ПОСТАНОВА
Іменем України
15 жовтня 2020 року
Київ
справа №727/9912/16-а
адміністративне провадження №К/9901/21861/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів: Стеценка С.Г., Чиркіна С.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на постанову Шевченківського районного суду міста Чернівці від 23.12.2016 у складі судді Волошина С.О. та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06.03.2017 у складі колегії суддів: Курка О.П. (головуючий), Совгири Д.І., Білоуса О.В. у справі №727/9912/16-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити дії
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі - відповідач, ГУ ПФУ), в якому просив:
1.1. визнати неправомірними дії відповідача, які полягають у припиненні виплати позивачу пенсії за вислугу років у МВС та відмову в поновленні виплати позивачу пенсії за вислугу років у МВС, призначеної відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII), за рахунок коштів Пенсійного фонду України, створених зі страхових внесків, з 01.06.2015;
1.2. зобов`язати відповідача поновити виплату позивачу пенсії за вислугу років у МВС з 01.06.2015 та стягнути на його користь розмір невиплаченої пенсії за вислугу років у МВС за період з 01.06.2015 по 22.09.2016;
1.3. стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.
2. Постановою Шевченківського районного суду міста Чернівці від 23.12.2016 позовні вимоги задоволено повністю.
2.1. Визнано неправомірними дії ГУ ПФУ, які полягають у припиненні виплати ОСОБА_1 пенсії за віком та відмову у поновленні виплат ОСОБА_1 пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), за рахунок коштів Пенсійного фонду України, створених зі страхових внесків, з 01.06.2015.
2.2. Зобов`язано ГУ ПФУ поновити виплату ОСОБА_1 пенсії за віком з 01.06.2015 та стягнуто на користь ОСОБА_1 розмір невиплаченої пенсії за віком на підставі Закону №1058-IV за період з 01.06.2015 по 22.09.2016.
2.3. Стягнуто з ГУ ПФУ за рахунок бюджетних асигнувань, що передбачені на утримання ГУ ПФУ, на користь ОСОБА_1 судові витрати на правову допомогу в розмірі 3500,00 грн. та на користь Держави судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 551,20 грн.
3. Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06.03.2017 постанову Шевченківського районного суду міста Чернівці від 23.12.2016 змінено. Абзац 5 резолютивної частини постанови Шевченківського районного суду міста Чернівці від 23.12.2016 виключено. В решті постанову Шевченківського районного суду міста Чернівці від 23.12.2016 залишено без змін.
4. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено наступні обставини:
4.1. У період з 03.11.2009 по 22.09.2016 позивач - ОСОБА_1 працював на посаді судді Чернівецького окружного адміністративного суду.
4.2. Позивачу починаючи з 2003 року була призначена пенсія за вислугу років у МВС відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII (далі - Закон №2262-XII).
4.3. У листі ГУ ПФУ від 07.11.2016 №558/С-11, наданому у відповідь на звернення позивача, повідомлено, що виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років у МВС було призупинено на підставі вимог Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 №213-VII (далі - Закон №213-VII) у зв`язку з тим, що він працює на посаді, яка дає право на призначення пенсії чи довічного грошового утримання у порядку та на умовах передбачених Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 №2453-VI (далі - Закон №2453-VI), як це встановлено статтею 54 Закону №2262-XII.
5. Суди попередніх інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що на виконання пункту 5 розділу ІІІ "Прикінцеві положення" Закону №213-VII до 01.06.2015 не було прийнято закон щодо призначення всіх пенсій, у тому числі, спеціальних, на загальних підставах, а тому з цієї дати скасовано норми пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії (щомісячне довічне грошове утримання) призначаються, зокрема, відповідно до Закону №2453-VI. Тому, суди попередніх інстанцій вказали, що оскільки позивачу призначено спеціальну пенсію за вислугу років у МВС за Законом №1788-XII, то йому має бути відновлено виплату пенсії за вислугу років у МВС, через відсутність підстав для припинення її виплати, що, в свою чергу, є підставою для задоволення позовних вимог.
5.1. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність зміни постанови суду першої інстанції в частині присудження на користь позивача витрат на правову допомогу, оскільки дійшла висновку про відсутність підстав для їх компенсації.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
6. Відповідач подав касаційну скаргу на постанову Шевченківського районного суду міста Чернівці від 23.12.2016 та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06.03.2017, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати і ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
6.1. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться до неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Скаржник посилається на те, що робота позивача на посаді судді є умовою для виходу на пенсію і навіть в разі відміни спеціальних пенсій його статус залишається. Крім того, скаржник наголошує, що з 01.01.2016 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 №911-VIII (далі - Закон №911-VIII), яким були внесені зміни до статті 54 Закону №2262-XII та зупинено виплату пенсії тим особам, які працюють на посадах, передбачених Законом №2453-VI, на що суди попередніх інстанцій не звернули уваги.
7. Позивач подав заперечення на касаційну скаргу, в яких просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
7.1. На обґрунтування заперечень зазначає, що оскаржувані судові рішення ухвалені на основі правильного застосування норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, тому вважає доводи касаційної скарги безпідставними та необґрунтованими.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції: