на те, що у ОСОБА_2 не було поважних причин на поновлення апеляційним судом строку на апеляційне оскарження ухвали місцевого суду, оскільки йому було достеменно відомо про звернення ліквідатора до нього про стягнення 211 392, 31 грн. в порядку субсидіарної відповідальності, про що ним було зазначено у відзиві на заяву арбітражного керуючого, надісланому до суду 14.04.2020, після прийняття ухвали місцевого суду 16.09.2019, який було повернуто ухвалою суду 23.04.2010 (том 14, а.с. 150-157).
Також, за доводами ОСОБА_1, місцевий суд здійснив усі належні дії з повідомлення ОСОБА_2 про розгляд заяви ліквідатора Мандія В.І., оскільки така заява була прийнята до провадження ухвалою суду 27.08.2019 з визначенням дати судового засідання на 16.09.2019, про що надіслано ОСОБА_2 копію ухвали, від отримання якої за адресою місця проживання він відмовився. Місцевим судом оприлюднено повідомлення 09.09.2019 на сайті "Судова влада України" про призначення до розгляду заяви ліквідатора Мандія В.І. про притягнення до субсидіарної відповідальності ОСОБА_2 на 16.09.2019 о 12 год. 30 хв., що підтверджує вжиття судом належних заходів до повідомлення ОСОБА_2 про час та місце розгляду судом його справи. А тому неявка ОСОБА_2 у судове засідання не мала місце внаслідок його неналежного повідомлення місцевим судом (том 13, а.с. 210-211, том 14, а.с. 10).
Доводи інших учасників справи
15. У відзиві ОСОБА_2 на касаційну скаргу ОСОБА_1 зазначено, що місцевим судом при прийнятті рішення порушено статті 2, 7, 13, 16, 42, 46, 74, 76-78, 120, пункт 3 частини третьої статті 277 ГПК України. Водночас, ОСОБА_2 зазначив, що відсутність у нього повноважень керівника ЗАТ "БП №16 "Оздоббуд" з 14.02.2009 протягом тривалого часу та виконання цих повноважень іншими особами, підтверджує відсутність підстав для покладення на нього, як керівника боржника, субсидіарної відповідальності. Зазначене також підтвердив апеляційний суд. Крім того, у відзиві зазначено, що трудова книжка не зберігалась на підприємстві на момент звільнення, а перебувала у ОСОБА_1, якого звільнено наказом по підприємству у зв`язку з припиненням його господарської діяльності. Зазначений наказ сформовано і передано на виконання відділу кадрів та бухгалтерії, про що була зобов`язана повідомити ліквідатор ОСОБА_4 арбітражному керуючому Мандію В.І., а не Горлянський В.В. Також, у відзиві зазначено, що матеріали справи не містять доказів порушення ОСОБА_2 вимог законодавства про банкрутство, він не притягався до відповідальності за вчинення дій з фіктивного, умисного банкрутства, доведення чи приховування банкрутства тощо.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
16. З урахуванням повноважень касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника про неправильне застосування судами положень абзацу 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", абзацу 5 частини другої статті 89, частини першої статті 211 ГК України, частини першої статті 43, частини першої статті 86, частини четвертої статті 236, пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України.
А.2. Щодо застосування норм матеріального та процесуального права та мотивів прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги
17. Провадження у справі про банкрутство ЗАТ "БП №16 "Оздоббуд" відкрито і здійснювалось відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції, чинній з 19.01.2013 на стадії ліквідаційної процедури, введеної з 28.03.2016.
18. Відповідно до положень частини п`ятої статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) (у редакції, чинній на момент звернення ліквідатора із заявою про покладення субсидіарної відповідальності), ліквідатору надано право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається як різниця між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою. У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника-юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями. Стягнені в порядку субсидіарної відповідальності суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані тільки для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Законом.
19. 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), а Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції, чинній з 19.01.2013, з урахуванням положень пункту 4 Прикінцевих та перехідних Кодексу України з процедур банкрутства (КУзПБ), втратив чинність.
Разом з тим, положеннями частини другої статті 61 КУзПБ передбачено аналогічне, з частиною п`ятою статті 41 Закону про банкрутство, праве регулювання субсидіарної відповідальності посадових осіб боржника та його засновників.
20. Визначене частиною п`ятою статті 41 Закону про банкрутство (частиною другою статті 61 КУзПБ) господарське правопорушення за вчинення якого засновники (учасники, акціонери), керівник боржника та інші особи, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, можуть бути притягнуті до субсидіарної відповідальності поряд з боржником у процедурі банкрутства у разі відсутності майна боржника, має обґрунтовуватися судами шляхом встановлення судами складу такого правопорушення (об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони).
21. Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у певній сфері, у даному випадку - права кредиторів на задоволення їх вимог до боржника у справі про банкрутство за рахунок активів боржника, що не можуть бути задоволені внаслідок відсутності майна у боржника.
Об`єктивну сторону такого правопорушення складають дії або бездіяльність певних фізичних осіб, пов`язаних з боржником, що призвели до відсутності у нього майнових активів для задоволення вимог кредиторів. На відміну від Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення, у положеннях яких законодавець чітко визначив диспозицію кримінального та адміністративного порушення з доведення до банкрутства та фіктивного банкрутства, частина п`ята статті 41 Закону про банкрутство (частина друга статті 61 КУзПБ) має власну диспозицію (зміст) правопорушення: "банкрутство боржника з вини його засновників чи інших осіб, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника-юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника…". Однак, законодавцем не конкретизовано, які саме дії чи бездіяльність складають об`єктивну сторону такого правопорушення. При вирішенні питання щодо кола обставин, які мають бути доведені суб`єктом звернення (ліквідатором) та, відповідно, підлягають встановленню судом для покладення субсидіарної відповідальності, мають прийматися до уваги також положення частини першої статті 215 Господарського кодексу України та підстави для порушення справи про банкрутство (стаття 1, частина третя статті 10, стаття 11 Закону про банкрутство), з огляду на які такими діями можуть бути: