ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2020 року
м. Київ
Справа № 9901/969/18
Провадження № 11-264заі20
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Прокопенка О. Б.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами справуза позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія) про визнання незаконним та скасування рішення
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 31 липня 2020 року (судді Білоус О. В. Желтобрюх І. Л., Смокович М. І., Стрелець Т. Г., Шипуліна Т. М.),
УСТАНОВИЛА:
У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ВККС про визнання незаконним та скасування рішення Комісії від 23 липня 2018 року № 1301/ко-18 (далі - Рішення) про невідповідність судді Апеляційного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 займаній посаді.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач, з-поміж іншого, зазначив, що оскаржуване Рішення Комісії є невмотивованим, оскільки замість вказівки на мотиви його ухвалення в Рішенні лише перелічені засоби встановлення невідповідності судді займаній посаді. У Рішенні не зазначено, за яким саме критерієм чи критеріями позивач не відповідає займаній посаді, не наведено жодної аргументації щодо рівня встановлених балів.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 31 липня 2020 року провадження у справі за позовомОСОБА_1 закрив з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
У цій справі суд першої інстанції встановив такі фактичні обставини справи.
Указом Президента України від 11 листопада 2002 року № 1001/2002 "Про призначення суддів" ОСОБА_1 призначено на посаду судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська строком на 5 років.
Постановою Верховної Ради України від 18 вересня 2008 року № 527-VI "Про обрання суддів" ОСОБА_1 обрано на посаду судді вказаного суду безстроково.
Постановою Верховної Ради України від 23 лютого 2012 року № 4456-VI "Про обрання суддів" ОСОБА_1 обрано суддею Апеляційного суду Автономної Республіки Крим.
Указом Президента України від 23 квітня 2014 року № 430/2014 "Про переведення суддів" ОСОБА_1 переведено на роботу на посаду судді Апеляційного суду Дніпропетровської області.
Рішенням Комісії від 1 лютого 2018 року № 8/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання 1790 суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема, судді Апеляційного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 .
Суддя ОСОБА_1 склав анонімне письмове тестування, за результатами якого набрав 85,5 бала. За результатами виконаного практичного завдання суддя набрав 113,5 бала. На етапі складення іспиту суддя загалом набрав 199 балів.
ОСОБА_1 пройшов тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок та визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності.
Рішенням Комісії від 26 березня 2018 року № 61/зп-18 затверджено результати першого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді "Іспит", складеного 1 березня 2018 року, зокрема, судді Апеляційного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1, якого допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді "Дослідження досьє та проведення співбесіди".
23 липня 2018 року Комісією проведено співбесіду із суддею, під час якої обговорено питання щодо показників за критеріями компетентності, професійної етики та доброчесності, які виникли під час дослідження суддівського досьє.
Зокрема, за критерієм компетентності позивач набрав 394 бали, за критерієм професійної етики - 140 балів, за критерієм доброчесності - 115 балів.
За результатами кваліфікаційного оцінювання суддя Апеляційного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 набрав 649 балів, що становить менше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв.
Рішенням від 23 липня 2018 року № 1301/ко-18 Комісія вирішила:
- визначити, що суддя Апеляційного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та Апеляційних судів на відповідність займаній посаді набрав 649 балів;
- визнати суддю Апеляційного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 таким, що не відповідає займаній посаді;
- рекомендувати Вищій раді правосуддя (далі - ВРП) розглянути питання про звільнення з посади судді Апеляційного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 .
Закриваючи провадження у справі за цим позовом, суд першої інстанції виходив з того, що рішення ВККС про непідтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді не має самостійних правових наслідків, а є частиною "кваліфікаційного" провадження.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що передбачене частиною першою статті 88 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 1402-VІІІ), оскарження рішення ВККС щодо кваліфікаційного оцінювання судді можливе лише після того, як таке рішення було предметом розгляду у ВРП. У протилежному випадку дублюються функції щодо його перегляду Верховним Судом та ВРП, що є неприпустимим.
Отже, рішення ВККС про кваліфікаційне оцінювання судді є підставою для відповідної рекомендації про звільнення, тому обставини прийняття цього Рішення повинні перевірятися судом лише після та разом з ухваленим рішенням ВРП за результатами такої рекомендації.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, просить скасувати ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 31 липня 2020 року, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Позивач стверджує, що можливість оскарження прийнятого щодо нього рішення ВККС окремо від будь-яких інших рішень прямо передбачена законом, зокрема, частиною другою статті 88 Закону № 1402-VІІІ, частиною четвертою статті 22 та частиною четвертою статті 266 КАС.
На думку ОСОБА_1, реалізація права на оскарження прийнятого Комісією щодо нього рішення чинним законодавством не поставлена в залежність від будь-яких інших чинників, зокрема, таких, як прийняття або неприйняття будь-яких рішень органами та посадовими особами на його підставі, як і не передбачено законом і будь-яке відтермінування такого оскарження.
Позивач стверджує, що оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції обмежено його право на безпосереднє звернення до суду та відмовлено в доступі до правосуддя у випадку, коли можливість судового оскарження відповідного акту прямо передбачена законом.
Скаржник вважає помилковими та такими, що не ґрунтуються на законі висновки Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду про те, що процедура кваліфікаційного оцінювання, яке проводить ВККС, і застосування її наслідків у виді відповідного рішення ВРП є стадіями єдиного "кваліфікаційного" провадження, а також про те, що оскаржене рішення ВККС не має самостійних правових наслідків.
На переконання ОСОБА_1, у разі залишення без змін ухвали Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 31 липня 2020 року про закриття провадження в цій справі він буде позбавлений можливості судового оскарження прийнятого щодо нього рішення Комісії з огляду на передбачену частиною другою статті 239 КАС заборону повторного звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
ВККС відзиву на апеляційну скаргу не подала.
У цій справі Велика Палата Верховного Суду насамперед вважає за необхідне чітко окреслити предмет спору, а відтак надати правову оцінку спірним правовідносинам.
Аналіз установлених у цій справі обставин у зіставленні з обґрунтуванням позовних вимог та правовим регулюванням спірних відносин дають підстави для висновку про те, що звернення із цим позовом до суду зумовлене незгодою позивача власне з правомірністю спірного Рішення ВККС за результатами його кваліфікаційного оцінювання, яким позивача визнано таким, що не відповідає займаній посаді, тому рекомендовано ВРП звільнити із займаної посади судді.
Суд першої інстанції встановив, що Рішення, окрім посилання на визначені законом підстави проведення кваліфікаційного оцінювання та підстави його прийняття, містить відомості про суму балів, які набрав позивач за кожним з критеріїв кваліфікаційного оцінювання. Позаяк сумарна кількість балів становить менше 67 відсотків за усіма показниками кваліфікаційного оцінювання (649 балів), Комісія дійшла висновку про невідповідність позивача займаній посаді судді.
Водночас Комісія в тому самому Рішенні рекомендувала ВРП розглянути питання про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Апеляційного суду Дніпропетровської області.
Велика Палата Верховного Суду вже вирішувала питання щодо можливості судової перевірки рішень ВККС, ухвалених за результатами кваліфікаційного оцінювання судді з рекомендацією ВРП звільнити суддю із займаної посади.