ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 0340/1408/18
касаційне провадження № К/9901/8465/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Олендера І.Я., Хохуляка В.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області (далі - Інспекція) на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13.06.2018 (суддя - Волдінер Ф.А.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2019 (головуючий суддя - Іщук Л.П., судді - Обрізко І.М., Онишкевич Т.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь-Агро" (далі - Товариство) до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В:
У липні 2018 року Товариство звернулось до суду із позовом до Інспекції, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.04.2018 № 0003251404.
На обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалося на те, що: висновки Управління щодо порушення Товариством податкового законодавства ґрунтуються виключно на основі припущення податкового органу про нереальність проведення господарських операцій між позивачем та ТОВ "ГТА-Інтрейд", які не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, не містять доказової інформації; факт придбання мінеральних добрив у вказаного контрагента підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які не містять дефектів форми та змісту і відображають суть господарської операції; придбане у зазначеного суб`єкта господарювання мінеральне добриво (амофос) було використане Товариством у власній господарській діяльності, з огляду на види діяльності, які здійснює Товариство.
Волинський окружний адміністративний суд рішенням від 13.09.2018, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2019, позов задовольнив повністю: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 13.04.2018 № 0003251404.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що: господарські операції між позивачем та ТОВ "ГТА-Інтрейд" були реально (фактично) здійснені, що підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами; операції пов`язані з господарською діяльністю Товариства; всі учасники господарських операцій володіли спеціальною податковою правосуб`єктністю; висновок Інспекції про нереальність зазначених господарських операцій є таким, що не відповідає дійсності, не ґрунтується на нормах законодавства України та не підтверджений будь-якими доказами, з урахуванням того, що: інформаційно-пошукова система відеофіксації транспортних засобів з розпізнаванням номерних знаків та перевіркою їх за розшуковими реєстрами "Відеоконтроль-Рубіж" використовується органами внутрішніх справ та органів виконавчої служби у разі виявлення інформації щодо транспортних засобів, які перебувають у розшуку та не призначена для використання органами державної фіскальної служби для підтвердження або спростування фактів надання послуг з перевезення у межах діяльності суб`єктів господарювання; сам по собі факт наявності кримінального провадження, в якому фігурує контрагент позивача, не може слугувати належним доказом фіктивної діяльності ТОВ "ГТА-Інтрейд" та, зокрема, господарських операцій, укладених між ТОВ "ГТА-Інтрейд".
Управління оскаржило рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, який ухвалою від 19.04.2020 відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, оскільки: транспортні засоби, якими товар доставлявся до Товариства, зареєстровані на третіх осіб, які не відображені в товарно-транспортних накладних, а відповідно до розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за 3 квартал 2017 року, поданого ТОВ "ГТА-Інтрейд", відсутні виплати по 157 ознаці доходу "Дохід, виплачений самозайнятій особі"; відсутність товарно-транспортних накладних, а також недоліків у їх заповненні, які фактично унеможливлюють встановлення основних параметрів щодо перевезення, ставить під сумнів фактичне переміщення таких товарів у просторі, що відповідає правовій позиції, висловленій у постанові Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 805/2316/16-а; відсутність довіреностей на отримання товарів та сертифікатів походження ставить під сумнів реальність господарських операцій, що відповідає правовій позиції, висловленій у постанові Верховного Суду від 20.06.2018 у справі № 826/7271/15; Слідчим управлінням ГУ Нацполіції у Волинській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.07.2018 за № 12018030000000284 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 191 Кримінального кодексу України.
У відзиві на касаційну скаргу Товариство просить суд відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на те, що: господарські операції між Товариством та ТОВ "ГТА-Інтрейд" є реальними та фактично здійсненими, що підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, виписаними належним чином зареєстрованими юридичними особами та платниками податку на додану вартість, у тому числі, товарно-транспортними накладними, які не містять недоліків форми та змісту; довіреності на отримання товару не виписувались, оскільки товар був отриманий директором Товариства - Шумом П.М., що підтверджується його підписом на видаткових накладних у графі "отримав"; отримані від зазначеного контрагента товари були використані Товариством у власній господарській діяльності, що підтверджується актами про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин; посилання податкового органу на наявність кримінальних проваджень не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій та можуть враховуватись як такі, що дають підстави для звільнення від доказування згідно з вимогами частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України; інформаційно-пошукова система відеофіксації транспортних засобів з розпізнаванням номерних знаків та перевіркою їх за розшуковими реєстрами "Відеоконтроль-Рубіж" використовується органами внутрішніх справ та органів виконавчої служби у разі виявлення інформації щодо транспортних засобів, які перебувають у розшуку.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 12.10.2020 визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи та призначив попередній розгляд справи на 13.10.2020.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Суди попередніх інстанцій встановили, що Управління провело документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства в частині відображення у податковій звітності результатів господарської діяльності з ТОВ "ГТА-Інтрейд" за період з 01.07.2017 по 31.07.2017, результати якої оформлені актом від 23.03.2018 № 4493/14-04/37691361, за висновками якого Товариством були порушені вимоги пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено завищено податковий кредит за липень 2017 року на 2047500,00 грн., що призвело до завищення рядка 19 (від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду) та рядка 21 (сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду) за липень 2017 року на 2047500,00 грн.
Зокрема, у акті перевірки вказано, що Товариство неправомірно включило до складу податкового кредиту липня 2017 року податок на додану вартість, сплачений у складі вартості товару (мінеральних добрив - амофосу), придбаного у ТОВ "ГТА-Інтрейд" згідно договору поставки № 23987/07 від 15.07.2017, оскільки: Товариство не надало до перевірки довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей та документів, що підтверджують походження товару; зазначені в товарно-транспортних накладних транспортні засоби згідно баз МРЕВ зареєстровані на фізичних осіб без реєстрації довіреностей на розпорядження транспортного засобу третім особам; ТОВ "ГТА-Інтрейд" є фігурантом кримінального провадження № 42017000000001760 від 31.05.2017, у якому вказано, що підприємство використовувалося з метою прикриття незаконної діяльності, яка направлена на конвертацію безготівкових коштів в готівку та формування податкового кредиту вигодонабувачам у період 2016-2017 років, а ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 18.09.2017було накладено арешт на кошти ТОВ "ГТА-Інтрейд", які знаходяться на рахунку, відкритому у ПАТ "ВТБ БАНК", в частині видатку коштів.
На вказаний акт перевірки Товариством були подані заперечення, за результатом розгляду яких висновки акту перевірки були залишені без змін.
На підставі висновків акта перевірки Інспекція прийняла податкове повідомлення-рішення № 0003251404 від 13.04.2018, яким зменшила розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за липень 2017 року на 2047500,00 грн.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію; господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.
За змістом частин першої - другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.
Згідно з абзацами першим, другим пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
За приписами абзаців 1, 3 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Тобто, у бухгалтерському та податковому обліку понесені витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення та понесення витрат. І тільки за повної відсутності таких документів, або у разі, коли такі документи є недостовірними, тобто не відображають реальних подій (господарської операції), витрати, що враховуються при визначенні фінансового результату, та податковий кредит можуть вважатися не підтвердженими.
За умови реального здійснення платником податку господарської операції з придбання товарів (робіт, послуг), яка призвела до об`єктивної зміни складу активів такого платника, придбання такого товару (робіт, послуг) з метою використання у господарській діяльності, наявності первинних документів, які підтверджують понесені витрати, платник податку має право на віднесення таких витрат до витрат, що враховуються при визначенні фінансового результату, а податку на додану вартість - до складу податкового кредиту.
Тобто, право на формування податкових вигод виникає у покупця за наявності сукупності обставин та підстав, однією із яких є ділова мета.