ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 221/1242/16-к
провадження № 51-50 км 20
Колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючої Григор`євої І.В.,
суддів Бущенка А.П., Маринича В.К.,
за участю:
секретаря судового засідання Ширмер О.О.,
прокурора Єременка М.В.,
виправданого
(у режимі відеоконференції) ОСОБА_1,
захисників
(у режимі відеоконференції) Юдіна А.Ю. та Царьової О.С.,
розглянула в судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Донецького апеляційного суду від 1 жовтня 2019 року щодо
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця та жителя
АДРЕСА_1 ,
виправданого за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. 12 ч. 2 ст. 115 та ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Рух справи, короткий зміст оскарженого судового рішення та встановлені обставини
За вироком Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 19 лютого 2018 року ОСОБА_1 було визнано невинуватим у пред`явленому йому обвинуваченні за п. 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 185 КК і на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) виправдано у зв`язку з невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді й вичерпанням можливості їх отримати.
Цим же вироком на аналогічних підставах визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК і виправдано ОСОБА_2, щодо якого судове рішення в апеляційному порядку не переглядалось через зупинення провадження судом апеляційної інстанції, виділення матеріалів справи й оголошення розшуку згаданої особи.
Як убачається з вироку, органами досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачувався в умисному вбивстві за попередньою змовою групою осіб, а також у крадіжці, вчинених за таких обставин.
Так, 14 грудня 2015 року приблизно о 21:30 під час перебування ОСОБА_1 із ОСОБА_2 у магазині на АДРЕСА_2, до них підійшов водій військової частини "Польова пошта В 0849" ОСОБА_3 і запропонував їм вжити алкогольні напої. Придбавши пляшку коньяку, о 22:00 вони разом пішли на вулицю, де пиячили за столом, розташованим за будівлею вказаного магазину. При цьому ОСОБА_3 поклав на стіл свій мобільний телефон "LENOVO А 338 Т". Надалі між обвинуваченими та ОСОБА_3 виникла сварка на ґрунті негативних висловлювань останнього стосовно населення, що проживає на тимчасово окупованій території Донецької області. Через зауваження ОСОБА_3 про ухилення від військової служби в ході антитерористичної операції, маючи протилежну точку зору, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обурились на нього і вирішили позбавити життя. З цією метою вони запропонували ОСОБА_3 провести його до військової частини. Тоді ж ОСОБА_1 під приводом прослуховування музики й необхідності освітлення дороги взяв у ОСОБА_3 телефон та ліхтар. Прибувши приблизно о 23:30 до безлюдної й неосвітленої місцевості (балки між приватними секторами вулиць Олімпійської та Гагаріна), реалізуючи спільний умисел на вбивство ОСОБА_1 із ОСОБА_2 завдали ОСОБА_3 руками й ногами численних ударів у голову, грудну клітку та інші частини тіла, чим заподіяли різних тілесних ушкоджень, у тому числі тяжких. Потім обвинувачені відтягнули потерпілого до насаджень у балці, де у перші години ІНФОРМАЦІЯ_2 він помер від закритої внутрішньо-черепної травми.
Крім того, 14 лютого 2015 року близько 23:40 після заподіяння ОСОБА_3 тілесних ушкоджень ОСОБА_1, маючи при собі належні потерпілому мобільний телефон та ліхтар, користуючись тим, що той утратив свідомість, вчинив крадіжку цього майна загальною вартістю 828 грн.
Наведені дії ОСОБА_1 слідчі органи кваліфікували за п. 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 185 КК.
Виправдовуючи ОСОБА_2 та ОСОБА_1, суд у вироку послався на те, що стороною обвинувачення не надано допустимих та достовірних доказів, які би доводили вину обвинувачених поза розумним сумнівом. Оцінюючи зібрані у кримінальному провадженні фактичні дані, суд дійшов висновку про незаконність затримання обвинувачених, їхнього тримання під вартою в поліції до 20 грудня 2015 року, про незаконність обшуку, протоколу огляду місця події та слідчих експериментів. Указуючи насамперед на порушення ст. 290 КПК, суд визнав також недопустимими експертні дослідження. Натомість протилежну оцінку дав показанням свідків, проти яких заперечував прокурор. Разом із цим суд зазначив, що версію сторони захисту про непричетність обвинувачених до вбивства, залишення ними ОСОБА_3 біля магазину о 23:00 після спільного вживання алкогольних напоїв й передачу потерпілим свого телефону ОСОБА_1 у рахунок відшкодування їх вартості не було спростовано.
Донецький апеляційний суд ухвалою від 1 жовтня 2019 року залишив вирок без змін.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати на підставах, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 438 КПК, ухвалу суду апеляційної інстанції щодо ОСОБА_1 і призначити новий розгляд у цьому суді. Суть доводів скаржника зводиться до того, що судове та апеляційне провадження здійснено однобічно й упереджено; надані стороною обвинувачення докази було зібрано у процесуальний спосіб, усі вони є допустимими і в сукупності та взаємозв`язку без сумніву доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів. На переконання прокурора, протилежний висновок судів нижчих інстанцій є хибним, його зроблено всупереч приписам ст. 94 вказаного Кодексу, без урахування правил ч. 2 ст. 22, ч. 3 ст. 69, статей 95, 208, 346, ч. 4 ст. 352 КПК. Аргументуючи позицію, прокурор також зазначає, що результати експертних досліджень, отриманих після направлення обвинувального акта до суду, було відкрито стороні захисту додатково згідно з положеннями ч. 11 ст. 290 згаданого Кодексу. Як вважає скаржник, суд апеляційної інстанції залишив поза увагою допущені порушення при оцінці фактичних даних, не проаналізував їх і не зіставив, а тому необґрунтовано залишив без змін виправдувальний вирок, постановивши рішення, яке не відповідає ст. 370 КПК.
На касаційну скаргу захисники Юдін А.Ю. та Царьова О.С. подали заперечення, в яких, наводячи аргументи, стверджують про неспроможність доводів прокурора та законність ухвали апеляційного суду стосовно ОСОБА_1 .
Учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду. Клопотань про його відкладення не надходило.
Позиції інших учасників судового провадження
У суді касаційної інстанції прокурор підтримав касаційну скаргу, сторона захисту заперечила обґрунтованість касаційних вимог сторони обвинувачення.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в касаційній скарзі й у запереченнях на неї, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції (далі - Суд) перевіряє правильність застосування судами нижчих інстанцій норм права, правильність правової оцінки обставин і не уповноважений ревізувати повноту розгляду справи, досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно зі ст. 438 вказаного Кодексу при здійсненні касаційного провадження Суд не вправі скасувати чи змінити оскаржені рішення через неповноту розгляду, невідповідність викладених у них висновків фактичним обставинам справи, а виходить з обставин, установлених у вироку.