ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 821/565/17
адміністративне провадження № К/9901/31808/18
К/9901/31810/18
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Херсонської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційними скаргами Херсонської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області та Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 01.06.2017 (суддя - Кисильова О.Й.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2017 (головуючий суддя - Зуєва Л.Є., судді: Шевчук О.А., Федусик А.Г.) у справі №821/565/17.
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Херсонської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі - Херсонська ОДПІ) від 10.11.2016 № 19515-13, від 10.11.2016 № 19516-13, від 28.03.2017 № 000021301.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що враховуючи положення підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України, ставки податку на нерухоме майно, встановлені рішенням Цюрупинської міської ради від 30.01.2015, можуть застосовуватися не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом, тобто не раніше 01.01.2016, а тому позивач вважає податкові повідомлення-рішень такими, що є незаконними та підлягають скасуванню.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 01.06.2017, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2017, позов задоволено.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, Херсонська ОДПІ та ГУ ДФС у Херсонській області оскаржили їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі відповідачі, посилаючись на порушення судами положень підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4, пункту 7.3 статті 7, підпунктів 12.3.4, 12.3.5 пункту 12.3 статті 12, статті 266 Податкового кодексу України, просять скасувати постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 01.06.2017, ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2017 та прийняти нове рішення про відмову в позові.
Подані касаційні скарги, які ідентичні за змістом, мотивовані тим, що питання сплати податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, регулюються виключно Податковим кодексом України, а тому в даному випадку рішення органу місцевого самоврядування не може вплинути на підстави нарахування та обов`язок платника сплачувати податки та збори.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційні скарги задоволенню не підлягають з огляду на наступне.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, відповідно до інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, у власності громадянки ОСОБА_1 знаходяться об`єкти нерухомості:
нежитлова будівля, літ. Б-3 загальною площею 5473,60 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 ;
цілісний майновий комплекс (нежитлова будівля магазину літ. А загальною площею 1995,9 кв. м, трансформаторна підстанція літ. Б загальною площею 15,5 кв. м, опалювальна літ. Г загальною площею 18,3 кв. м, склад літ. Д загальною площею 1466,3 кв.м, за адресою: АДРЕСА_2 .
Херсонською ОДПІ 10.11.2016 прийнято податкове повідомлення-рішення № 19515-13 про визначення податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2015 рік у сумі 66668,45 грн. та № 19516-13 про визначення податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2015 рік у сумі 239,51 грн.
28.03.2017 року ГУ ДФС у Херсонській області за результатами розгляду скарги позивача прийняла податкове повідомлення-рішення № 000021301, яким збільшила ОСОБА_1 грошове зобов`язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки визначене на 189,01 грн.
01.01.2015 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 № 71-VIII, яким, зокрема, викладено в новій редакції статтю 266 Податкового кодексу України та введено новий податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Так, відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Згідно з підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Базою оподаткування у відповідності до підпункту 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
Підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради в залежності від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 2 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.
Згідно з підпунктом 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Пунктом 4 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 № 71-VIII рекомендовано органам місцевого самоврядування: у місячний термін з дня опублікування цього Закону переглянути рішення щодо встановлення на 2015 рік податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об`єктів житлової нерухомості, а також прийняти та оприлюднити рішення щодо встановлення у 2015 році податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об`єктів нежитлової нерухомості, податку на майно (в частині транспортного податку) та акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Установлено, що в 2015 році до рішень місцевих рад про встановлення місцевих податків на 2015 рік не застосовуються вимоги, встановлені Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
Відповідно до положень пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.
Підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено порядок опублікування та застосування рішень місцевої ради про встановлення місцевих податків. Зазначені рішення офіційно оприлюднюються відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Наведеною нормою передбачено обов`язок місцевої ради опублікувати рішення про встановлення місцевого податку, а також наслідки несвоєчасного опублікування відповідного рішення. Зазначена норма розрізняє період опублікування рішення ради, плановий період та наступний період, кожен з яких має самостійне правове значення та не може співпадати в часі.